Сторінка
3
Прийняті на цій біржі правила біржової торгівлі в основному аналогічні діючим на Нью-Йоркській фондовій біржі. До 1975 р. на обох Нью-Йоркских біржах діяли однакові ставки комісійних. Ця обставина істотно звужувала потенційні можливості для конкуренції двох значних бірж, розташованих в одному фінансовому центрі. Головна ж причина відсутності гострого суперництва Нью-Йоркської фондової біржі й Американської фондової біржі полягало в тому, що більшість членів Американської фондової біржі складали ті ж самі фірми, що займали домінуюче становище на Нью-Йоркській фондовій біржі.
На Американській фондовій біржі вимоги, запропоновані при реєстрації цінних паперів, менш суворі в порівнянні зі стандартами Нью-Йоркської фондової біржі. Практично Американська фондова біржа виступає в ролі своєрідного іспитового полігона Нью-Йоркської фондової біржі. Цінні папери перспективних зростаючих корпорацій, спочатку котируються на Американській фондовій біржі, і якщо потім протягом достатньо тривалого проміжку часу ці корпорації виправдують пов'язані з ними чекання, їхні папери переміщаються на Нью-Йоркську фондову біржу. Подібний шлях у свій час проробили цінні папери таких корпорацій, як General Motors, Radio Corporation of America і ін. Американська фондова біржа займає також чільне місце в торгівлі іноземними цінними паперами.
Позабіржовий ринок у США також займає значне місце на ринку цінних паперів. В даний час основою позабіржового обігу є комунікаційна система НАСДАК (NASDAQ), створена національною асоціацією фондових ділерів і введена в дію у 1971 р. В даний час у рамках цієї системи котируються акції набагато більшого числа американських і іноземних корпорацій, чим на усіх американських біржах, разом узятих. Здібність позабіржового ринку пропустити по своїх каналах мільярди акцій показує, що з організаційної точки зору він розвинений дуже високо. Більш того, технічні можливості системи НАСДАК дозволяють включити в її й усі акції, що котируються в даний час на біржах. Ділерами по паперах, що котирується в системі НАСДАК, виступають більш 360 фірм. Це основна частина фірм, що виконують посередницькі функції на позабіржовому ринку.
Для того, щоб ввійти в систему НАСДАК, компанії повинні зареєструвати свої цінні папери відповідно до Закону про цінні папери від 1933 р. або Законом про інвестиційні компанії від 1940 р.; вони повинні мати як мінімум 100 тисяч акцій, розміщених по передплаті, і об'єднувати як мінімум 300 акціонерів. Крім того, передбачена додаткова умова, що стосуються ціни кожної акції, об'єму активів і прибутку, наявності осіб, що визначають ринок цих акцій і курирують угоди з ними. В даний час у системі НАСДАК діють як брокери, так і ділери.
Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал
Випущені акціонерними товариствами акції й облігації надходять в обертання, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку говорить той факт, що сьогодні в капіталістичних країнах вартість усіх акцій і облігацій, що знаходяться в обертанні, перевищує річний обсяг їх валового національного продукту. Велика частина цінних паперів реалізується через спеціально створений інститут - фондову біржу (цінні папери іноді називають фондами).
Акціонерний капітал живе як би подвійним життям, маючи дві форми існування. З одного боку, це дійсний капітал, що реально функціонує в системі суспільного відтворення. З іншої капітал, поданий у формі цінних паперів. Капітал, інвестований у цінні папери, існує як би в особливій системі координат, і його динаміка безпосередньо визначається станом, кон'юнктурою ринку цінних паперів, далеко не завжди адекватно відбиває реальні економічні процеси.
Саме цей двійник реального капіталу, названий фіктивним капіталом, він має особливий рух поза кругообігом дійсного капіталу, як специфічний товар і обертається на фондовій біржі.
Категорія фіктивного капіталу відбиває подальший розвиток капіталізму, і в міру монополізації виробництва її значення зростає. Джерело прибутків по фіктивному капіталу цілком приховане. Створюється уявлення, що цінні папери мають спроможність приносити прибуток самі по собі. Особливо це виявляється в облігаціях державних позик, коли держава не раціонально розтрачує отримані кошти. Ця форма фіктивного капіталу не тільки не має вартості, але часто і не представляє ніякого реального капіталу: адже проценти по облігаціях виплачуються в основному за рахунок податків.
В даний час, у зв'язку зі значним розвитком державного сектора в економіці і збільшенням розмірів державного боргу, ринок цінних паперів усе більше заповнюється цінними паперами, що випускаються урядами. Особливо це помітно в тих країнах, де фондові біржі щиро контролюються урядами й активно використовуються для рефінансування державного бюджету, наприклад, Італія, у меншім ступені Німеччина (докладніше структура і співвідношення питомої ваги акцій і облігацій на фондових ринках окремих країн буде розглянута в наступних розділах). Зрощування монополій і держави виявляється в їхніх спільних операціях із фіктивним капіталом. Держава усе частіше виступає на ринку цінних паперів як боржник, кредитор і гарант здійснюваних операцій. У епоху, коли інфляція, насамперед у результаті дефіциту державного бюджету зростає, набуває широкого розмаху, зв'язок фіктивного капіталу з державою збільшує інфляційні процеси, і усе більший контроль держави над операціями з фіктивним капіталом для покриття бюджетного дефіциту може призвести до виникнення кризових ситуацій.
Фондова біржа
Як уже згадувалося, велика частина цінних паперів реалізується через спеціально створений інститут - фондову біржу.
Згідно із Законом України „ Про цінні папери та фондову біржу ” фондова біржа – це акціонерне товариство , що зосереджує попит і пропозицію на цінні папери , сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність згідно із законодавством України , статутом та правилами фондової біржі .
На чолі біржі знаходиться Біржовий комітет, що допускає до продажу цінні папери після їхньої перевірки і визначає правила торгівлі ними. Безпосередньо усі операції на біржі роблять особливі посередники - маклери або брокери, що спеціалізуються на визначених операціях, мають інформацію про укладені угоди, курси акцій і т.п. За статутом фондових бірж посередники звичайно не мають права робити власні операції, але на ділі це правило рідко дотримується. У деяких країнах біржові посередники є державними чиновниками (наприклад, у Франції), в інших - представниками приватних фірм (наприклад, у США, Великобританії).
Розміри обігу цінних паперів, а також інтенсивність цього процессу в даний час характеризується, наприклад, тим, що в США і Японії ринкова ціна акцій, що котируються на фондових біржах цих країн, перевищує 5 трлн. долл. , тобто біля 80% акцій ( по вартості) за рік змінюють свої власників. Необхідно мати на увазі, що біржа - це не весь ринок цінних паперів, крім її здійснюється величезний позабіржовий обіг. Так, у США в 1991 р. через позабіржовий обіг пройшло більш 25% ( по вартості) цінних паперів , що знаходяться в продажі.
Завантажити реферат