Сторінка
10

Проблеми управління зовнішнім боргом в Україні

Розміщення коштів, акумульованих за рахунок іноземних кре­дитів здійснює Міністерство фінансів України згідно з Державною програмою запозичень.

Зовнішній державний борг має дві складові. Це:

• борг органів державної влади і управління, який виникає в ре­зультаті залучення державою іноземних кредитів та випуску держав­них цінних паперів, які розміщуються на міжнародних ринках капіта­лів. Ця частина державного зовнішнього боргу погашається та обслу­говується за рахунок коштів державного бюджету та коштів Націо­нального банку України в частині кредитів, отриманих з метою під­тримки платіжного балансу;

• борг підприємств, гарантований урядом. Погашає та обслуговує такий борг підприємство-позичальник. Але у разі невиконання боргових зобов'язань підприєм­ством перед іноземним кредитором, набирає чинності державна га­рантія, і погашення та обслуговування таких кредитів здійснюється Державним казначейством за рахунок коштів Державного бюджету.

Погашення та об­слуговування державного зовнішнього боргу в Україні забезпечують Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Національний банк України, Укрексімбанк як банк-агент уряду та уповноважені банки України.

Процедура погашення та обслуговування державного зовніш­нього боргу за рахунок коштів державного бюджету здійснюється наступним чином:

Щомісячно Міністерство фінансів України направляє інформа­цію у вигляді графіка платежів по сплаті та обслуговуванню зовніш­нього боргу Національному банку України для орієнтира. У Націо­нальному банку України відкрито поточний рахунок коштів держав­ного бюджету в іноземній валюті на ім'я Державного казначейства для виконання платежів із зовнішнього боргу. За рахунок коштів, що концентруються на Єдиному казначейському рахунку за дорученням Державного казначейства Національний банк України купує іноземну валюту, в якій необхідно здійснити платіж на користь нерезидента згідно з графіком платежів.

Для проведення плате­жу Державне казначейство з Єдиного казначейського рахунку пере­раховує кошти в національній валюті Національному банку України для закупівлі іноземної валюти, після цього валюта зараховується На­ціональним банком України на поточний рахунок Державного казна­чейства в іноземній валюті. За валютним дорученням Державного ка­значейства Національний банк України здійснює платежі на користь іноземного кредитора і списує суму перерахувань з валютного рахун­ку Державного казначейства.

На ім'я Міністерства фінансів України в Національному банку України відкрито спеціальний поточний рахунок в іноземній валюті для обліку кредитів цільового спрямування.

ВИСНОВКИ

При управлінні зовнішнім боргом велике значення має розраху­нок коефіцієнтів платоспроможності держави та її ліквідної позиції, які визначаються спеціальними рейтинговими агенціями. Міжнародна платоспроможність України характеризується кількома макроекономічними показниками, серед яких обсяг державного боргу, співвідношення між внутрішньою і зовнішньою його складовими, експортний потенціал економіки, стан платіжного балансу та забезпечення зовнішнього боргу валовими валютними резервами НБУ. Саме на підставі прогнозів економічного розвитку країни, стану її платіжного балансу, дефіциту бюджету та з урахуванням зазначених коефіцієнтів визначається стратегія управління зовнішнім державним боргом щодо залучення нових іноземних кредитів, виходячи з критичного його рівня.

Існують різні оцінки критичного рівня державного боргу щодо можливості країни його обслуговування. Світовий банк виходить з того, що критичним рівнем державного зовнішнього боргу є понад 50% від валового внутрішнього продукту. За вимогою Маастрихтської угоди державний борг не може перевищувати 60% ВВП країни. Рада національної безпеки Російської Федерації вважає макси­мально допустимим показник потреби держави в обслуговуванні й погашенні зовнішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25% (Бондарук Т.Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговуання//Фінанси України. –199. -№5). За оцінками спеціалістів, Україна має середній рівень зовніш­нього боргу.

Стан зовнішнього боргу можна охарактеризувати за допомогою таких показників:

1. Співвідношення зовнішнього боргу до ВВП (критичний рі­вень: 80-100%). Для України цей показник складав на початку 1999 року близько 40%.

2. Для характеристики ліквідної позиції економіки країн вико­ристовують показник співвідношення планових платежів щодо обслу­говування боргу до валютних надходжень держави (експорту). Даний показник свідчить про плато­спроможність країни на найближчу перспективу (сприятливим рівнем прийнято вважати значення показника до 20-25%). На початку 1999 p. цей показник в Україні дорівнював 15,6%.

3. Для оцінки довгострокової платоспроможності використовує­ться співвідношення дисконтованої вартості боргу і експорту (крити­чний рівень 200-250%). В Україні цей показник не досягає 60%.

Зміцнення платоспроможності України лежить у площині прискорення соціально-економічного розвитку, ефективного використання власних матеріальних і фінансових ресурсів, поглиблення процесів ринкової трансформації економіки, а також її детінізації, поліпшення умов міжнародної торгівлі.

Розвиток співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами має базуватися на стратегічних пріоритетах економічного і соціального розвитку України. При цьому в основу взаємовідносин мають бути покладені такі засади:

- прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабілізації та інтегрування України і Європейський Союз;

- відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інституціями пріоритетам її економічного та соціального розвитку;

- спрямування цих ресурсів (запозичень) на забезпечення стабільного економічного зростання;

- здійснення структурних перетворень, формування розвинутого внутрішнього ринку і припинення практики використання позик для фінансування поточних витрат;

- мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів, сприяння надходженню прямих іноземних інвестицій;

- дотримання економічно обґрунтованих та загальновизнаних меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;

- залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування на основі геостратегічної диверсифікації міжнародних фінансових відносин України.

Список використаної літератури.

1. Конституція України.: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - : Преса. Україна ., 1997.-80с.