Сторінка
6

Бюджетування на нульовій основі і метод «витрати—вигоди»

На відміну від методу «аналізу вартісного ефекту», де витрати і вигоди проекту одночасно фіксуються, під час «аналізу ефективності витрат» здійснюється роздільна калькуляція витрат і вигід. Розрахунок здійснюється майже аналогічно методу «аналізу вартісного ефекту», але з тією особливістю, що до фактичної вартості витрат відносять лише безпосередні витрати, тоді як навіть негативні ефекти не враховуються. Оцінка вигід відбувається аналогічно методу «аналізу вартісного ефекту». Привабливість проекту й ефективність заходу встановлюються як відношення вартості вигід до величини витрат. Проект вважається кращим, коли для реалізації цільового коефіцієнта корисної дії потрібні мінімальні витрати. Захід вважається ефективним, якщо він у рамках цільових витрат має найвищий вартісний ефект і відповідно найвищу ефективність. Цим у критерій прийняття управлінських рішень уже заздалегідь закладаються певні фінансові обмеження.

І ще одне. Незалежно від різних аналітичних методів, і на цьому особливо наголошують західні економісти, для всіх варіантів прийняття інвестиційних і бюджетних рішень у системі державного управління потрібне головне — підвищення прозорості цього процесу.

Список літератури

1. Классики теории государственного управлення: американская школа / Под ред. Дж. Шафритца, А. Хайда: Пер. с англ. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003.

2. Колб Р. В., Родригес Р. Дж. Финансовьш менеджмент. — М.: Финпресс, 2001.

3. КрейгДж. Форма представлення бюджета й основньїе понятия: Материал, представленньїй на семинаре МВФ по вопросам налогово-бюджетной политики. — Вена, 1994.

4. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ. — М.: Дело, 1993. — 702 с.

5. Мидлтон Д. Бухгалтерский учет й принятие решений: Пер. с англ. — М.: Аудит, 1997.

6. Милль Дж. Стюарт. Размьішления о представительном правлений: Пер. с англ. — СПб., 1863. — С. 79.

7. Мітіліно М. Основи фінансової науки. — К.: Держ. вид-во України, 1929. —С. 114.

8. Мортон А. Л. История Англии: Пер. с англ. — М.: Иностр. ли-тература, 1950. — С. 62—66.

9. Озеров Й. X. Основи финансовой науки. — Вьіп. II. — М.: Тип. Й. Д. Сытина, 1910. —С. 4.

10. Отчет о мировом развитии, 1997: государство в меняющемся мире: Пер. с англ. — М.: Прайм-ТАСС, 1997. — С. 107—108.

11. Паррингтон В. Л. Основньїе течения американской мисли: Пер. с англ. — М.: Иностр. литература, 1962. — С. 374.

12. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: Пер. з англ. — К.: Основи, 1994. — С. 137, 143—144.

13. Романів М. В. Державний фінансовий контроль і аудит: Навч.-метод. посібник. — К: НІОС, 1998. — 224 с.

14. Саймон Г. -А. Адміністративна поведінка: Пер. з англ. — К.: Ар-тЕк, 2001. —С. 12.

15. Сафонова Л. Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2001.— 186 с.

16. Свенссон Б. Зкономическая преступность: Пер. с швед. — М.: Прогресе, 1987. —С. 118.

17. Словник сучасної економіки Макміллана: Пер. з англ. — К.: АртЕк, 2000. — С. 389, 435.

18. Смит А. Исследование о природе й причинах богатства наро-дов: Пер. с англ. — М.: Соцзкгиз, 1962. — С. 28.

19. Суторміна В. М. Фінанси капіталістичних держав. — К.: Вища школа, 1970. —С. 225.

20. Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес / За ред. проф. В. М. Федосова.—К.: Либідь, 1992. — 328 с.

21. Тимченко О. М. Податковий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2001.— 116с.

22. Токвилль А. Демократия в Америке: Пер. с франц. — К., 1860. — С. 68, 70.

23. Тур Н. О финансовой прокуратуро в Австрии й Италии. — СПб., 1886. —С. 5.

24. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.

25. Финансово-кредитньїй словарь. — М.: Финансн й статистика, 1984.-—Т. 1. —С.282.

26. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 450-553.