Сторінка
7

Підприемства та комерційний банк: Основи взаемодії

•Забезпечені позички, як основний різновид сучасного банківського кредиту, що виражає один з його базових принципів. У ролі забезпечення може виступити будь-яке майно, що належить позичальнику на правах власності, найчастіше — нерухомість чи цінні папери. При порушенні позичальником своїх зобов'язань це майно переходить у власність банку, що у процесі його реалізації відшкодовує понесені збитки.

•Позички під фінансові гарантії третіх осіб, реальним вираженням яких служить юридично оформлене зобов'язання з боку гаранта відшкодувати фактично нанесений банку збиток при порушенні безпосереднім позичальником умов кредитного договору. У ролі фінансового гаранта можуть виступати юридичні особи, що користаються достатньою довірою зі сторони кредитора, а також органи державної влади будь-якого рівня.

5.Цільове призначення.

•Позички загального характеру, використовуються позичальником за своїм розсудом для задоволення будь-яких потреб у фінансових ресурсах

•Цільові позички, що припускають необхідність для позичальника використовувати виділені банком ресурси винятково для вирішення задач, визначених умовами кредитного договору.

6.Категорії потенційних позичальників.

•Аграрні позички — один з найбільш розповсюджених різновидів кредитних операцій, що спровокувало появу спеціалізованих кредитних організацій - агробанків. Характерною їхньою особливістю є чітко виражений сезонний характер, обумовлений специфікою сільськогосподарського виробництва.

•Комерційні позички, надані суб'єктам господарювання, що функціонують в сфері торгівлі і послуг.

•Позички посередникам на фондовій біржі, надані банками брокерським, маклерським і дилерським фірмам, що здійснюють операції з купівлі-продажу цінних паперів

•Іпотечні позички власникам нерухомості, надані як звичайними, так і спеціалізованими іпотечними банками. У сучасній закордонній практиці одержали настільки широке поширення, що в деяких джерелах виділяються як самостійну форму кредиту.

•Міжбанківські позички — одна з найбільш розповсюджених форм господарської взаємодії кредитних організацій. Поточна ставка по міжбанківських кредитах є найважливішим чинником, що визначає облікову політику конкретного комерційного банку по інших видах видаваних їм позичок. Конкретна величина цієї ставки прямо залежить від центрального банка, що є активним учасником і прямим координатором ринку міжбанківських кредитів.

Наведена класифікація не є вичерпною, тому що можна кредити класифікувати і за іншими параметрами і ознаками, але по суті така класифікація зумовлена великою кількістю видів критеріїв, а також умовами гарантування, і дає підтвердження тому, що кредит – це складна економічна категорія, до якої потрібно ставитися дуже уважно. Тому банки працюють зі своїми позичальниками в щільній взаємодії від подання заяви на отримання кредиту до повного повернення кредиту і відсотків за ним.

Банки співпрацюють лише з фінансово-сталими підприємствами, які мають постійні надходження коштів на розрахунковий рахунок, або з тими підприємствами та організаціями, які в цей нелегкий час, долаючи труднощі, мають в майбутньому перспективи свого розвитку. Це насамперед стосується тих вітчизняних товаровиробників, які в економіці України займають не останнє місце.

Найбільш поширеними видами кредиту, що застосовується українськими банками, є :

ü кредитування по системі овердрафт;

ü кредитування по відкритій кредитній лінії;

ü кредитування фізичних осіб під заклад дорогоцінних металів.

Овердрафт являє собою короткострокове кредитування укрупненої потреби клієнта в засобах при їхній недостатності для завершення поточних розрахунків. Овердрафт – це кредит банку, який надається платоспроможним позичальникам, які мають постійні надходження на розрахункові рахунки. Він виникає коли клієнт використовує зі свого рахунку суму, що перевищує залишок коштів на цьому рахунку. В залежності від надходжень, встановлюється ліміт кредитування.

Процентна ставка встановлюється диференційно в залежності від строків кредитування. Укладенню договору повинно передувати вивчення працівниками банку платоспроможності позичальника, його надходження на розрахунковий рахунок. Формою забезпечення кредиту являються щоденні обігові кошти на розрахунковому рахунку позичальника, крім того в забезпечення кредиту приймається додаткове забезпечення у вигляді застави, що оформлюється договором.

Особливістю даного виду кредиту є те, що клієнт банку може користуватися кредитом без попередження банку (в рамках встановленого ліміту) і без додаткового оформлення документів на видачу позички.

Але банк здійснює нагляд за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту, підтримуючи тісний зв’язок з позичальником на протязі всього періоду користуванням кредитом.

Кредитна лінія. Якщо позичка надається в межах встановленого банком для позичальника ліміту кредитування, то така форма надання кредиту називається відкриттям кредитної лінії. Використовується позичальником по мірі потреби шляхом оплати платіжних документів на протязі визначеного періоду. Відкрита кредитна лінія дозволяє сплатити за рахунок кредиту будь-які розрахунково-грошові документи, передбачені в кредитній угоді. Кредитна лінія відкривається найчастіше на один рік, але може бути відкрита і на більш короткий період.

Кредитна лінія відкривається, як правило, клієнтам з стійким фінансовим станом. Але банк має право відмовити клієнту в наданні позички, якщо встановить погіршення фінансового становища позичальника.

Розрізняють:

ü відновлювальну

ü не відновлювальну кредитну лінію.

В разі відкриття не відновлювальної кредитної лінії – після видачі позички та її погашення відносини між банком і клієнтом закінчуються. Відновлювальна передбачає надання і погашення кредиту в межах встановленого ліміту автоматично. Кредитна лінія може бути цільовою (рамочною), якщо вона відкривається банком клієнту для сплати ряду поставок товарів в рамках одного контракту.

Кредитування фізичних осіб під заклад дорогоцінних металів. При укладенні договорів з фізичними особами під заклад ювелірних виробів установи банку укладають з регіональними представництвами Національного банку України або суб’єктами підприємницької діяльності, яким згідно діючого законодавства надані такі повноваження, договори на здійснення оцінки ювелірних виробів та в разі їх непогашення – скупки цих цінностей по оціночній вартості.