Сторінка
1

Проблема навчання Орігена у Амммолнія Саккоса

Дане питання є, безсумнівно, дуже важливим і цікавим у біографії цього видатного Учителя Церкви, і що найдивніше практично не досліджувалося. Зазвичай воно вирішується н користь історії філософії. Амоній Сакос був учителем Плоті на (205-270), найвидатнішого філософа античності і людини, яка собою завершила і синтезувала всю еллінську філософію.

Разом з тим, відомо, що на власне переконання Плоті на саме Амоній вплинув на формування його особистості і поглядів.[1] Зрозуміло, що в багатьох філософів з’являється спокуса при обговоренні питання пов’язаного з запозиченням християнською філософією ідей неоплатонізму через Орігена зловживати фактом відвідування ним школи Аммонія і безпосередньо виводити Богослів’я Орігена з неоплатонізму.

В першу чергу це є приманним для радянської історіографії, що спричиняє зворотню реакцію історіографі церковно-ортодоксальної. Наведемо три найбільш поширені погляди, а потім висловимо і спробуємо аргументувати свою точку зору стосовно цього важливого питання.

1. Безпосередній зв’язок між орігенізмом і неоплатонізмом.

Оріген Олександрійський . навчався разом Плотоном у Аммонія Саккоса, а потім в катехитичній школів Климента В Кесарії був посвячений в єпископи.[2]. Так говорить про Орігена Майоров. В історіографії уже зазначалось про ерудицію знання джерел Майоровим, тому досить дивним є те, що така людина припускається в невеличкому абзаці такої великої кількості фактологічних помилок. Але це не лише дивно, але і характерно. Це прекрасний приклад того, яким неприпустимим для історії є метод роботи з нею філософів. По-перше, особисте знайомство Плоті на з Орігеном є неможливим, в зв’язку з тим, що Орігена було вислано з Олександрії єпископом Димитрієм в 231 р. і більш назад він не повертався, а Плотін прибув до Олександрії лише через рік, в 231 р. (Олександрію він залишив через 10 років після смерті свого вчителя в 242 р.).

По-друге, в школі Климента Оріген навчався значно раніше відвідувань лекцій Аммонія. В училищі він навчався до 18-літнього віку і тоді нього ще не виникало жодної потреби глибокого виникнення в грецьку філософію.

По-третє, Оріген був посвячений в пресвітери (священики), а не в єпископи. Цієї ж точки зору притримується професор Спаський, лише він не допускається такої кількості помилок.

“Уроки Аммонія не минули безслідно для Орігена, але лишили свій відбиток на всьому його богословському світогляді, в якому він часто нагадує Плоті на, найзнаменитішого представника неоплатонівської школи, що викладав в своїх лекціях вчення Амонія”.

2. Заперечення безпосереднього зв’язку між неоплатонізмом і вченням Орігена через заперечення факту відвідування Орігеном школи Аммонія Саккоса.

Єретики і язичники, які відвідували лекції Орігнеа, доволі часто викликали його на диспути відносно їх філософів і предметів віри. Все це, як писав сам Оріген і примусило його ретельніше вивчати філософію, і з його ж слів ми дізнаємося, що сам він слухав уроки у того вчителя філософії, у якого п’ять років навчався Іраклій, навернений Орігеном в християнство, і, в зв’язку з цим, учителем його був один з олександрійських філософів, але несправедливо припускали, що це був Амоній Саккос[3] - наставник Плоті на. Архієпископ Філарет, перераховуючи джерела, на основі яких він висунув своє припущення. Веде полеміку з св. Ієронімом, св. Августином, Євсевієм, не погоджуючись з ними, а це саме по собі ставить під сумнів правильність його гіпотези. Дальше він освітлює справжню причину, згідно якої він відмовляється визнавати Орігена учнем Аммонія. Оріген вказує тільки на артикль перед словом вказує лише на те, що його вчитель був відомим, і в аспекті цього, цей вчитель був і учителем Іраклія. Але Амоній Сакос на той час не був відомим, його визнання почалось лише разом з визнанням його учня Плотіна. Звідси і висновки стосовно філософії Орігена, яке неоплатонівської, втрачають своє історичне підґрунтя. Самі міркування навряд чи істинні. Тому, що ці рядки були написані вже після того, як Амоній став відомим. А важливою є проблема – заперечення зв’язку Орігена з філософією неоплатонізму. Але цей зв’язок, однак, очевидний. Навіть якщо Обігне і не навчався у Аммонія, то це ще не вказівка на те, що у нього зовсім відсутній зв’язок з неоплатонізмом. Хоча б тому, що неоплатонізм не являє собою абсолютно нове вчення. Неоплатонізм - це дуже вдалий синтез тієї філософської античної традиції, на якій базувалася культура, в якій жив і творив Оріген. Таким чином, безглуздо доводити факт того, що Оріон не відвідував школу Аммонія, переслідуючи ціль заперечення зв’язку між неоплатонізмом і Орігеном. Крім цього це не науковий підхід.

