Сторінка
3
Титульні списки будов (виробничого призначення, природоохоронних об'єктів, що знову починаються, а також перехідних будов), які фінансуються з залученням коштів Державного бюджету і бюджетних кредитів, затверджуються міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади (замовниками) і погоджуються з Міністерством економіки.
Титульні списки будов, що споруджуються за рахунок коштів державних підприємств і організацій, і титульні списки об'єктів невиробничого призначення, будівництво яких здійснюється за рахунок державних капітальних вкладень, а також плани технічного переозброєння діючих підприємств, роботи на яких здійснюються за рахунок державних капітальних вкладень, затверджуються міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади (замовниками) або у встановленому порядку.
При фінансуванні будівництва за рахунок власних коштів і кредитів банку титульні списки і проектно-кошторисна документація затверджується керівником підприємства - інвестора.
Як додаток до титульних списків, що робляться на весь період будівництва, підприємства і будови складають річні внутрішньобудівничі титульні списки. Ці списки є документом, у якому вказується найменування всіх об'єктів, що будуються і реконструюються, і здійснюваних капітальних витрат, терміни будівництва за нормою, рік і місяць початку і закінчення будівництва, повна кошторисна вартість об'єктів із виділенням вартості будівельно-монтажних робіт і устаткування, залишок кошторисної вартості на початок року, ліміт капітальних вкладень на рік з виділенням вартості будівельно-монтажних робіт і устаткування, а також показники по запровадженню в дію в поточному році потужностей і основних фондів у вартісному вигляді.
Включення об'єктів до внутрішньобудівничих титульних списків проводиться тоді, коли на них є затверджена у встановленому порядку проектно-кошторисна документація.
Складені внутрішньобудівничі титульні списки, незалежно від кошторисної вартості будівельних об'єктів, включених у них, погоджуються з підрядником і затверджуються керівником замовника.
Основним документом, на підставі якого визначаються обсяги будівництва, його фінансування, є кошторис. У ньому на підставі обсягів робіт, матеріалів, що використовуються, устаткування та діючих на них цін (розцінок) розраховується вартість запроектованого об'єкта. Крім прямих витрат, у кошторисах розраховуються також накладні витрати, планові накопичення, непередбачені й інші витрати, викликані формуванням ринкових відносин, і які мають відношення до будівництва запроектованого об'єкта.
На підставі кошторисів, зроблених на окремі будинки, споруди, види витрат, складаються зведені кошториси будівництва.
Складені кошториси повинні пройти відповідну експертизу, бути погодженими з підрядником і затвердженими інвестором-замовником.
У складі пакету документів, наданих до банку для оформлення відкриття фінансування капітальних вкладень, є і підрядний договір (контракт), що укладається між замовником і підрядником. Цей документ регулює взаємовідносини між обома сторонами, визначає обов'язки і права між підрядником і замовником, а також їх майнову відповідальність за порушення умов контракту. Підрядний контракт повинен укладатися не пізніше, ніж за ЗО днів до початку будівництва.
Документація, що надійшла до установи банку, перевіряється на предмет відповідності її необхідній кількості, правильності складення та затвердження, відповідності в різних документах показників за обсягами капітальних вкладень, джерел їх фінансування і т.д. У випадку відповідності поданої документації установленим вимогам установа банку вирішує питання про відкриття фінансування капітальних вкладень.
Підприємствам та організаціям, що здійснюють відтворення основних фондів тільки за рахунок власних джерел, оформлення відкриття фінансування капітальних вкладень банками не проводиться. Проте документи, що містять обсяги капітальних вкладень, джерела їх фінансування, а також проектно-кошторисну документацію по капітальних вкладеннях, вони подають до банків.
Список використаної літератури
1. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 18.02.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №15. – С.117.
2. Гібіш Л.В. Фінанси: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 1998. – 92с.
3. 3агородній А.Г. та ін. Фінансовий словник / Загородній А.Г.,Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.-Львів: Вид-во "Львівська політтехніка", 1996. - 384с.
4. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник.-К. :Либідь, 1995.-160с.
5. Нікхбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси / Пер. з анг. В.Ф.Овсієнка та В.Я.Мусієнка.-К.: Основи, 1993. - 383с.
6. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д., Нам Г.Г. та ін. Фінанси підприємств – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
7. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. Посібник / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова; за ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1993. - 247с.
8. Финансы в управлении предприятием. / Под ред. А.М. Ковалевой. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 160с.
9. Финансы предприятий: Учебное пособие / Под ред. Е.И. Бородиной. - М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1995. - 208с.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Операції на міжнародному валютному ринку. Міжнародні розрахункові операції
Місцеві фінанси України та напрямки їх вдосконалення
Фінансовий потенціал держави: сутність та особливості
Інституційні аспекти державної та фінансової політики держави у контексті стратегії економічного зростання
Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційної діяльності підприємств