Сторінка
13
Зрозуміло, що необхідний рівень дохідності для кожної частини капіталу буде різний, а тому і вартість капіталу являтиме собою осереднений показник.
Розглянемо розрахунок і зміну вартості капіталу докладніше на умовному прикладі.
Для позиченого капіталу необхідний рівень дохідності відомий позичальнику наперед і записаний на самому цінному папері. Для нашого прикладу це 6% за облігаціями і 10,3% за привілейованими акціями. Для простих акцій фірми це ставка R, яка в нашому прикладі, за розрахунками методом МОКА, дорівнює 13,4%. Той самий рівень дохідності керівництво фірми має гарантувати і щодо нерозподіленої частини прибутку. Адже інакше акціонери вимагатимуть отримати його весь за дивідендами на акції, щоб уже самим шукати шляхи використання цих грошей з не меншою віддачею, ніж за акціями фірми.
372
Капітал фірми розподілений так:
• позичені кошти — 754 млн грн., або 45%;
• привілейовані акції — 40 млн грн., або 2%;
• власний капітал — 896 млн грн., або 53%. Виходячи з цього обчислюємо таку середньозважену вартість капіталу:
Це і є той рівень дисконтної ставки, який бажано використовувати при розрахунках реальної ціни акцій.
Прийняти рішення про продаж акцій не менш складно, ніж розв'язати проблему їх купівлі. Зміни — спільний знаменник усіх подій життя. Вони можуть впливати і впливають на цінність інвестицій. Це — безперечний факт, а отже, те, що варто було купити минулого року, можна ще краще продати в цьому році. Звідси випливає важлива рекомендація кожному інвесторові: потрібно не менш як один раз на рік об'єктивно проаналізувати свої вклади і відповісти на запитання: «Якби в мене були гроші, чи купив би я цю акцію за сьогоднішніми цінами?» І в разі заперечної відповіді слід подумати про її продаж, навіть якщо це завдасть збитків (особливо в такому разі).
5. Статистика кредитної діяльності
Розширення господарської самостійності підприємств кардинально змінює характер управлінських рішень, спрямовуючи їх до вищої ефективності і результативності. Головною метою функціонування підприємств стає досягнення таких фінансових результатів, які сприяють вирішенню стратегічних завдань і забезпеченню фінансової стійкості.
Результативність діяльності підприємств залежить від багатьох факторів, і насамперед — від ефективного використання фінансових ресурсів, у тому числі кредитів для здійснення поточної діяльності.
У загальному вигляді кредитні ресурси є матеріальними носіями економічних відносин, які виникають між суб'єктами кредитних угод з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення, терміновості та платності.
Зміст цього положення диференціюється залежно від сфери застосування. Головні джерела кредитних ресурсів, що формують місткість кредитного ринку, такі: установи банківської системи, господарюючі суб'єкти, посередники фондового ринку, кредитно-фінансові установи небанківського типу.
Кредитні ресурси економіки держави (позиковий фонд країни) — це грошові кошти, які акумулюються Національним банком і використовуються ним для надання позик державі та комерційним банкам з метою забезпечення пропорційного розвитку й підвищення ефективності суспільного виробництва, їх обсяг залежить від обсягу грошових нагромаджень, системи розподілу та перерозподілу грошових доходів, цінової політики, економічної кон'юнктури тощо. Важливою передумовою ефективного управління кредитною діяльністю є статистична характеристика обсягу і структури кредитних ресурсів основних господарюючих суб'єктів — комерційних банків і підприємств.
Кредитні операції банків — це вид активних операцій комерційних банків, пов'язаних із наданням клієнтам позик. В основу кредитних операцій покладено економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики на умовах повернення в певний строк зі сплатою процентів.
Банківський кредит надається банками в грошовій формі підприємствам, установам, населенню, державі.
Згідно з принципами кредитування формулюються відповідні завдання банківської статистики.
Принцип | Завдання статистики |
1. Строковості — позика має бути повернена позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк. |
1. Контроль строків повернення позик, визначення розмірів простроченої заборгованості, порівняння її з коштами на рахунках клієнтів. 2. Аналіз оборотності позик. |
2. Забезпеченості позик — потрібний захист інтересів банку і недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. |
Оцінка кредитоспроможності клієнтів |
3. Платності — за користування позикою встановлюється процентна плата. Рівень процентних ставок, що встановлюється комерційним банком, залежить від терміну користування позикою і від ступеня ризику, що виникає у зв'язку з кредитною операцією. |
1. Аналіз складу і динаміки процентних ставок. 2. Аналіз формування прибутку за рахунок процентних ставок і обсягів позик. 3. Аналіз ролі кредитної діяльності у формуванні прибутку і прибутковості банківської діяльності |
У процесі аналізу кредитної діяльності вдаються до групувань за такими ознаками:
Позичальники.
Строки надання кредитів.