Сторінка
1
План
Вступ. 3
1. Загальна характеристика основних фондів. 4
2. Інформаційна основа проведення аналізу основних засобів. 11
3. Аналіз основних засобів. 14
3.1. Характеристика суб’єкту дослідження. 14
3.2. Аналіз основних засобів ТОВ “Сигма”. 14
3.2.1. Аналіз обсягу, динамікі і структури основних фондів. 14
3.2.2. Аналіз зносу і відновлення основних фондів. 17
3.2.3. Аналіз ефективності використання основних фондів. 19
Висновки та пропозиції 26
Література. 29
Вступ
Будь-який господарюючий суб'єкт, здійснюючи виробничу діяльність, використовує обмежені економічні ресурси, що підрозділяються на природні, матеріальні, трудові, фінансові і підприємництво (як особливий ресурс).
Визначальною складовою усієї виробничо-господарської діяльності підприємства є основні фонди (засоби).
Визначальною ознакою основних фондів виступає засіб перенесення вартості на продукт - поступово, протягом ряду кругообігів (виробничих циклів), частинами в міру зносу. Таким чином, одноразово авансована вартість у статутний капітал (фонд) у частині основного капіталу здійснює постійний оборот, переходячи з грошової в продуктивну, товарну і знову в грошову форму. У цьому складається економічний зміст основних фондів.
Основні виробничі фонди беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речовинну форму до кінця експлуатації, переносять свою вартість на продукт, що виготовляється, у міру зносу, відшкодовуються спочатку в грошовій формі, потім у натуральній формі.
Перехід до ринкової системи господарювання неможливий без вирішення питання підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в економіці, його фінансовий стан, конкурентноздатність на ринку. Технічний рівень, якість, надійність, довговічність продукції залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання, що визначає ефективність виробництва. Це визначає актуальність теми даної роботи.
Об’єктом дослідження є матеріальні ресурси виробництва у вигляді основних засобів.
Суб’єктом виступає торговельне підприємство ТОВ “Сигма”.
Метою нашої роботи є розкриття ролі основних ресурсів за допомогою механізмів економічного аналізу і аудиту для покращення діяльності господарських суб’єктів.
1. Загальна характеристика основних фондів
Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, необхідні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні фонди.
Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним або моральним зносом.
Таким чином, характерними особливостями основних фондів є:
1. Використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше року).
2. Схильність до зносу, який виявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку з старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або з втратою доцільності подальшої експлуатації у зв'язку з виникненням основних фондів, що мають якісніші характеристики (моральний знос).
3. Специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно, вартість продукції (робіт, послуг).
Основні фонди підприємства повинні забезпечити належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності торговельного підприємства, зберігання необхідного обсягу товарних запасів, проведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, фасувальних та інших підготовчих операцій, пов'язаних з отриманням та реалізацією товарів, виконанням виробничих функцій, наданням послуг, праці та відпочинку робітникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективності господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних фондів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримки у робочому стані та вибору політики амортизації.
Методичні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі основні засоби) визначені Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (ПСБО 7).
Згідно з пунктом 4 П(С)БО 7 основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року). Таким чином, об'єктами бухгалтерського обліку є всі основні засоби підприємства - як ті, що використовуються у виробничій діяльності, так і ті, що відносяться до основних невиробничих засобів.
Одиницею обліку основних засобів як і раніше залишається об'єкт, визначення якого мало чим відрізняється від старих визначень, наведених у документах, що вже втратили чинність: Положенні №250 та Інструкції з основних фондів. Але в П(С)БО 7 є і нововведення: якщо один об'єкт основних засобів складається з окремих частин, у яких різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт.
Крім того, П(С)БО 7 вводить нове поняття - подібні об'єкти, тобто ті, що мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість.
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 7 для цілей бухгалтерського обліку основні фонди класифікуються таким чином [5]:
Рис. 1. Класифікація основних засобів по видам згідно П(С)БО 7.
Неважко помітити, що найменування груп основних засобів відповідають найменуванням рахунків, передбачених для їх обліку Інструкцією №291:
— 10 "Основні засоби";
— 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Грань між основними засобами та іншими необоротними матеріальними активами, якщо всі вони класифікуються за однією-єдиною ознакою - терміном служби більше одного року, проведена в самому стандарті - право встановлювати вартісну ознаку дається безпосередньо підприємствам (п. 5 П(С)БО 7). Це можуть бути все ті ж 500 грн., що розмежовували основні фонди і МШП до 01.01.2000 р.