Сторінка
1

Позабюджетна діяльність вищих навчальних закладів: аналіз чинників, що впливають на її здійснення

Для розгляду економічних проблем вищої освіти зручно користуватися терміном «бюджетне фінансування», маючи на увазі, що це безоплатне забезпечення діяльності бюджетних установ коштами бюджету. Чи можна у такому разі вважати, що позабюджетне фінансування – це всі інші надходження коштів у навчальний заклад? Звичайно так і вважають, хоча, це не зовсім так.

Всі кошти, що надходять у вуз не з бюджету, зрозуміло, є позабюджетними. В даному випадку відмінною ознакою є їх «неналежність» до джерела надходження, тобто до бюджету. Можливо, це не найвдаліша класифікація, але вона давно ввійшла у вжиток, а термін має загальноприйнятий характер. Таким чином, джерела надходження коштів (було б логічним назвати кошти, що надходять в ВНЗ доходами, але стосовно бюджетних коштів цей термін не застосовується) в навчальний заклад поділяються на бюджетні і позабюджетні.

Отже, фінансування може здійснюватися з таких джерел:

· · бюджет засновника;

· · спонсорські кошти;

· · власні кошти, що знаходяться в розпорядженні (власності).

Отже, можна вважати, що позабюджетне фінансування – це отримання коштів, що надходять з власних джерел.

Тому, коли йде мова про позабюджетне фінансування, слід це розуміти як отримання надходжень в результаті діяльності, що приносить доходи, а також пожертвувань, одержаних від «не засновників», на відшкодування витрат за тими видами діяльності, які доходів не приносять, але з тих або інших причин є необхідними для діяльності організації.

Класифікація власних надходжень є основою для визначення:

· · напрямків позабюджетної активності навчальних закладів;

· · організації обліку і звітності позабюджетної діяльності;

· · податкових наслідків ведення вузами тих чи інших видів діяльності, що приносить доходи.

Класифікувати власні надходження можна декількома способами.

Чинне законодавство, зокрема додаток 1 до Постанови КМУ № 659 від 17.05.2002 року, чітко регламентує перелік власних надходжень бюджетних установ.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:

а) перша група – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами.

Перша група поділяється на такі підгрупи:

1) 1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;

2) 2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності.

До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток тощо;

3)3) плата за оренду майна бюджетних установ;

4)4) надходження бюджетних установ від реалізації майна.

До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

б) друга група — інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Друга група поділяється на такі підгрупи:

1) благодійні внески, гранти та дарунки.

До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів.

Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;

2) кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. [1]

На противагу класифікації, що затверджена зазначеною постановою, пропонуємо базовими елементами класифікації дві основні групи, що визначають характер позабюджетної діяльності та фінансовий результат. До цих груп належать:

1. Основна діяльність:

- - реалізація однієї або декількох освітніх програм;

- - здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

- - діяльність щодо забезпечення і обслуговування навчального і науково-дослідного процесу.

Під навчальною діяльністю вузу розуміється: навчання українських і іноземних студентів; підготовка аспірантів і докторантів; навчання за другою спеціальностями; навчання на підготовчих курсах; тестування школярів і абітурієнтів; консультування по учбових дисциплінах; репетиторство; навчання на курсах за окремими дисциплінами; перепідготовка і підвищення кваліфікації; поглиблене вивчення окремих дисциплін понад навчальні плани; додаткова освіта, включаючи гуртки, секції, клуби, колективи та ін.; навчання за індивідуальними планами, зокрема в спеціально створених умовах; інші освітні послуги.

Під науковою (науково-технічною) діяльністю вузу розуміється: створення і передача наукової (науково-технічної) продукції, об'єктів інтелектуальної власності, зокрема на експорт; надання послуг наукового характеру – консультування, експертиза, патентні роботи, рецензування та ін.; виконання науково-дослідних робіт на конкурсній основі, включаючи гранти.

Під діяльністю вузу по забезпеченню навчального і науково-дослідного процесу розуміється: навчально-виробнича діяльність (тобто виробнича практика), що реалізується навчальними і учбово-виробничими майстернями, підприємствами, агростанціями, господарствами, магазинами, друкарнями, підприємствами і підрозділами громадського харчування, підприємствами по наданню побутових послуг та ін.; роботи по обслуговуванню і ремонту, зокрема приладів, устаткування, обчислювальної техніки, приміщень, меблів, комунікацій і ін. в частині забезпечення основної діяльності навчального закладу; діяльність по забезпеченню студентів харчуванням, проживанням, медичним і культурним обслуговуванням; діяльність по забезпеченню проживання працівників вузу; надання послуг бібліотек, транспорту, спортивних споруд, обчислювальної техніки, оргтехніки; надання інформаційно-комунікаційних послуг в рамках основної діяльності; інші послуги із забезпечення навчального і науково-дослідного процесу.

2. Інша діяльність, що включає інші надходження, тобто інша дозволена вищим навчальним закладам діяльність, що приносить доходи і не відноситься до вказаних видів основної діяльності.

Під іншою діяльністю вузів розуміють: створення автомобільних стоянок і гаражів; виготовлення товарів народного споживання; ремонт побутової і іншої техніки; надання побутових послуг; надання посередницьких послуг; проведення культурних, спортивно-оздоровчих заходів і організація виставок; дольова участь в діяльності інших установ і організацій; придбання акцій, облігацій, сертифікатів і інших цінних паперів, включаючи випуск власних, і отримання доходів по них (дивідендів, відсотків і ін.); вкладення грошових коштів на депозитні рахунки; надання ресурсів освітньої установи – приміщень, устаткування, земельних ділянок, юридичної адреси – в оренду (суборенду); отримання фінансових санкцій – штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків за рішеннями суду і ін.; внески юридичних і фізичних осіб (зокрема - іноземних), зокрема пожертвування, подарунки, внески, включаючи добродійні і опікунські, цільові спонсорські і ін.; реалізація основних засобів, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, включаючи утилізацію і здачу дорогоцінних металів.