Сторінка
10
Німецька філософія, особливо її класичний етап, сповнений творами Іммануїла Канта, Йоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля, Людвіга Фейєрбаха є видатне досягнення світової філософської думки. Дослідження форм загальності, розвиток ідеї розмежування розсудку і розуму і його суперечливості, ідеалу знання (Кант), взаємозв'язку суб'єкта і об'єкта, свідомого і несвідомого принципу діяльності (Фіхте), обґрунтування ідеї всесвітньої історії, закономірності суспільного розвитку, історичного прогресу (Гегель) і інші ідеї, теорії, концепції німецьких філософів стали тією базою, на якій розвивається вся наступна філософія, зберігається їх вплив і на сучасному етапі. Дальший розвиток німецької філософії зв'язаний з діяльністю нових поколінь філософів, які сприйняли різні аспекти багатогранного мистецтва німецьких класиків.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гайденко П. Я. Философия Фихте и современность.— М., 1978.
2. Гегель Г. Енциклопедия философских наук, в 3-х т.— М., 1977.
3. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия.— М., 1986. Кант
a. Соч. В 6-ти т - М., 1963-1966.
4. Кушаков Ю. В. Историко-философская концепция Людвига Фейєрбаха.- К., 1981.
5. Лазарев В. В. Философия раннего и позднего Шеллинга.— М., 1990.
6. Мотренко Т. В. «Філософія духу» Гегеля: проблема адекватності.— Проблеми філософії, 1991.
7. Фейербах Л. Избраниые философские сочинения: в 2-х т.— М., 1955. Шеллинг Ф. Сочинения в 2-х т.— М., 1989.
8. Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения.— М., 1991.