Сторінка
5
- прибутковий податок з громадян у межах, визначених радою народних депутатів вищого рівня;
- плата за землю у розмірах, встановлених радою народних депутатів вищого рівня;
- податок на нерухоме майно громадян;
- місцеві податки і збори;
- частина доходів від приватизації і державного майна, яка визначена радою народних депутатів вищого рівня;
- надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальної власності цього рівня;
- відрахування, дотації і субвенції з бюджету вищого рівня;
- інші надходження.
Доходи районних і місцевих бюджетів не відрізняються від доходів районних бюджетів.
Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських бюджетів також встановлюються залежно від:
- податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;
- прибуткового податку з громадян у відсотках громадян;
- плати за землю в розмірах, передбачених законодавством;
- місцевих податків та зборів;
- відрахувань, дотацій і субвенцій, отриманих з бюджету вищого рівня;
- інших надходжень.
Держава в особі органів управління зобов’язана гостро реагувати на зміну економічної ситуації і коригувати податкову систему. Можна зрозуміти бажання в умовах дефіциту бюджету посилити фіскальну сторону податкової політики, але це загрожує важкими наслідками, оскільки без стимулювання розвитку виробництва та підприємництва, фіскальна функція податків починає переважати над стимулюючою, що зрештою призводить до зменшення надходжень до бюджету.
У доходи бюджетів в районах у містах зараховується:
- податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності та підпорядкування (крім комунальної власності цього рівня у розмірах, встановлених радою народних депутатів вищого рівня);
- прибутковий податок з громадян у межах, визначених радою народних депутатів вищого рівня, але не менше 50%;
- плата за землю до місцевих бюджетів у розмірах, встановлених радою народних депутатів вищого рівня і 60% – до бюджету міста;
- податок на нерухоме майно громадян;
- місцеві податки і збори у розмірах, визначених радою народних депутатів вищого рівня;
- частина доходів від приватизації і державного майна, яка визначена радою народних депутатів вищого рівня;
- надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальної власності цього рівня;
- відрахування, дотації і субвенції з бюджету вищого рівня;
- інші надходження.
Набутий досвід показує, що проблема переходу до ринкової економіки вимагає комплексності нерозривності та взаємозв’язки при формуванні фінансів, державних доходів і податкової політики.
Зміни цін вплинули як на доходи, так і на витрати бюджету. Розрахунки показали неможливість збалансувати місцеві доходи і видатки без виділення субвенцій, субсидій і дотацій.
Структуру доходів бюджету можна визначити і за джерелами доходів, тобто державних доходів та закріплених за місцевими бюджетами інших джерел доходів. Вирішення цього питання повинно йти через структурну перебудову доходів держави.
Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:
- податку на додану вартість;
- акцизного збору;
- податку на прибуток підприємств усіх форм власності і підпорядкування у розмірах, визначених Законом “Про Державний бюджет України” на наступний рік;
- надходження від зовнішньо-економічної діяльності;
- доходів від приватизацій державного майна та від його реалізації;
- кредитної сплати за оренду майна, цільових майнових комплексів загальнодержавної власності;
- внесків до Пенсійного фонду, фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
- внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення;
- надходження від внутрішніх позик;
- перевищення доходів над видатками національного банку України;
- та інші доходи встановлені законодавством України.
Якщо в наслідок відсутності достатньої фінансової бази районна рада народних депутатів приймає рішення про ліквідацію сільського чи селищного бюджету то платежі виключно цього рівня бюджетів зараховуються до відповідного районного бюджету.
З Державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків зборів і обов’язкових платежів, які є на даній території, або дотацій і субвенцій. Розмір відрахувань за подання Президента України затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.
Розмежування доходів закріплених за бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і бюджетами районів, міст, міст обласного підпорядкування, районів в містах (міст Києва і Севастополя) здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя).
Радами народних депутатів, з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних районів та населених пунктів за поданням рад нижчих рівнів.
Проаналізувавши діючу систему оподаткування прибутку і доходів можна зробити чіткий висновок, що при їх позитивних і негативних якостях для України потрібен податок, який стимулює виробництво. Прийняття декретів, постанов, законів не забезпечує надходження коштів до бюджету, необхідно забезпечити їх надходження. Цю функцію виконує Державна податкова інспекція.
Основним джерелом формування фінансових ресурсів є податки. Суть податків криється насамперед у примусовому відчужувані державою частини знову утвореної вартості.
Перехід до нової економічної системи пов’язаний з тим, що держава має прибутково регулювати нові економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків.
При переході до ринкової економіки повинні змінюватися як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків. При цьому податкове законодавство розвинених країн має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці.
Завантажити реферат