Сторінка
6

Біржова система (на прикладі США)

Акції й облігації випускаються, головним чином, іменні. Цінні папери на пред'явника дозволені, але в англійських емітентів слабко поширені. Іноземні акції повинні зберігатися в спеціальних депо уповноважених кредитних інститутів. Операції оформляються, в основному, на певний термін. Облігації реалізуються касовими операціями. Встановлюється поточний курс. Біржова торгівля охоплює дуже велику частку спільного обороту фондових цінностей. Торгівля цінними паперами, що не котируються, ведеться на біржі з дозволу ради біржі. З 1980 р. працює при біржі так називана міні-біржа зі зниженими умовами допуску для біржового обертання акцій середніх і дрібних фірм.

Дуже велика частка іноземних цінних паперів підтвердила величезне значення Лондона як міжнародного фінансового центру й в області фондових ринків, наприклад, як найкрупнішого центру еврооблігаційнних позик. У останні роки Лондонська біржа є місцем значних змін у рамках проведеної з 1983 по 1986 р. реформи, що, у свою чергу, зробила суттєвий вплив на реформи інших західноєвропейських фондових ринків. Реформа спрямована, головним чином, на підвищення її міжнародної конкурентноздатності і, тим самим, на зміцнення позицій британського капіталу.

Так, у рамках цієї реформи, було знято традиційний, чисто англійський розподіл маклерів на брокерів і джобберів. Їх функції виконуються тепер одними брокерами. Пов'язане з цим спрощенням зниження комісійних доповнилося зниженням оподатковування фондового обігу. Була широко впроваджена обчислювальна техніка в роботу біржі. Британські маклерські фірми ( біля 200) позбулися своєї монополії у фондових операціях. Було дозволено спочатку 29.9%-на участь і потім і 100%-не поглинання цих фірм промисловими і банківськими монополіями. Цим скористалися британські монопольні банки, що активно вторглись у раніше закриту для них сферу фондових операцій.

Швейцарія

Фондовий ринок Швейцарії характерний, насамперед, своїми народними функціями. У Швейцарській економіці він грає, з одного боку, роль джерела фінансування відтворення національного капіталу і, з іншого боку, є важливою складовою частиною кредитно-фінансової системи, що, у силу свого міжнародного значення, є винятково важливої "галуззю" швейцарської економіки. У країні знаходиться 7 фондових бірж, серед яких виділяються Цюрихская, Женевська і Базельська. Монопольне становище на фондовому ринку грають значні банки, що визначають там хід подій. На фондових біржах немає спеціальні маклерів. Усі операції здійснюють представники банків. Тільки на позабіржовому ринку діють, поряд із банками, біля 120 маклерських фірм, із яких більшість - іноземні. Позабіржовий ринок значний. Поряд із касовим ринком існує розвинений ринок строкових операцій. Встановлюється єдиний курс. Державне регулювання малозамітне, але існує доволі суворе банківське "саморегулювання", наприклад, у плані послідовності емісій.

Значення Швейцарії як міжнародного фінансового центру чітко відбивається на фондовому ринку, де біля половини акцій і майже 1/3 облігацій - іноземні. Тут швейцарські монопольні банки, використовуючи підпорядкований їм фондовий ринок, виступають як посередники між іноземними позичальниками і кредиторами. Швейцарський фондовий ринок являє собою щось ніби обертового диска для міжнародних капітальних течій. Але завдяки наявності такого розвиненого, пристосованого до потреб міжнародного фінансового капіталу фондового ринку, він став також важливим елементом відтворення швейцарського капіталу. Так, значна капіталізація швейцарських корпорацій - 59 млрд. долл. у 1992 р. - свідчить про це. Це і відрізняє фондовий ринок Швейцарії від Люксембургського фондового ринку. Останній є майже винятково облігаційним і майже не впливає на економіку країни.

Голландія

Фондовий ринок Голландії відрізняється хоча і менше яскравою, чим наприклад, у Швейцарії, міжнародною спрямованістю, але вона проте в останні роки посилюється. Головною фондовою біржею країни є заснована ще в 1602 р. Амстердамська біржа. Фондова біржа являє собою приватну установу, що підпорядковується "Союзові для фондової торгівлі", що об'єднує банки і маклерські фірми. До біржової торгівлі допускаються усі її 255 членів - як представники банків, так і маклери.

Здійснюються касові операції, є дуже розвинений ринок для строкових операцій, що традиційно мають тут велике значення. Для акцій голландських і іноземних ТНК встановлюється поточний курс, для усіх інших - два рази в день єдиний курс. Позабіржового ринку немає. Торгівля цінними паперами , що не котируються , відбувається на фондовій біржі до або після регулярного біржового сеансу. У 1982 р. була створена міні-біржа для акцій менше значних компаній.

Значення для відтворення як міжнародного, так і голландського капіталу значуще. Іноземні акції складають приблизно 55% біржової капіталізації. Але і капіталізація голландських корпорацій - 48 млрд. долл. у 1992 р. - важливий чинник їх відтворення, хоча половину складають акції двох корпорацій: Royal Dutch і Philips.

Франція

Фондовий ринок Франції є важливою складовою частиною інструментів державно-монополістичного регулювання. Серед семи французьких фондових бірж Парижская є яскраво вираженим лідером. Фондові біржі місцевого значення знаходяться в Бордо, у Лилі, у Ліоні, у Марселі, у Нансі й у Нанті. Державна регламентація фондової біржі має свій початок із часів панування Наполеона і була введена по його наказу після спекулятивних ексцесів, що потрясли французьку кредитно-фінансову систему. Сьогодні фондова біржа підпорядковується міністерству економіки і фінансів, що призначає маклерів ( біля 80 у Парижі), що володіють монополією на фондові операції усередині і поза біржею. Державний нагляд, а також допуск до біржової торгівлі здійснюється біржовою комісією.

Встановлюється єдиний курс. Комісійні середні. Існує як касовий, так і терміновий ринок, але кожна акція допускається лише до одного виду операцій. До 1986 р. усі акції у Франції були іменні, але зараз активно відбувається перехід до безготівкових акцій, що у даний час складають уже 35% від спільної кількості усіх акцій.

Капіталізація французьких корпорацій суттєва й у теперішній час складає 503 млрд. фр. Чинником її подальшого росту є програма приватизації великої частки державного сектора. У рамках проведеної біржової реформи була створена міні-біржа і проведено певне "дерегулювання" фондового обігу. Були прийняті різноманітні міри для податкового заохочення вкладень у цінні папери.

З метою міжнародної конкурентноздатності планується подальше зняття різноманітних обмежень. Обговорюється навіть підрив монополії маклерів на користь розширення діапазону діяльності фінансових інститутів і залучення іноземних посередників. Але поки міжнародні функції французького фондового ринку в силу його відносно суворої державно-монополістичної регламентації і також низького рівня лібералізації міжнародних капітальних потоків обмежені.