Сторінка
1
Головною метою Міністерства фінансів є забезпечення виконання Державного бюджету України, а фінансових органів — виконання місцевих бюджетів, що потребує чіткої інформації про виконання дохідної та видаткової частин бюджету.
Залежно від періоду виконання бюджету доходи можна поділити на планові і касові, а видатки — на фактичні та касові.
Планові доходи — доходи, які заплановані в бюджеті, нараховуються державною податковою адміністрацією і повинні по даних фінорганів надійти в дохід бюджету.
До них належать податки.
Касові доходи бюджету — доходи, які фактично надійшли на рахунки бюджету всіх рівнів. Завдяки цьому можна чітко визначитись щодо виконання доходів бюджету, тому що їх надходження обліковується по джерелах і видах надходжень. Результати виконання дохідної частини бюджету визначаються по касових доходах.
Фактичні видатки бюджету — видатки, проведеш за рахунок бюджету тим чи іншим установам, організаціям;
до них включаються і видатки, які проведені, але не оплачені через відсутність коштів, і які обліковуються по місцю проведенню витрат. Здебільшого це бюджетні установи, які і направляють звіти про фактичні витрати фінансовим органам. Фінансові органи узагальнюють одержані звіти про виконання кошторисів видатків по кожному органові й установі і готують відповідні пропозиції.
Касові видатки бюджету — кошти, перераховані Державним Казначейством, або фінансовими органами та видані готівкою міністерствам, відомствам, установам.
Їх облік дає змогу контролювати загальний стан виконання бюджету, а порівняння з фактичними видатками показує хід виконання бюджету по видатках.
Облік операцій по виконанню доходів бюджету веде державна податкова адміністрація по джерелах надходження та ланках бюджетної системи. Він ведеться відповідно до чинного законодавства. Державна адміністрація веде облік не тільки доходів, а разом з фінансовими органами контролює установи банків по своєчасному зарахуванню податків, зборів та інших платежів на рахунки відповідних бюджетів і своєчасне виконання ними доручень по перерахування коштів розпорядникам: міністерствам, відомствам, установам та організаціям.
У Державному Казначействі, Міністерстві фінансів і в його органах та державній податковій адміністрації облік виконання бюджетів покладено на бухгалтерії.
Бухгалтерський облік базується на чіткій системі строгої документації: кожна операція провадиться на основі відповідного документу, при відсутності документів операції не провадяться. Такими документами можуть бути платіжні доручення про перерахування коштів, розпорядження про стягнення коштів або чек на отримання готівки та ін.
У фінансових органах по виконанню бюджету документами бухгалтерського обліку є розпис видатків на відкриття кредитів, повідомлення про зміни відкритих кредитів та доручення про закриття кредитів, платіжні доручення про перерахування коштів бюджетним установам тощо.
Для узагальнення даних бухгалтерського обліку і визначення стану виконання бюджету фінансові органи на основі одержаних місячних, квартальних, піврічних, річних звітів розпорядників кредитів та даних податкових адміністрацій і інших фінорганів складають звіти про виконання бюджету: місячні, квартальні, піврічні, річні.
Фінансування видатків із бюджету провадиться по річному з щоквартальною розбивкою розпису бюджету по доходах та видатках у рамках бюджетних призначень в міру виконання кошторисів видатків.
Суми коштів, затверджені в бюджеті по окремих заходах, — це бюджетні асигнування або, як їх ще називають, бюджетні кредити. Вони визначають граничну суму коштів, яка може бути використана на проведення заходів, передбачених бюджетом чи кошторисом видатків.
Керівники установ і організацій, що фінансуються з бюджету і отримують кошти для використанням за цільовим призначенням, є розпорядниками кредитів або коштів бюджету. Вони поділяються на розпорядників коштів Державного бюджету (міністерства, відомства та інші організації, що фінансуються з цього бюджету) та місцевих бюджетів (обласного, міського, районного).
Потрібно виділяти розпорядників коштів за підпорядкуванням. Наприклад, начальник управління охорони здоров'я буде головним розпорядником кредитів, а головні лікарі лікарень чи інших установ будуть розпорядниками кредитів.
Поділ розпорядників кредитів на головних розпорядників і розпорядників залежить від структури управління галузями чи соціально-культурними установами.
Головні розпорядники кредитів розглядають і затверджують кошториси видатків підвідомчих установ на їх основі складають зведений кошторис видатків цілому по міністерству, відомству, управлінню й надають його відповідно Міністерству фінансів або фінансовим органам залежно від того, з якого бюджету фінансуються видатки. Одержані кошти згідно з кошторисом розподіляють між підвідомчими установами. Вони ж несуть повну відповідальність за цільове використання коштів та витрати за призначенням.
Одержані від головних розпорядників кошти нижчестоящі розпорядники кредитів використовують в межах кошторису, який ввійшов у зведений кошторис на утримання своєї установи і для передачі повідомлення установам, якщо вони є, та на інші заходи, передбачені кошторисом, і несуть повну відповідальність перед головними розпорядниками кредитів за їх використання.
1 2
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінансове планування як складова фінансової діяльності підприємства (yа прикладі ВО “Електроконтакт”)
Економічна суть лізингу
Оцінка майна, балансу, фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності, рентабельності підприємства
Основи організації іпотечного ринку житла у трансформаційній економіці країни
Бюджетна система України