Сторінка
15
Видатки на фінансування народного господарства виконано на 207,3%. Перефінансування допущено в зв’язку з збільшенням заробітної плати, тарифів і цін на комунальні послуги. Видатки на фінансування народного господарства складають 13,2% в загальному обсязі видатків бюджету м. Тальне.
Всього недофінансовано народне господарство – 621 тис. грн. Видатки на фінансування народного господарства в м. Тальне складають 10,85% в загальному обсязі видатків бюджету.
Таблиця 2.17
Видатки бюджету на фінансування народного господарства за 1997 рік по м. Тальне (тис. грн.)
План |
Уточн. план |
Факт |
Відхилення |
Питома вага | |
Дирекція кіно |
23 |
23 |
22 |
100 | |
Житлово-експлуатаційне господарство |
237 |
55 |
55 |
100 | |
Благоустрій міста |
200 |
979 |
979 |
100 | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Капітальні вкладення в т. числі |
294 |
206 |
206 |
100 | |
Житлове будівництво |
50 |
59 |
59 |
100 | |
Комунальне будівництво |
244 |
147 |
147 |
100 | |
Всього на фінансування народного господарства |
784 |
1312 |
1312 |
0,100 | |
Всього видатків по бюджету м. Тальне |
19238 |
19328 |
22124 |
+2796 |
5,9 |
Видатки на фінансування народного господарства проведено в повному обсязі, згідно затвердженого плану. Вони складають 5,9% від загальних видатків м. Тальне.
Таблиця 2.18
Питома вага видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків (тис. грн)
1996 |
1997 | |||
Факт. профінансовано |
Питома вага в заг. сумі видатків |
Факт. профінансовано |
Питома вага в заг. сумі видатків | |
Народне господарство |
1582 |
10,85 |
1312 |
5,9 |
Всього видатків |
14572 |
100 |
22124 |
100 |
Рис.2.13
Динаміка видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків по м. Тальне
Ми бачимо спад фінансування видатків на народне господарство, в порівнянні з 1996 р. видатки зменшилися в 1997 р. на – 5%. Основна причина відсутність коштів в бюджеті м. Тальне.
3. Шляхи вдосконалення надходжень до місцевого бюджету м. Тальне
Законом “Про бюджетну систему України ” передбачається регулювання доходів бюджетів з урахуванням економічного, соціального, природного й економічного стану відповідних територій. Проте невідомо за якими критеріями визначається стан цих територій. Тому практика регулювання залишається старою: визначається сума видатків, що не покриваються власними доходами регіонів, на дану величину обраховуються відрахування від загальнодержавних податків і зборів та дотацій з великим впливом суб’єктивного фактору. Така система не створює стимулів для регіонів щодо збільшення надходжень до бюджетів. Норми відрахування від регулюючих доходів постійно змінюється, що унеможливлює прогнозування доходів регіонів на перспективу.