Сторінка
10
Третій напрямок – здійснення внутрішніх і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався.
Зовнішні позики можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні форми. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає виникнення можливості здійснення додаткових державних витрат без обмеження поточного споживання і реальної інвестиційної діяльності приватного сектора. Водночас є можливість виникнення нового явища – державного боргу, що тісно пов’язане з дефіцитом державного бюджету.
Наявність державного боргу призводить до певних соціальних наслідків:
1) тягар державного боргу несуть на собі всі громадяни – платники податків, а вигоду дістають лише деякі – цінні папери державного боргу розміщуються здебільшого серед високоприбуткових підприємств і заможних громадян. Отже, лише вони мають доходи, а відшкодовують сам борг і відсотки по ньому усі громадяни;
2) державний борг, що виник з вини одного покоління може лягати тягарем на плечі наступних поколінь – відсотки по державному боргу збільшують загальну суму самого боргу. Ситуація загострюється, якщо взяті кошти держава використовує не на ефективні інвестиції, а, наприклад, на поточні споживання. Подібне використання коштів у майбутньому призведе до скорочення споживання, зниження рівня добробуту громадян, адже для покриття боргу доведеться або збільшувати податки або зменшувати соціальні витрати.
Зовнішній державний борг, що перевищує 80% від ВВП, вважається небезпечним для стабілізації економіки [4, c.383].
У разі фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх позик, уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позички, тобто продає державні цінні папери і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг.
Платежі по внутрішньому боргу підвищують сукупний попит і позитивно впливають на економіку, а платежі по зовнішньому боргу – негативно.
Грошово-кредитна емісія означає, що випускаються нові гроші, які не забезпечені зростанням товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансується уряд.
Позики як джерело фінансування бюджетного дефіциту створюють державний борг, що є негативним проявом. Грошово-кредитна емісія не створює державного боргу, але є інфляційною. Інфляційні процеси у свою чергу ведуть до неконтрольованого різкого зростання дефіциту бюджету. Тому доцільно використовувати такі напрямки подолання дефіциту бюджету як збільшення дохідної частини або скорочення видаткової частини бюджету. Витрати мають бути доцільні і ефективні.
Щоб уникнути дефіциту державного бюджету потрібно проект бюджету розробляти на реальних прогнозах економічного розвитку, потрібно порівнювати дві частини бюджету – видатки і доходи – і збалансувати суми запланованих видатків у відповідності з доходами.
Для збільшення дохідної частини бюджету необхідно вдосконалювати податкову систему – побудувати чіткий механізм оподаткування та сплати податків, використовувати з ціллю їх через бюджет.
Необхідна розробка якісно нових економічних, правових, законодавчих та нормативних актів щодо створення кредитної, податкової, цінової політики, що відповідають завданню стабілізації та розвитку економіки.
Важливу роль у процесах скорочення дефіциту бюджету відіграє участь органів влади й управління, яка полягає в управлінні податковою політикою, бюджетним фінансуванням і регулюванням бюджетів усіх рівнів відповідно до економічного розвитку регіонів.
Дефіцит бюджету повинен стати контрольованим і сприяти розвитку економіки.
ВИСНОВОК
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що дійсно державний бюджет країни та його дефіцит є важливими питаннями сучасності, що стосуються економічної сторони життя країни. Вони потребують детального обговорення та аналізу, і в результаті вирішення всіх проблем, пов’язаних з ними, усунення всіх недоліків.
Бюджет – основний інструмент економічного планування та макроекономічної стабілізації та зростання. Тому робот, яка проводиться у бюджетній сфері має приділятись значна увага.
Через бюджет держава фінансує економічний та соціально – культурний розвиток, керує цими процесами. Отже, бюджет відображає як економічну, так і соціально - культурну сторону життя суспільства.
Бюджет – провідна ланка фінансової системи. Через бюджет здійснюється перерозподіл більшої частини національного доходу держави.
Державний бюджет країни складається з доходів та видатків. Тому в ньому об’єднуються основні фінансові інститути – видатки, різні види доходів, державні позики.
Державний бюджет - централізований грошовий фонд, що витрачається державою для здійснення її функцій та завдань. Він необхідний для забезпечення існування сучасної демократичної держави, розвитку економіки та культури.
Бюджет відіграє важливу роль для стимулювання довгострокового економічного зростання, забезпечення стратегічних умов розвитку економіки і підвищення її ефективності та конкурентноспроможності.
Бюджет повинен бути контрольованим і не мати ніяких негативних проявів для економіки країни. З цим пов’язана проблема збалансованості бюджету по видатках та доходах. Перевищення видатків над доходами призводить до бюджетного дефіциту.
Дефіцит бюджету – це та сума, на яку за даний рік видатки перевищують доходи. Причинами його виникнення є те, що основні фактори, які впливають на якість бюджету, мають негативний прояв. Це, насамперед, нестабільна економіка, невизначена економічна політика, недосконалі розрахунки проекту бюджету.
Явище бюджетного дефіциту має негативний прояв. Коли виникає бюджетний дефіцит, це означає, що держава живе не за своїми доходами, витрачає більше, ніж одержує, тобто вона не може забезпечити наповнення бюджету необхідними доходами при непомірному зростанні витрат. Нестача надходжень у державний бюджет призводить до погіршення добробуту людей. Тому проблема бюджетного дефіциту потребує вирішення.
Вирішення даної проблеми слід почати з розв’язання проблем формування бюджету. Дуже часто проект державного бюджету складається на нереальних основах економічного розвитку, що в подальшому і призводить до бюджетного дефіциту. Тому при підготовці бюджетного проекту основною базою його складання має стати єдина база визначення доходів і видатків. Державні видатки не повинні перевищувати доходи держави.
Щоб ліквідувати бюджетний дефіцит потрібно вжити заходи по забезпеченню стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами.
Для подолання дефіциту державного бюджету доцільно або збільшити дохідну його частину, або зменшити видаткову. Звичайно є й інші шляхи подолання бюджетного дефіциту – це державні позики, грошово-кредитна емісія. Але вони мають негативні прояви для економіки держави: державні позики спричиняє державний борг, а грошово-кредитна емісія веде до інфляційних процесів.