Сторінка
2

Проблема навчання Орігена у Амммолнія Саккоса

Якщо ми припустимо, що Оріген насправді вчився у Аммонія, учителя Плоті на, то в який час це відбувалося? Олексій Максютін пише “в 209-210 рр. Оріген слухав лекції Аммонія Саккоса”[4] Але мотивації у нього немає. Точно визначити цю дату неможливо, але вона можу бути лише в межах 206-210 рр., коли в 206 р. Оріген внаслідок великої кількості справ в училищі поділив його на дві частини, взявши собі лише вищі класи і, трішки звільнившись, взявся за вивчення єврейської мови і поглибився у вчення античних філософів. Одже, Оріген відвідував Аммонія, по-перше, вже будучи дуже відомою і освіченою людино, навіть, можливо, більш, ніж сам Амоній, а по-друге, він відвідував його з конкретною метою – оволодіти тією сумою понять, - якою до нього приходили язичники, щоб більш адекватно і успішніше проповідувати. Звідси висновок, що, не дивлячись на зв’язок з неоплатонізмом за змістом, про що вже, до речі, йшла мова, не виводити його через особисті стосунки між цими людьми, його суть значно є глибшою.

Вона в єдності інтересів і питань епохи. Це схоже на зв’язок між аріанством і палегіанством – ніякого безпосереднього історичного зв’язку, хоча існує єдність змісту: пелагіантсво є відповіддю з позиції антропології на ті питання. які отримали своє розуміння в аріанстві з точки зору метаофізики. Звичайно, це не найкраще порівняння, але воно добре вказує, що неможливо не бачити глибокого особистісного елементу в формуванні будь-якого вчення. Який навіть внаслідок тотожності змісту з іншим, робить вчення абсолютно новим, оскільки існує абсолютно новий досвід.

Вище було вказано на деякі проблеми, пов’язані з виясненням відношення між Орігеном і неоплатонізмом. Очевидно бажання деяких істориків і філософів, в тому числі і християнських, не лише пов’язати вчення Орігена з системою Плотіна, але і вивести переш з другого. Це несправедливо. Для того, щоб з’ясувати своє ставлення відносно цієї проблеми, необхідно вловити висхідні світоглядні позиції і релігійну меті засновників неоплатонізму Аммонія Саккоса і Плоті на, водночас, не забуваючи, що ідеї і того і іншого збереглися лише ва дописах їх учнів.

Про філософську систему Аммонія Саккоса ми знаємо лише завдяки текстам Плотіна і без них жодної конкретної інформації стосовно неї ми не маємо. Тому дуже неправильно було б надавати суттєвого значення впливу Аммонія на Орігена. Зв’язок з неоплатонізмом існує у Орігена лише внаслідок ментального контексту тогочасної культури, а не завдяки безпосередній спадковості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексей Аксютин. Жизнь и творения Оригена Александрийского. Ориген “О началах”. Самара, 1993, - с.311.

2. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979. – с. 115.

3. Порфирий, Жизнь Плотина // Диоген Лаертский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979. – ст 87.

4. Филарет (Гумилевський), архиеп. Черниговський, Историческое учение об отцах Церкви. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1996, том. 1. – с. 201.

[1] Порфирий, Жизнь Плотина // Диоген Лаертский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979. – ст 87.

[2] Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979. – с. 115.

[3] Филарет (Гумилевський), архиеп. Черниговський, Историческое учение об отцах Церкви. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1996, том. 1. – с. 201.

[4] Алексей Аксютин. Жизнь и творения Оригена Александрийского. Ориген “О началах”. Самара, 1993, - с.311.