Сторінка
9

Аналіз управління діяльності комерційних банків, та основні напрямки покращення (на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку м. Рахів Закарпатської області)

В умовах дії економічного закону конкуренції виникає комерційна таємниця. Вона може стосуватися виробничих, торговельних і фінансових операцій на підприємствах. Товаровиробники прагнуть приховати від конкурентів усе те, що дає їм змогу виробляти товари підвищеного попиту і одержувати за це високі прибутки.

5.2Функції конкуренції

З метою забезпечення безперебійної роботи механізму функціонування ринку конкуренція виконує такі функції:

· Регулюючи: конкуренція впливає на пропозицію товарів і послуг у тай спосіб, що вона максимально відповідала попиту споживачів. Згідно з класичною ринковою моделлю власне споживач через попит визначає, що і в якій кількості має бути виготовлено;

· алокаційну або функцію розміщення ( від англ. Allocation – розподіл, розміщення), яка виявляється в тому, що в кінцевому підсумку ресурси і вироблені продукти завжди концентруються там, де можуть забезпечити максимальну віддачу: робоча сила мігрує в райони з максимальною заробітною платою; земля і капітал концентруються в руках тих, хто здатен забезпечити їх використання з найбільшою віддачею (рента, процент, дивіденд). Тільки ефективніше використання всіх виробничих можливостей може принести максимальну винагороду;

· інноваційну й адаптаційну: завдяки конкуренції суб’єкти ринкової економіки змушені підвищувати продуктивність праці. В результаті господарство загалом рухається до оптимуму економічної ефективності. Життєво необхідними стають інновації, оскільки виробники повинні постійно прагнути до збільшення віддачі і водночас пристосувати структуру виробництва до змін попиту споживачів;

· контролюючу: за умовами реальної конкуренції жоден виробник або потенційний споживач не може домогтися панівного становища на ринку й ставити свої вимоги іншим його учасникам.

5.3 Види конкуренції

Можна виділити такі головні види конкуренції:

1. Цінова конкуренція – це вид конкурентної боротьби за допомогою зміни цін на товари. Мета продавця – отримати максимальні надходження від реалізації свого товару. Грошова виручка залежить від обсягів виробництва і ціни за одиницю реалізованої товарної продукції. Нижча ніж у конкурентів ціна на продукцію приваблює покупців, вони збільшують обсяг купівель у конкретного продавця, в результаті цього зменшується грошові надходження в інших продавців. Встановити нижчі, ніж у конкурентів, ціни можна за рахунок скорочення витрат на виробництво і реалізацію товару завдяки використання досягнень науково – технічного прогресу, підвищенню продуктивності праці. Цінова конкуренція характеризується також ціновою дискримінацією на товари і послуги, що реалізуються. Цінова дискримінація – це практика встановлення різних цін на товари й послуги не залежно від різниці у витрат. Найчастіше використовується при надані послуг (послуги адвокатів, лікарів, власників готелю тощо).

2. Нецінова конкуренція. За нецінової конкуренції продавці привертають увагу і гроші покупців, не змінюючи ціни. Спонукання покупців придбати певний товар відбувається у такий спосіб. По-перше, продавець намагається забезпечити вищу якість свого товару, використовуючи технічні новинки. По-друге, фірма прагне створити сприятливі умови, пов’язані із продажем товару, наприклад, відкриваючи сервісні центри ремонту виробів, надаючи безплатні консультації щодо використання товару тощо. По-третє, продавець здійснює активну маркетингову діяльність, вивчає кон’юнктуру ринку, виявляє тенденції в попиті споживачів, щоб відповідним чином реагувати на них і тим самим випередити конкурентів. Усі маркетингова ні заходи розраховані на те, щоб привернути увагу покупців, надати їм відповідну інформацію про існування та споживчі властивості товару, спонукуючи цим споживача до купівля.

3. Недобросовісна конкуренція – це діяльність суб’єктів ринку, спрямована на забезпечення домінуючого становища на ринку й одержання максимальної вигоди за допомогою обману споживачів і партнерів. Недобросовісна конкуренція має такі вияви:

· неправомірне використання товарного знака, фірмового найменування, марки товару, копіювання форми, упаковки, пряме відтворення товару іншої фірми;

· поширення неправомірних відомостей про товари інших підприємців;

· оволодіння, використання розголошення комерційної таємниці, що завдає шкоди іншому підприємцю;

· переманювання провідного персоналу фірм – конкурентів.

Не слід звичайно перебільшувати масштаби і можливості такої діяльності, але і не зважати на неї не можна. Тому ринковий механізм потребує певного корегування ззовні, що може здійснити лише держава.

У радянській економічній літературі розглядали такі два види конкуренції: внутрішньогалузевий і міжгалузевий.

4. Внутрішньогалузева конкуренція – це суперництво між окремими підприємцями і фірмами однієї галузі щодо одержання прибутку. Щоб з’ясувати мету, механізм і результати цієї конкуренції розглянемо такий приклад (табл.2)

Таблиця 2

Приклад внутрішньогалузевої конкуренції