Сторінка
1

Бюджетний дефіцит та його фінансування

Донедавна у вітчизняній економіці привілеювала негативна думка щодо бюджетного дефіциту. Він розглядався як вкрай негативна властивість, характерна лише бюджетам буржуазних держав.

Недостатній рівень розробки теоретичних питань у галузі державного бюджету обумовив не лише його тривале невизнання як самостійної економічної категорії, але одночасно перешкоджав розробці моделі бюджетного фонду країни. Бюджетний фонд, що є матеріально-фінансовою базою діяльності держави, формувався виходячи із завдань винятково регламентованих функцій держави. Його величина була орієнтована не на оптимальні пропорції, необхідні для регулювання економіки і вирішення соціальних проблем, а на витратний підхід, покликаний забезпечити фінансовими ресурсами діяльність багатьох органів влади. При такому підході сфера дії перерозподільчої функції бюджету була майже безмежною.

Отже, питання впровадження бездефіцитної моделі державного бюджету та удосконалення механізму фінансування бюджетного дефіциту є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень. Доцільність застосування різних моделей формування державного бюджету за характеристикою дефіцитності бюджету та шляхів покриття бюджетного дефіциту висвітлювалися у наукових доробках таких провідних учених, як В. Федосова, О.Д. Василика, Л.Д. Сафонової, С. Льовочкіна, А.О. Єпіфіанова, І.В. Сало, А.Г. Загороднього та багатьох інших.

Складаючи бюджетний розпис на кожний рік, Уряд виходить з аналітичних даних за минулі роки та враховує прогнозні показники на наступні. Показник дефіциту державного бюджету та джерела його фінансування закладаються відповідно до діючого законодавства та згідно з бюджетною резолюцією.

Проте, проаналізувавши та порівнявши планові показники бюджетного дефіциту, закладені Законом України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік, та фактичні дані, отримані за фінансовими результатами на кінець відповідного року, чітко видно, що реальні цифри не збігаються із запланованими (рис. 1).

Джерело: складено за оперативними даними Міністерства фінансів України

Рис. 1. Порівняння планових і фактичних показників виконання держбюджету за 2000– 2004 рр., (млн грн.)

1992 року країнами ЄС було підписано Маастрихтський договір, один із пунктів якого визначав граничний рівень відношення дефіциту державного бюджету до валового внутрішнього продукту країни. Відповідний показник становить 3 %.

Виходячи з політики євроінтеграції, характерної для 2000–2005 років, проаналізуємо відповідність макроекономічних показників вимогам Маастрихтського договору, зокрема відношення рівня бюджетного дефіциту до ВВП (рис. 2).

Починаючи з 1998 року, зазначений показник перебуває в межах встановлених норм, хоча в 1997 році індекс відношення дефіциту держбюджету до ВВП значно перевищував граничний рівень і становив 6,75 %. Період 1998–2003 років характеризується поступовою стабілізацією та зменшенням відповідного показника.

У номінальному вираженні цей період характеризується зростанням дефіциту Державного бюджету України. Так, якщо 2000 рік характеризувався профіцитом у 697,3 млн грн., то в 2003 році вже маємо дефіцит у 1 043,1 млн грн. Проте, враховуючи більш швидкі темпи зростання реального валового внутрішнього продукту (в 2000 році ВВП становив 170,07 млрд грн., а в 2004 – за попередніми даними – 345,943 млрд грн.), маємо прямо протилежну тенденцію зменшення частки дефіциту державного бюджету у ВВП.

Джерело: Розраховано за оперативними даними Міністерства фінансів України

* - прогнозні показники відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”

Рис. 2. Показники відношення дефіциту державного боргу до ВВП (1997–2005 рр.)

2004 року показник відношення бюджетного дефіциту до ВВП стрімко зріс майже до граничної позначки у 3 % і становив 2,96 %. Що спричинило такий зріст в умовах відносно стабільної економічної ситуації в країні? По-перше, це політичні події навколо виборів Президента України: через політичний страйк майже місяць велика частка підприємств не працювала, що призвело до значного зменшення обсягів ВВП, зниження інвестиційної привабливості, як наслідок – зниження провідними рейтинговими агентствами кредитного рейтингу країни, банківська криза, викликана недовірою населення та вилученням значної частини коштів з депозитів. З метою недопущення дестабілізації економіки та фінансової кризи Національний банк України ввів тимчасову заборону на дострокове зняття коштів з поточних рахунків. По-друге, це відчутно стрімке підвищення рівня соціальних виплат.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 № 2285 із змінами та доповненнями від 29.03.2005 [1] передбачено бюджетний дефіцит на рівні 7 053,3 млн грн., а прогнозний показник номінального ВВП становить 436 млрд грн. Таким чином, відношення дефіциту держбюджету до валового внутрішнього продукту становить 1,6 %.

Як держава покриває дефіцит державного бюджету? Щороку затверджується план фінансування державного бюджету, фінансова суть якого визначається як сукупність надходжень і витрат у зв’язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками держбюджету [1].