Сторінка
2

Суть і структура грошового ринку. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути. Зміст дискреційної фіскальної бюджетної політики

Студенти мають засвоїти, що спеціалізовані кредитно-фінансові інститути в переважній більшості країн посідають важливе місце у їх кредитних системах, спеціалізуються на виконанні кількох операцій або обслуговуванні обмеженого кола клієнтів, а в останні десятиліття навіть починають діяти як серйозні конкуренти комерційних банків на ринку фінансових послуг. Найважливішою їх ознакою є вузька спеціалізація, обслуговування тих секторів ринку позичкових капіталів, де потрібні спеціальні знання й особливі технічні прийоми, які з різних причин (наприклад, низька рентабельність чи законодавча заборона) не обслуговуються комерційними банками. Як окрема ланка кредитної системи спеціалізовані кредитно-фінансові інститути почали формуватися в XX ст.

Студентам слід уяснити, що становлення та розвиток кредитно-фінансових інститутів в Україні зумовлене задоволенням об'єктивних потреб у фінансових послугах у зв'язку з переходом до моделі динамічно зростаючої економіки, зростанням доходів і заощаджень різних верств населення, оптимізацією структури виробничих витрат підприємств усіх форм власності (на основі новітніх технологій і техніки), прискоренням і полегшенням руху капіталів та забезпеченням довгострокового інвестування коштів. Провідними спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами в сучасних кредитних системах стали страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, позичково-ощадні асоціації, будівельні товариства (Великобританія), доброчинні фонди та ін.)

Загалом, спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові заклади потрібно розглядати як третю складову частину досконалої кредитно-фінансової системи країни, яка нині набуває значного впливу на економіку і споживання. Зростання масштабів її кредитно-фінансової діяльності та асортименту послуг означає не лише суттєве обмеження операцій банків щодо мобілізацій ресурсів, а головне - усуває монопольне становище комерційних банків на ринку позичкових капіталів.

Внаслідок взаємодії та конкуренції за певні сектори ринку позичкових капіталів в країнах з розвиненою економікою діє закономірність: чим вищим є рівень розвитку грошово-кредитної системи, тим масштабніших розмірів на ринку фінансових послуг набуває діяльність страхування, довірчого управління, застави, інших видів акумулювання тимчасово вільних коштів для їх прибуткового вкладання як кредитних ресурсів спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.

3. Зміст дискреційної фіскальної бюджетної політики

Основними засобами фіскальної політики е 1) зміна npограм суспільних робіт та інших програм, пов'язаних з витратами, зміна програм затрат "трансфертного" (перерозподільчого типу і 3) циклічні зміни рівня податків.

Суспільні роботи. Коли уряди вперше почали виявляти aктивність щодо депресії, вони, як правило, починали з проектів громадських інвестицій, спрямованих на подолання безробіття. Часто ці проекти складалися поспішно і, оскільки мали на меті насамперед дати роботу людям, були досить неефективними. Наприклад, щоб збільшити обсяг робіт, на будівництво доріг використовували мінімальну кількість механізмів; під час депресії, 30-х років спеціальні урядові органи платили робітникам за згрібання листя у парках. Крайньою межею виразу подібного підходу була би міфічна програма: рити ями і потім їх закопу­вати. _

Тепер, коли очікується малотривалий спад, економісті схильні покладатися значно більше на тимчасове зниження по датків, ніж на розширенні суспільних робіт.

Люди розуміють тепер, що потрібен тривалий час для oрганізації поштового відділення, або для початку будівництва дороги, або ліквідації нетрів міста. Потрібно розробити проекти; розмножити креслення; придбати землю шляхом купівлі або через рішення суду; знести на ній забудови і лише після цього бу­дувати нові споруди і дороги. На це все може піти п'ять і більше років, і половина цього часу може пройти перш ніж буде витра­чено більш або менш значну суму на матеріали і робочу силу. Припустимо, Ідо спад триватиме максимум один рік, слідом за яким підуть два роки стійкого піднесення. Саме тоді, на третій рік, коли економіка пройшла уже весь шлях від дуже низької до дуже високого попиту, раптом на ринку з'являється уряд зі своїми затратами, спрямованими на боротьбу зі спадом. У результаті фактора масу фіскальна політика буде посилювати, а не послаблювати нестабільність.

Наведені зауваження не слід тлумачити як аргументи як аргументи проти суспільних робіт. Ліквідація нетрі:; міст, будівництво доріг і суспільне будівництво можуть розглядатися американським народом як приклад найтерміновішого використання його соціальних ресурсів. Якби це було так, подібні програми слід бу­ло всебічно розвивати; однак їх не слід вважати програмами досягнення швидкої стабілізації. Вгни повинні здійснюватися заради них самих і протягом трипалого часу, який необхідний. для того, щоб вони принесли відповідний ефект.

Звичайно, може трапитися так. коли економіка переживає період спаду і коли виявляється можливим наблизити термія здійснення довгострокових програм суспільних робіт, на які уже є згода народу. Розумно розроблені проекти бажаних суспільних робіт можуть значно допомогти фіскальній політиці, навіть якщо вимагатимуть деяких витрат, щоб прискорити їх проведення і доопрацювати їх до вимог поточного моменту. Герберт Гувер пропагував це протягом тривалого часу, а з 1931 р. у нас є відповідні закони, спрямовані на досягнення цієї мети.