Сторінка
5

Фінансовий контроль та його роль у забезпеченні фінансової дисципліни

Але в будь-якому випадку, для того, щоб отримати доказові відповіді на поставлені в програмі питання, ревізор повинен провести ряд дій, котрі для кожної ревізії та перевірки однакові і обов’язкові.

Починають ревізію зазвичай з перевірки установчих та реєстраційних документів організації. Потім переходять до вивчення та аналізу планових, звітних, бухгалтерських та інших документів. Тут ревізор повинен встановити законність і правильність операцій, які відображено в документах, чинність самих документів, відповідність їх встановленим формам, безпомилковість розрахунків, які в них записані. Ця робота продовжується практично в ході усієї ревізії. Одночасно ревізор повинен упевнитись в дійсності здійснення тих чи інших операцій, отримання чи видачі вказаних в документах грошових коштів та матеріальних цінностей, фактичного виконання робіт чи надання послуг.

Він робить це шляхом зіставлення бухгалтерських записів з обліку з виправдувальними (первинними) документами та відповідними вихідними даними, а також записів, документів та фактичних даних по одним операціям, наприклад, натуральних показників звітності – з даними по затратах грошових коштів та матеріальних цінностей. В цих же цілях прибігають до проведення зустрічних перевірок – звіренню записів, документів і даних з записами, які маються в організації, що ревізується, з документами і даними, які знаходяться в тих організаціях, від котрих отримано чи яким видано грошові кошти, матеріальні цінності та документи, виписки з банку по рахунках організації з достовірними даними (записами) по цих рахунках.

При організації зустрічних перевірок часто виникає необхідність удаватися до допомоги колег-ревізорів, які працюють на території інших суб’єктів, просити перевірити документи, які знаходяться в тамтешніх організаціях. Вони зобов’язані надавати таку допомогу.

Щоб отримати необхідні докази, ревізору доводиться користуватись і методами фактичної перевірки – потребувати проведення інвентаризації, займатись з участю спеціалістів перерахунком, зважуванням та обміром сировини, матеріалів та готової продукції, оцінкою якості продукції та дотримання технологій. Це потрібно для того, щоб встановити дійсні витрати, правильність списання сировини та оприбуткування готової продукції, дотримання норм природного збитку при зберіганні та транспортуванні матеріальних цінностей, отримати інші підтвердження.

Одним із найважливіших розділів ревізії – перевірка дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку грошових коштів та матеріальних цінностей, організації їх охорони та забезпечення схоронності. Тут використовують рахункові перевірки бухгалтерських звітів та балансів для встановлення достовірності звітних даних, виявлення та ліквідація перекручення та помилок, оцінюють обґрунтованість та правильність розрахунків та даних для визначення звітних показників роботи організації, фондів заробітної плати, рівня собівартості робіт та послуг.

Перевірка правильності та повноти нарахування та уплати податків – непрямий обов’язок ревізора, але якщо він в ході ревізії зустрінеться з якими-небудь порушеннями в цьому відношенні, він повинен поставити питання про передачу матеріалів в податкові органи.

При проведенні ревізії обов’язкова перевірка стану внутрішнього контролю в організації. Хороша постановка внутрішнього контролю сприяє успішній діяльності організації і може допомогти вирішенню задач ревізії.

В сучасних умовах все частіше організації ведуть облік з використанням повної чи часткової комп’ютерної обробки даних. Суттєво, що для проведення ревізії в таких умовах ревізори повинні володіти певною підготовкою чи використовувати роботу експертів.

Результати ревізії (перевірки), як правило, оформляються актом, котрий підписують ревізуючі, керівник та головний бухгалтер організації, яка ревізується, а в необхідних випадках – раніше працюючий в ревізуємій організації керівник та головний бухгалтер, до часу роботи яких відноситься період, охоплений перевіркою. В декотрих випадках, які визначено нормативними документами, процедура підписання акту керівником та головним бухгалтером може бути замінена процедурою їх ознайомлення зі змістом акту.

Акт ревізії – документ, який має чітко визначені параметри. Він повинен мати відповіді на всі питання, які поставлені в програмі ревізії.

У змісті акту ревізії ревізуючі органи повинні дотримуватись об’єктивності, точності використовуємих даних та описів виявлених фактів, ясності і грамотності викладення. Результати ревізії вилагаються в акті на основі перевірених даних та фактів, які підтверджено документами, результатами проведених зустрічних перевірок та перевірок дійсності здійснення операцій, інших ревізійних дій, висновків спеціальних експертиз та залучених спеціалістів, пояснень посадових та матеріально-відповідальних осіб.

Не допускається включення в склад акту ревізії висновків ревізуючи та інших осіб, припущень та фактів, які не підтверджено документами, даних із слідчих матеріалів та посилань на показання, які було дано слідчим органам, не перепровірених ревізуючими органами матеріалів внутрішнього (відомчого) контролю. В акті ревізії перевіряючі не повинні давати правову та морально-етичну оцінку дій посадових та матеріально-відповідальних осіб ревізуємої та інших організацій, кваліфікувати їх вчинки, наміри та цілі, застосовувати поняття та фрази, які мають свідомо оціночний чи звинувачувальний сенс.

Акт ревізії складається із тексту акту та додатку до нього, на які маються посилання в тексті (документи, копії документів, пояснення посадових та матеріально-відповідальних осіб).

Обов’язково в акті ревізії приводиться повне найменування перевіряємої організації зі вказанням відомчої приналежності, її фінансові та інші реквізити, загальні дані про її діяльність. Вказують період та строки проведення ревізії, ким та на якій підставі вона проведена. Довідково повідомляється, коли і ким проводилась попередня ревізія, що зроблено в організації за попередній період по усуненню виявлених недоліків та порушень.