Сторінка
1

Всесвітній банк

Всесвітній банк містить у собі дві великі організації: Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) і Міжнародну асоціацію розвитку (MAP). Крім того, у группу Банку входять і інші організації: об'єднана з МБРР, але юридично і фінансово незалежна від нього Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Багатобічне агентство по гарантуванню інвестицій (МАГИ). Усі разом вони звуться групи Всесвітнього банку. Штаб-квартири Всесвітнього банку і зв'язаних з ним організацій знаходяться у Вашингтоні (США).

Міжнародний банк реконструкції і розвитку

Заснований у 1945 році. Місце розташування - Вашингтон. У число учасників банку входять 182 країни, також і Україна (ввійшла в 1992 р.)

Основні цілі:

- сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;

- заохочення іноземного інвестування через надання чи гарантій участь у позиках і інших інвестиціях приватних кредиторів;

- стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів. Джерелами формування фінансових ресурсів є статутний капітал; позикові засоби; платежі в рахунок погашення боргу.

Статутний капітал банку на середину 1998 р. складав 191 млрд. доларів. Він формується нетрадиційно. Уряду країн-членів купують акції, але платять лише невелику частину їхньої вартості (6%). Залишок капіталу є "недоторканим" і може бути викликаний банком лише у випадку відсутності в нього ресурсів для термінового погашення своїх зобов'язань. Поки що таких випадків не случалося. Цей гарантійний капітал не можна використовувати для надання кредитів.

Підписка країн-членів на акції банку здійснюється відповідно до їхньої економічної потужності. Кожна країна має свою квоту в статутному капіталі. Квота України складає 0,8% капіталу банку, США - 17%, Японії - 6,24%. Россі, Канади, Саудівської Аравії, Індії й Італії - по 2,99%.

МБРР є значним позичальником на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7% щорічних, що дуже вигідно часткою інвесторам, їхній інтерес підігрівається ще і тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того, частки банки й інші кредитні інститути вкладають також св капітали в облігації МБРР. За рахунок емісії облігацій МБРР формує 94% своїх ресурсів.

Основне призначення кредитів - стимулювання розвитку частки сектору в країнах-членах. До ухвалення рішення про надання кредиту в країну направляється місія МБРР, що вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під якими плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, що країна повинна прийняти, інакше може і не одержати кредиту.

Кредити надаються тільки урядам, відповідно їхнім центральним банкам для фінансування великих проектів під гарантії урядів. На початок 1998 р. сума позик МБРР досягла 107 млрд. долів.

Кредити надаються на термін 15-20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5% ставки по позикових засобах банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, те кредитна ставка складає в середньому 7,5%.

Для країн, що розвиваються, ставка трохи нижче. Найбіднішим країнам МБРР може дати безпроцентний кредит.

Однієї з особливостей діяльності МБРР є відмовлення від реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Хоча прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибутково. У середині 90-х років у середньому за рік прибуток становив понад 1 млрд. долари; вона використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не платить.

МБРР спочатку кредитував конкретні об'єкти, переважно інфраструктури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам можливість маневру, що викликало їхнє невдоволення. З 80-х років кредити стали менше прив'язуватися до конкретних об'єктів. Крім підприємств приватного сектора банк став кредитувати і державні підприємства, але під гаранти уряду. Банк кредитує і галузі, куди приватний капітал надходить неохоче через їхній високу капиталоемкость чи низьку рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).

Міжнародна фінансова корпорація (МФК)

З метою форсування процесу становлення ринкових відносин і стимулювання приватного підприємництва в країнах «третього світу» у 1956 році була створена Міжнародна фінансова корпорація, у 1957 році вона одержала статус спеціалізованої установи ООН. МФК покликана розширювати можливості МБРР по стимулюванню приватного підприємництва в країнах, що розвиваються.

З 1961 року МФК одержала право безпосередньо вкладати свої ресурси в акції місцевих підприємств у країнах, що розвиваються. На відміну від МБРР і MAP, Устав МФК дозволяє брати участь в акціонерному капіталі підприємств і надавати довгострокові позики, у тому числі і частці сектору, без урядових гарантій. Найчастіше МФК бере участь на всіх етапах чи створення розширення інфраструктури національних фінансових ринків. У багатьох країнах створені за допомогою МФК фінансові інститути складають основу ринків капіталів, що складаються. Реалізуючи свої задачі, МФК мобілізує і доповнює приватний капітал, але не заміняє його. МФК кредитує високорентабельні підприємства в нових індустріальних країнах. Зобов'язання МФК, як правило, не перевищують 25% вартості проекту. Джерела фінансових засобів МФК — власний акціонерний капітал, запозичення на світовому ринку капіталів і в МБРР, чисті доходи. МФК надає також країнам-учасникам технічну допомогу. У 1986 році вона заснувала Консультаційну службу по іноземних інвестиціях для наданні допомоги уряду країн касающейся ефективного використання інвестицій. МФК являє собою самий прибутковий інститут групи Всесвітнього банку. Членами МФК на кінець 1997 фінансового року є 172 держави.