Сторінка
1

Конвертованість валют

1. Сутність конвертованості валют.

2. Ступінь конвертованості валют та його ефективність.

3. Види конвертованості валют.

4. Умови введення конвертованості валюти.

1. Сутність конвертованості валют

Найпоширенішим в економічній літературі визначенням конвертованості валюти є спроможність валюти певної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за діючим курсом.

Досягнення і підтримка країною конвертованості своєї національної валюти — це складна економічна проблема, пов'язана з глибокими змінами як в самій економіці країни, так і в її відносинах із зовнішнім світом. Саме тому введення режиму конвертованості національної валюти потребує від країни серйозної підготовки і створення цілого комплексу економічних передумов.

Так, обов'язковою передумовою конвертованості національної валюти є наявність в країні, яка хоче її запровадити, певних економічно-правових умов для прояву господарської самостійності власника грошей. Іншою обов'язковою умовою є наявність ринкового господарства, при якому всі учасники економічного обміну діють самостійно на свій страх і ризик. При цьому ринкове господарство має бути достатньо збалансованим, конкурентоспроможним і відкритим, з незначними торговельними валютно-фінансовими обмеженнями або при їх повній відсутності.

Конвертованість валюти, органічно пов'язуючи внутрішній ринок із світовим, дає змогу оперативно реагувати на зміни міжнародної господарської кон'юнктури, що позитивно впливає на економічний розвиток країни. В економіці країни, на яку поширює свій вплив світовий ринок, відбуваються процеси пристосування і вирівнювання національних умов виробництва з світовими за всіма параметрами — затратами, цінами, якістю, технічним рівнем продукції тощо. Тільки такий режим може забезпечити повною мірою реалізацію відомого ринкового принципу "продавати на найдорожчих ринках і купувати на найдешевших", дасть змогу найраціональніше використовувати кошти для інвестицій у світовому масштабі, а також отримати вигоди від міжнародного поділу праці.

Звідси конвертованість як економічну категорію - це такий стан і характер економічної і валютно-фінансової системи, при якому для власників коштів у національній валюті забезпечується свобода здійснення тих чи інших операцій як у певній країні, так і за кордоном.

2. Ступінь конвертованості валют та його ефективність.

Ступінь конвертованості валют визначається як:

- повна і часткова конвертованість;

- внутрішня і зовнішня конвертованість;

- по поточних операціях і по переміщенню капіталів і кредитів.

Схема №

Класифікація конвертованості валют

Повна конвертованість

За поточними операціями Пов’язана з рухом

капіталів і кредитів

Для Для Для Для

іноземних вітчизняних резидентів нерезидентів

власників власників

(нерезидентів) (резидентів)

Юр. Фіз. Юр. Фіз. Юр. Фіз. Юр. Фіз.

Ос. Ос. Ос. Ос. Ос. Ос. Ос. Ос.

Внутрішня конвертованість

З о в н і ш н я к о н в е р т о в а н і с т ь

Конвертованість за поточних операціях означає, що національна валюта вільно обмінюється тільки для забезпечення повсякденної зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин (торгівля, страхування, транспорт, туризм та ін.).

3. Види конвертованості валют.

За класифікацією форм конвертованості (оборотності) за видами та суб'єктами зовнішньоекономічних операцій розрізняють валюти вільно конвертовані (ВКВ), частково конвертовані (ЧKB) і неконвертовані (НКВ).

Вільно конвертованими валютами (ВКВ) є валюти країн, де не існує ніяких обмежень як на поточні комерційні операції, так і на операції, пов’язані з рухом капіталів, а також на всі категорії вітчизняних (резидентів) і іноземних (нерезидентів) юридичних і фізичних осіб — власників даної валюти. Валюти цих країн можуть обмінюватися на будь-яку іноземну валюту (долар США, євро, канадський долар тощо).

Вільна конвертованість більшості національних валют країн світу на золото існувала до Першої світової війни. В роки світової економічної кризи 1929—1933 pp. золотий стандарт було відмінено, конвертованість національних валют на золото в більшості розвинених країн практично перестала існувати. Лише долари США, які належали центральним банкам та іншим офіційним органам зарубіжних країн, до серпня 1971 р. могли обмінюватися казначейством США на золото. Після серпня 1971 р. у зв'язку з кризою валютно-фінансової системи та знеціненням долара було припинено конвертованість долара на золото.

Частково конвертовані валюти (ЧKB) — це валюти тих країн, де існують валютні обмеження на певні валютні операції або тільки для нерезидентів. До них належать валюти європейських країн.

Неконвертованими валютами (НКВ) є валюти, що повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для резидентів, так і нерезидентів. Це, як правило, валюти залежних і економічно слабо розвинених країн, які здебільшого прикріплені до валют колишніх метрополій.

Під час і після Другої світової війни всі валюти, за винятком долара США, швейцарського франка та шведської крони, були неконвертованими. Конвертованість валют фактично нейтралізує обмежувальний вплив національних кордонів на міждержавний рух товарів, послуг та переміщення капіталів. Експортеру, наприклад, забезпечується можливість перетворити одержану виручку у національні гроші, а для імпортера через механізм конвертованості здійснити обмін його національної валюти на іноземні засоби платежу.