3.Ігнорування даного питання через неможливість його доведення

Такого підходу притримується Лосєв А.О. а своїй праці “История античной эстетики. Поздний эленизм”. Але ігнорування цього питання – річ не припустила.

Порфірія “Проти християн” з переконанням істинності цього свідчення. “Бажаючі зберегти нечестиві розповіді іудейських писань, вони [християни] звернулися до тлумачення, але зовсім не співпадає з змістом цих розповідей: тут було не стільки апології цих нісенітниць, скільки гордовитого восхвалення власних писань” (мова іде про алегоричний метод тлумачення, який в повній мірі розвив Оріген, і після нього в такій мірі жодним не використовувався). Зрозумілі слова Мойсея вони торжествуючи об’явили таємничими і присягалися Богом, запевняючи, що вони, як слова оракулів, вміщують в собі приховане розуміння, залишаючись в такому потьмаренні здорового глузду, вони і впровадили своє тлумачення. Це стосується лише Орігена. Як відомо, Оріон вбачав у Святому Письму три значення: буквальне, моральне, духовне, особливо роблячи акцент на останньому.

Це безглуздий метод (алегоричний) запозичений у людини, з якою я часто зустрічався в юності (Порфірій 232-305, тобто хронологічно припустимо і відомо, що Порфірій бував в юності у Палестині), досить відомого на то час, відомого і в теперішній час завдяки своїм творам, - я маю на увазі Орігена”. (Нам відомі два Орігени, але про другого також пише Порфірій, чітко розрізняючи Орігена – християнського богослова і Орігена - язичника, який дійсно був товаришем Плоті на. Про цього другого Орігена більш нічого нам невідомо. Іншого відомого християнського Орігена історії не знає) слова про нього швидко поширилися серед учителів цієї віри. Він був учнем Аммонія, який в наш час досяг значних успіхів у філософії; Амоній ввів у науку і багато дав йому, але в виборі життєвого шляху Оріген повернув на дорогу, протилежну дорозі свого вчителя . про світ матеріальний і про Бога він міркував як Еллін, але в еллінську філософію вніс вигадки, їй непритаманні. Він жив завжди з Платоном, читав Нуменія (його праці – ІІ століття одні з найважливіших джерел для неоплатонізму) . користувався книгами Херемона стоїка і Корнута; дізнавшись від них про алегоричне тлумачення еллінських містерій, він застосував його до юдейських писань. Беззаперечно, що все це може стосуватися лише відомого нам Орігена. Непогодженням може здатися нам те, що пізніше Євсевій говорить про Аммонія як про християнина на протязі всього свого життя і навіть в якості прикладу наводить перелік його творів за християн. Але історія, дійсно. Знає іншого Аммонія і, очевидно, Євсевій саме про нього розповідає, коли веде мову про твори цього Аммонія в такому випадку, плутаючи Аммонія – християнина і Аммонія – вчителя Орігена. Однак, відомо, що в молодості цей останній дійсно був християнином і, можливо, що це і вплинуло на вибір Орігеном свого учителя. Крім того, сходяться на думці, що Оріген справді вчився у Аммонія, учителя Плотіна. А у ІV столітті Плотін був уже досить відомим. Він використовувався Отцями і тому вони не докоряли Орігену за те, що він навчався в учителя Плортіна.