Сторінка
1

Оформлення результатів податкових перевірок

Якщо за результатами документальної перевірки порушень не виявлено, то оформляється довідка про факт проведення перевірки і відсутність порушень податкового законодавства.

У разі виявлення фактів приховування або заниження сум податків, перекручення даних у бухгалтерських документах, податковій звітності за результатами перевірок та обстежень, проведених на підприємствах або у громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, посадові особи податкових органів оформляють акти.

Акти складаються на спеціальних бланках і містять три частини: вступну, описову і підсумкову.

У вступній частині акта зазначаються такі дані:

—дата та номер акта перевірки;

— місце проведення перевірки;

— повна й скорочена назва підприємства, що перевіряється;

— прізвища, імена, по батькові, посада, спеціальне звання осіб, що проводили перевірку, назва органу, який вони репрезентують;

—дата і номер посвідчення на проведення документальної перевірки;

— період діяльності підприємства, за який проведена перевірка; —дата початку і закінчення перевірки;

—дані про категорію документальної перевірки (комплексна, тематична, зустрічна тощо);

— прізвища, імена, по батькові посадових осіб підприємства, що перевіряється;

—дані про реєстрацію підприємства в органах державної влади та про взяття на облік у державних податкових органах, ідентифікаційний код платника;

— юридична адреса підприємства;

— види діяльності, що ліцензуються;

— інформація про фактичні види діяльності підприємства, у тому числі ті, що здійснюються без необхідної ліцензії;

—дані про наявність поточних, валютних та інших рахунків у банках;

—дані про розмір статутного фонду;

— інформація про результати попередньої перевірки.

У вступній частині також відображаються основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства, схеми товарних та грошових потоків.

В описовій частині акта документальної перевірки у систематизованому вигляді наводяться факти виявлених порушень податкового законодавства. Зміст порушення має бути чітко викладений з посиланням на конкретні статті й пункти законодавчих та інших нормативних актів, що порушені платником. Зазначаються також документи податкового та бухгалтерського обліку, бухгалтерські записи відображення відповідних операцій та інші докази, що вірогідно підтверджують наявність факту порушення.

У підсумковій частині акта в узагальненому вигляді викладаються виявлені порушення і вказуються з розбивкою по роках і податкових періодах суми занижених (завищених) податків та зборів.

Для підтвердження окремих записів в акті до нього можуть додаватися необхідні розрахунки. В окремих випадках вилучаються документи або копії з них, які свідчать про виявлені факти порушень. У такому разі в акті робиться відповідний запис з розпискою посадової особи і переліком документів, що вилучаються.

Якщо в ході перевірки виявлено порушення і дораховано суми податків, то податковим інспектором на окремому аркуші складається розрахунок фінансових санкцій.

Акт підписується посадовою особою податкової інспекції, яка здійснювала перевірку, керівником та головним бухгалтером підприємства.

Один примірник акта перевірки та всіх додатків до нього, включаючи розписку з переліком вилучених документів, передається керівникові підприємства. Другий примірник не пізніше наступного дня після підписання акта реєструється в спеціальному журналі обліку результатів контрольної роботи і передається на розгляд начальникові відділу. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається Головою податкової інспекції або його заступником.

Акти перевірок, за якими прийняті письмові рішення щодо застосування фінансових санкцій, передаються у відділ обліку та звітності для контролю за стягненням належних сум у бюджет.

Згідно з чинним законодавством до підприємств, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності можуть застосовуватися такі види фінансових санкцій.

Якщо платник до початку перевірки самостійно виявить факт заниження податкового зобов'язання, погасить суму недоплати, а також сплатить штраф у розмірі 10 % цієї суми, то штрафні санкції, зазначені у пунктах 2, 3 і 4, не застосовуються. Це правило не діє, якщо:

— платник не подав до податкового органу податкову декларацію за період, в якому мала місце недоплата;

— судом установлено, що було скоєно злочин посадовими особами або фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, пов'язаний із навмисним ухиленням від сплати податкового зобов'язання.

Чинним законодавством за порушення податкового законодавства передбачена також адміністративна відповідальність.

Приховування (заниження) прибутку (доходу) або приховування інших об'єктів оподаткування, учинене навмисне, тягне за собою кримінальну відповідальність. Вид покарання залежить від розміру несплачених податків. Законом установлено поняття значних, великих та особливо великих розмірів несплати податку.

Аналізуючи зміни податкового законодавства з питань застосування фінансових санкцій, слід зазначити, що чітко простежуються дві тенденції. З одного боку, зменшується відповідальність платників за заниження сум податків і водночас підвищується відповідальність за несвоєчасні розрахунки з бюджетом. Так, до 1 квітня 2001 р. штрафні санкції за заниження податків складали 100 % заниженої суми, а за податком на прибуток — 30 %. У разі повторного аналогічного порушення розмір штрафу підвищувався до 200 %. Зараз максимальна сума штрафу не може перевищувати 50 %, незалежно від того, вперше чи вдруге допущено порушення. Раніше за порушення термінів сплати податків та зборів до бюджету сплачувалась тільки пеня, а зараз — і пеня, і штраф. При цьому розмір штрафу диференційований залежно від терміну прострочення.