Сторінка
1
Для розгляду економічних проблем вищої освіти зручно користуватися терміном «бюджетне фінансування», маючи на увазі, що це безоплатне забезпечення діяльності бюджетних установ коштами бюджету. Чи можна у такому разі вважати, що позабюджетне фінансування – це всі інші надходження коштів у навчальний заклад? Звичайно так і вважають, хоча, це не зовсім так.
Всі кошти, що надходять у вуз не з бюджету, зрозуміло, є позабюджетними. В даному випадку відмінною ознакою є їх «неналежність» до джерела надходження, тобто до бюджету. Можливо, це не найвдаліша класифікація, але вона давно ввійшла у вжиток, а термін має загальноприйнятий характер. Таким чином, джерела надходження коштів (було б логічним назвати кошти, що надходять в ВНЗ доходами, але стосовно бюджетних коштів цей термін не застосовується) в навчальний заклад поділяються на бюджетні і позабюджетні.
Отже, фінансування може здійснюватися з таких джерел:
· · бюджет засновника;
· · спонсорські кошти;
· · власні кошти, що знаходяться в розпорядженні (власності).
Отже, можна вважати, що позабюджетне фінансування – це отримання коштів, що надходять з власних джерел.
Тому, коли йде мова про позабюджетне фінансування, слід це розуміти як отримання надходжень в результаті діяльності, що приносить доходи, а також пожертвувань, одержаних від «не засновників», на відшкодування витрат за тими видами діяльності, які доходів не приносять, але з тих або інших причин є необхідними для діяльності організації.
Класифікація власних надходжень є основою для визначення:
· · напрямків позабюджетної активності навчальних закладів;
· · організації обліку і звітності позабюджетної діяльності;
· · податкових наслідків ведення вузами тих чи інших видів діяльності, що приносить доходи.
Класифікувати власні надходження можна декількома способами.
Чинне законодавство, зокрема додаток 1 до Постанови КМУ № 659 від 17.05.2002 року, чітко регламентує перелік власних надходжень бюджетних установ.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:
а) перша група – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами.
Перша група поділяється на такі підгрупи:
1) 1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;
2) 2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності.
До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток тощо;
3)3) плата за оренду майна бюджетних установ;
4)4) надходження бюджетних установ від реалізації майна.
До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.
б) друга група — інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Друга група поділяється на такі підгрупи:
1) благодійні внески, гранти та дарунки.
До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів.
Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;
2) кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. [1]
На противагу класифікації, що затверджена зазначеною постановою, пропонуємо базовими елементами класифікації дві основні групи, що визначають характер позабюджетної діяльності та фінансовий результат. До цих груп належать:
1. Основна діяльність:
- - реалізація однієї або декількох освітніх програм;
- - здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;
- - діяльність щодо забезпечення і обслуговування навчального і науково-дослідного процесу.
Під навчальною діяльністю вузу розуміється: навчання українських і іноземних студентів; підготовка аспірантів і докторантів; навчання за другою спеціальностями; навчання на підготовчих курсах; тестування школярів і абітурієнтів; консультування по учбових дисциплінах; репетиторство; навчання на курсах за окремими дисциплінами; перепідготовка і підвищення кваліфікації; поглиблене вивчення окремих дисциплін понад навчальні плани; додаткова освіта, включаючи гуртки, секції, клуби, колективи та ін.; навчання за індивідуальними планами, зокрема в спеціально створених умовах; інші освітні послуги.
Під науковою (науково-технічною) діяльністю вузу розуміється: створення і передача наукової (науково-технічної) продукції, об'єктів інтелектуальної власності, зокрема на експорт; надання послуг наукового характеру – консультування, експертиза, патентні роботи, рецензування та ін.; виконання науково-дослідних робіт на конкурсній основі, включаючи гранти.
Під діяльністю вузу по забезпеченню навчального і науково-дослідного процесу розуміється: навчально-виробнича діяльність (тобто виробнича практика), що реалізується навчальними і учбово-виробничими майстернями, підприємствами, агростанціями, господарствами, магазинами, друкарнями, підприємствами і підрозділами громадського харчування, підприємствами по наданню побутових послуг та ін.; роботи по обслуговуванню і ремонту, зокрема приладів, устаткування, обчислювальної техніки, приміщень, меблів, комунікацій і ін. в частині забезпечення основної діяльності навчального закладу; діяльність по забезпеченню студентів харчуванням, проживанням, медичним і культурним обслуговуванням; діяльність по забезпеченню проживання працівників вузу; надання послуг бібліотек, транспорту, спортивних споруд, обчислювальної техніки, оргтехніки; надання інформаційно-комунікаційних послуг в рамках основної діяльності; інші послуги із забезпечення навчального і науково-дослідного процесу.
2. Інша діяльність, що включає інші надходження, тобто інша дозволена вищим навчальним закладам діяльність, що приносить доходи і не відноситься до вказаних видів основної діяльності.
Під іншою діяльністю вузів розуміють: створення автомобільних стоянок і гаражів; виготовлення товарів народного споживання; ремонт побутової і іншої техніки; надання побутових послуг; надання посередницьких послуг; проведення культурних, спортивно-оздоровчих заходів і організація виставок; дольова участь в діяльності інших установ і організацій; придбання акцій, облігацій, сертифікатів і інших цінних паперів, включаючи випуск власних, і отримання доходів по них (дивідендів, відсотків і ін.); вкладення грошових коштів на депозитні рахунки; надання ресурсів освітньої установи – приміщень, устаткування, земельних ділянок, юридичної адреси – в оренду (суборенду); отримання фінансових санкцій – штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків за рішеннями суду і ін.; внески юридичних і фізичних осіб (зокрема - іноземних), зокрема пожертвування, подарунки, внески, включаючи добродійні і опікунські, цільові спонсорські і ін.; реалізація основних засобів, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, включаючи утилізацію і здачу дорогоцінних металів.
Завантажити реферат