Сторінка
2

Аналіз управління діяльності комерційних банків, та основні напрямки покращення (на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку м. Рахів Закарпатської області)

Форми вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з’являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість даного товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, і, навпаки.

Суть ефекту заміщення полягає у переміщенні попиту на дешевший товар – замінювач. Споживачі схильні заміняти дорогі товари харчової та легкої промисловості дешевшими. Наприклад, замість кави купують чай, замість шкіряного взуття – взуття із замінників шкіри. Ефект доходу і заміщення приводять до того, що у споживачів з’являється бажання купувати більшу кількість товарів за нижчою ринковою ціною.

Залежність між ринковою ціною товару та величиною попиту можна зобразити графічною кривою АД, яку в економічні теорії називають кривою попиту. Якщо на горизонтальній осі позначити кількість товару Q, на яку є попит на ринку, а на вертикальній осі – рух ціни P, то одержимо такий результат (мал.1.)

(мал.1) Крива попиту

Крива попиту АД відбиває економічний інтерес споживачів (покупців). Якщо ринкова ціна товару знаходиться на рівні P3, то кількість споживачів, готових купити, відповідає позиції Q1. Тобто у разі високої ринкової ціни товарів продається не дуже багато. Якщо ціна знижується до P2, то товар стає доступнішим, кількість проданого товару збільшується до рівня Q2, якщо ціна нижча - P1 , величина попиту зростає до значення Q3.

Проте у реальному житті обсяг ринкового попиту залежить не тільки від ринкової ціни даного товару, а й від нецінових чинників. Головним серед них є: реальні грошові доходи споживачів (покупців), смаки та уподобання споживачів, ціни на суміжні товари (замінники), кількість споживачів на ринку, очікування споживачів щодо майбутніх доходів і ринкових цін. Нецінові чинники спроможні змінити ринковий попит, тобто спонукати споживача придбати більше чи менше певного товару за однією і тією ж ціною. Внаслідок зміни ринкового попиту під дією нецінових чинників змінюється й крива попиту АД.Якщо попит зростає, то, за інших рівних умов, крива попиту переміщується праворуч вгору(АД – А1 Д1), а коли зменшується – ліворуч вниз (АД – А2 Д2) (мал.2).

Кількість Q

(мал. 2.) Криві зміни попиту під впливом нецінових чинників

1.2. Коефіцієнт еластичності попиту.

Еп=П*▲Ц (відсоткова зміна товару)/ Ц*▲П (відсоткова зміна попиту), де:

Еп – коефіцієнт еластичності попиту

П – кількість одиниць товару, потрібного покупцям

▲ П – приріст кількості одиниць потрібного товару, викликаний зміною ринкової ціни

Ц – ринкова ціна за одиницю даного товару

▲ Ц – величина відсоткової зміни ринкової ціни одиниці даного товару.

Наприклад: ціна на вироби з дорогоцінних металів збільшилась на 30 відсотків, а продаж знизився на 6 відсотків. Коефіцієнт еластичності попиту визначається таким чином:

ЕП = (-6)%:30%=0,2.

1.3. Еластичність попиту. Види еластичності.

Еластичність - це міра реагування однієї економічної змінної на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній.

Розрізняють п’ять видів еластичності попиту за ціною.

Еластичний попит, за якого зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1%. Коефіцієнт еластичності у разі еластичного попиту завжди перевищує одиницю: ЕР>1. Криву еластичного попиту можна зобразити у вигляді гіпотетичної кривої попиту (мал.3).

Величина попиту Q,од.

(мал. 3.) Еластичний попит

На мал.3 видно, що ціна змінилася неістотно, а попит відреагував на цю зміну досить значно. Отже, еластичний попит – це швидка і значна зміна величини попиту під впливом зміни ціни товару. Еластичний попит завжди забезпечує зростання обсягів доходу (виручки від реалізації), який визначається грошовою сумою, що сплатили покупці й отримали продавці, це добуток ціни за одиницю товару на кількість одиниць проданого товару.

За нееластичного попиту зміна ціни на 1% зумовлює незначну зміну обсягу попиту. Нееластичний попит завжди має коефіцієнт еластичності менший одиниці: Ер< |1|. Зобразимо криву нееластичного попиту на графіку (мал.4).

Величина попиту Q, од.

(мал. 4.) Нееластичний попит

За нееластичного попиту величина попиту змінюється на менший відсоток, ніж змінюється ціна, а загальна виручка скорочується.

Одинична еластичність попиту – ситуація, за якої зміна ціни на 1% зумовлює таку саму зміну обсягу попиту на 1% . Коефіцієнт одиничної еластичності попиту завжди дорівнює одиниці Ер=|1|, тому, що величина попиту і ціна змінюються одинаковими темпами. Проілюструємо це на графіку (мал.5).

Величина попиту Q, од.

(мал. 5.) Попит з одиничною еластичністю

Зміна ціни у разі попиту з одиничною еластичністю на величину виручки не впливає, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.

Абсолютно еластичний попит – це ситуація, за якої величина попиту зростає без зміни ціни, за попередньою ціною, а крива попиту розташована на графіку горизинтально, паралельно осі абсцис (мал.6).

Величина попиту Q, од.

(мал. 6.) Абсолютно еластичний попит

Цей попит є абстрактною крайністю ринку. На мал.6 видно, що за цінами, вищими й нижчими ціни в точці А, продажу товару не було. І тільки коли ціна знизилась до значення в точці А, зникли обмеження для збільшення величини попиту, аж до обсягів насичення ринку цим товаром із збільшенням обсягу продажів.