Сторінка
3

Фінанси підприємств - провідна ланка надходжень доходів до бюджету

Принцип реальності потребує вираження у грошовій формі справжніх обсягів коштів (за рахунок чіткого відображення у балансі джерел надходження коштів та їх використання).

Таким чином, бухгалтерський облік — це система різних способів реєстрації матеріальних та грошових операцій і узагальнення даних про стан і рух коштів для відображення, підсумку і контролю кількісних та якісних показників фінансово-господарської діяльності.

Бухгалтерський облік на підприємстві проводиться з використанням наступних засобів: документування обліку, оцінки коштів, ведення рахунків і подвійного запису, інвентаризації, балансового узагальнення даних про кошти і відомості результатів обліку у показниках звітності.

На основі документів операції і кошти відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, які використовуються для групування облікових об'єктів і одержання узагальнених показників господарської діяльності, що відносяться на рахунки за допомогою подвійного запису видів коштів та їх джерел. Застосування подвійного запису дає змогу не тільки фіксувати рух грошових коштів, а й впливає на фінансову діяльність підприємства.

На відміну від оперативного і статистичного обліку, нагляд та відображення виконуваних операцій має безперервний характер. Зміна на нинішньому етапі виробничих відносин потребує і більш чіткого бухгалтерського обліку, насамперед удосконалення обліку затрат на виробництво, оскільки в процесі виробництва виникає прибуток, що потребує встановлення місць виникнення затрат і центрів відповідальності, що вкрай необхідно для контролю за собівартістю продукції.

Традиційно склалося так, що місцем виникнення затрат прийнято вважати об'єкти аналітичного обліку за елементами витрат та собівартості. Зміна форм бухгалтерської звітності, а також структури балансу не дає бажаних наслідків, оскільки спрощення звітності затрудняє перевірку, розширення ж дає змогу виявляти слабкі місця.

Перехід до ринкової економіки зумовив розширення участі у економічних та фінансово-кредитних відношеннях кількості різних структур, яким необхідна інформація про фінансовий стан різних об'єктів, чого не можна забезпечити без чіткої організації бухгалтерського обліку і звітності.

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік повинен виконувати функції інформаційної системи, яка оцінює, обробляє та відображає фінансову інформацію.

Бухгалтерський облік, на відміну від статистичного та оперативного, дає уявлення про роботу підприємства чи страхових компаній — стан платоспроможності, ліквідності та прибутковості.

Перехід до ринкової економіки потребує переведення статистичної звітності на методи, вироблені в результаті світового досвіду, що забезпечують необхідні кількісні перетворення і удосконалення інформаційного забезпечення, а отже, вибір варіантів діяльності тим чи іншим підприємством, які дають йому можливість досягти необхідних фінансових результатів. Існуючі державні підприємства традиційно склалися як основна виробнича ланка, найважливішою метою якої було досягнення ефективності, необхідної для виконання їх планових завдань. На противагу їм ринкові підприємства, працюючи в умовах регулювання ринкових відносин, вбачають своє головне завдання в одержанні максимального чистого прибутку з авансованого капіталу, певна річ, із регулюючим втручанням держави.

Отже, кінцевим результатом кожної господарської організації, що працює в умовах ринкової економіки, є одержання максимального прибутку. Порівнюючи результати діяльності державних і ринкових підприємств, можна визначити пріоритетність фінансових питань, які стоять перед ними.

По-перше, в умовах ринкової економіки фінанси підприємств повинні забезпечувати грошове обслуговування капіталу і його взаємовідносини з ринком цінних паперів, фінансово-кредитною системою держави, що потребує перегляду методики ведення бухгалтерського обліку, закріплення в ньому типових для ринкової економіки статей витрат на рекламу, доконтрактних та інших видатків.

По-друге, потребує перегляду система калькуляції витрат виробництва, обліку основних засобів, реалізації продукції, оцінки товаро-матеріальних цінностей тощо.

По-третє, необхідно чітко визначити облік операцій з іноземною валютою, тобто закріпити обов'язкову переоцінку валюти за її курсом.

Хто, як не держава, має урегулювати ці та інші питання?

Реалії сьогоднішнього дня — криза не тільки економічної, а й фінансової системи, яка наблизила державу до тієї межі, за якою стоїть питання про її незалежне існування. Це вимагає вжиття негайних заходів щодо всебічного аналізу економічної ситуації і прогнозування економічного й соціального розвитку на перспективу, що неможливо без розробки схеми зведеного по Україні балансу і регіональних балансів фінансових ресурсів та методів їх складання, ще конче необхідна основа для прийняття рішень щодо виконання тих чи інших програм.

Криза, уразивши економіку України, позначилася насамперед на роботі підприємств і цілих галузей. Як вплинуло це явище на стан конкретних підприємств і як воно впливає на кінцеві результати їх діяльності — прибуток і платежі в бюджет?

Аналіз динаміки зростання виробництва і відрахувань розкриває не лише недоліки, а й дає можливість намітити шляхи і методи мобілізації виробництва та виходу з кризового становища.

Для проведення цієї роботи можна використовувати такі методи:

метод порівняння (це найуживаніший метод для оцінки економічних явищ, що вивчаються);

балансовий метод, який дає змогу встановити значущість усіх факторів, у тому числі таких, які особливо не виділяються, за рахунок порівняння явищ у їх розвитку;

суцільного і вибіркового аналізу.