Сторінка
10

Цінності

В філософії всеєдності Володимира Соловйова і Миколи Бердяєва всі типи спрямування ціннісних орієнтацій розглядаються як момен­ти, підлеглі такій вищій цінності, як вільне творче становлення бого-людства, втілення образу Бога в світі через людину. З позицій філосо­фії всеєдності неможливо індивідуальне врятування, спасіння коммюнітарно, всі відповідальні за усіх. Всеєдність - це всесвітня соборність, в якій об'єднані нації спільно відстоюють своє існування, основане на всесвітній чуйності і що підкоряються мудрій думці в то­му, що спокійна совість - винахід диявола. В такому виді це ідеаліс­тичне вчення, сама ідея всеєдності людини і світу привели до цікавої ідеї ноосфери Володимира Вернадського. Завдання органічного об'єд­нання ціннісних орієнтацій на самоцінність світу, на обов'язок перед суспільством і самореалізацію не вирішено і тепер. Філософ Євген Волчок відзначає, що обґрунтовуються різноманітні типи ціннісних орієнтацій трьома засобами: по-перше, через одкровення (сенс життя відкритий Богом або пророком); по-друге, через логічний доказ, і, по-третє, через демонстрацію походження ціннісних орієнтацій в поєд­нанні з аналізом наслідків прийняття тих або інших рішень. В сучас­них умовах доля світу залежить від кінця зіткнення двох життєвих позицій: безвідповідального задоволення власних потреб з позиції си­ли і єдності вільної, творчої самореалізації з відповідальною при­четністю до становлення світу як цілісної ноосфери, тобто сфери вза­ємодії природи і суспільства, де діяльність людини стає визначальним фактором розвитку. Адже в сучасних умовах саме на рівень кримі­нальної свідомості перекладають такі орієнтації: падіння загальної куль­тури, розбещення потреб і зростання технічних можливостей в сус­пільстві, до зла, розвалу і розпаду будь-якої соціальної системи при допущенні будь-яких засобів неминуче веде хижацька мета. Такі тен­денції спостерігаються в суспільстві будь-якої орієнтації і соціально-економічної системи.

В сучасному світі руйнівним тенденціям хижацтва і споживацтва можуть протистояти, по-перше, об'єктивна логіка самого виробництва, що веде до хижацтва, прагне до максимального прибутку. Спираючись на приватний інтерес, об'єктивна логіка виробництва змушена орієнту­ватися на високу продуктивність праці і якість продукції. По-друге, позитивна трудова тенденція і відповідальність за долю людства і при­роди стимулюються демократичними традиціями (там, де вони є), що дозволяють суспільній думці (рух зелених) відігравати істотну роль. По-третє, культурно-історичні традиції, що відіграють охоронну роль тощо. В сучасному світі, де існують різноманітні суспільні системи і політичні режими, філософ Євген Волчек відзначає, що «іде боротьба між класичною буржуазною орієнтацією (силою домагатися першості і задоволення потреби по максимуму), у симбіоз мафії, що вироджу­ється, і «масової культури», з одного боку, і нової орієнтації на загальнелюдські цінності, на виживання людства і планети в цілому, - з ін­шого. Новизна такої орієнтації - в її глобальності і неминучості (аль­тернатива - катастрофа). Виступає така орієнтація як органічне про­довження кращих традицій людства, що розвиваються в буддизмі, християнстві, гуманістично орієнтованому соціалізмі - словом, в усіх вченнях, що містять прогресивне, загальнолюдське раціональне зерно». Природно, виродливі форми набирає в сучасних умовах і економі­ка країн деформованого соціалізму, споживча тенденція у ставленні до природи, людини праці, тому що порушується зворотний зв'язок та відсутня пряма зацікавленість і відповідальність за якість резуль­татів тощо. Звідси, проблеми економіки і розпад моралі. В усьому світі йде боротьба між двома концепціями в аксіології (теорії ціннос­тей) - споживацьке екологічної і гуманістично космічної. В основу концепції, висунутої ще Френсісом Беконом, покладено принцип «знан­ня - сила», що дозволить маніпулювати всім, що визнається як об'­єкт, річ, товар. Такий принцип орієнтує людей не на добро, а на владу. В іншій концепції лейтмотивом виступає цілісність, що розви­вається гармонійно в самому світі (людина, суспільство, природа) і в системі ключових цінностей суспільної людини. В концепції свобода як вищий прояв гуманізму і творчої самореалізації індивідуальності і причетність як шанобливість перед життям і відповідальність у став­ленні до природи, космосу, орієнтовані на єдність користі і добра, на гармонію інтересів людини і суспільства, на творчість, що спирається на спільність істинних знань про світ, красоту тощо. Але зміну цінніс­них орієнтацій не виробиш на замовлення. Якщо не вдається витісни­ти негативні почуття, наступаючи фронтально, то добитися аналогіч­них результатів можна, підмінивши їх позитивними почуттями. На рубежі XX і XXI стст. знову висувається і досить гостро стає пробле­ма ціннісних орієнтацій людства, знову необхідно вводити необмеже­ний оптимізм людської самовпевненості в межах етичного закону.

ЛІТЕРАТУРА

1. Блюмкин В. А. Мир моральных ценностей.— М., 1981. Давидович В. Е. Теория идеала.— Ростов на Дону, 1983.

2. Ручка А. А. Соціальні цінності і норми.— К., 1976. Шитов І. П. Природа художньої цінності.— К., 1982. Чухина Л. А. Людина і її ціннісний світ.— М., 1991.