Сторінка
5
Але атомістична математика Демокріта не отримала свого визнання в античні часи, класична математика Евкліда, побудована на класичних принципах Платона-Аристотеля, отримала визнання. Важко знайти однозначні причини невизнання натурфілософських матеріалістичних ідей Демокріта. Умами їх сучасників оволоділи згодом ідеї Платона і Аристотеля. Це невизнання ідей Демокріта було трагедією для його найбагатшої наукової спадщини, вся його наукова спадщина загинула, залишилися окремі фрагменти. Але збереглися майже повністю праці Платона і Аристотеля, хоч математичний атомізм Платона безпосередньо випливає з фізичного атомізму Демокріта.
Атомістичні ідеї Демокріта розвивалися в атомістичних уявленнях Епікура-Лукреція. У період Відродження атомістичні ідеї Демокріта і механіко-математичні методи Архімеда набули подальшого розвитку у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, в математичних побудовах Банавентура Кавальєрі. У Новий час ці ідеї отримали завершення в диференціальних і інтегральних обчисленнях Ісаака Ньютона і Готфріда Лейбніца. В епоху Відродження і Новий час сталася реставрація і реконструкція ідей Левкіппа-Демокріта в математиці і природничих теоріях фізики, хімії, космології та космогонії, ідеї древніх атомістів набули різного роду реконструкції й подальшого розвитоку.
Література:
1. Фрагменты ранних греческих философов. –М.: Наука, 1989. –585 с.
2. Аристотель. Соч. В 4х томах. Т. 1. - М.: Мысль, 1978. –550 с.
3. Маркс К., Энгельс Ф. ПСС. Т.20.
4. Бородин А. И., Бугай А.С. Биографический словарь деятелей в области математики. -Киев: Радянська школа, 1979. –607 с.
5. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. –М.: Мысль, 1979. –620 с.
6. Цит. по Асмус В.Ф. Античная философия. –М.: Высшая школа. 2001. –400 с.
7. Цит. по Гайденко Пиама. История греческой философии в ее связи с наукой. –М.: ПЕР СЭ; СПб, 2000. –319 с.
8. Аристотель. Соч. В 4х томах. Т. 3. - М.: Мысль, 1981. –613 с.
9. Лурье С.Я. Теория бесконечно малых у древнегреческих атомистов. – М., Л., 1935.