Сторінка
7
На Департамент державного боргу Міністерства фінансів України покладено такі функції:
• розробка стратегії та боргової політики;
• розрахунок планових показників, що свідчать про заборгованість держави, а також проведення моніторингу державного боргу;
• визначення доцільності залучення коштів на внутрішніх та зовнішніх ринках капіталів;
• аналіз та супроводження кредитних проектів та визначення доцільності укладання гарантійних угод.
Національний банк України здійснює обслуговування операцій Міністерства фінансів України щодо випущених облігацій на підставі договору, відповідно до якого він:
• відкриває та веде рахунки Міністерства фінансів України у цінних паперах, а також окремого рахунку стосовно викуплених ним облігацій;
• зберігає глобальні сертифікати;
• контролює обсяг облігацій та їх кількість в обігу;
• надає за запитом виписки про стан рахунку Міністерства фінансів України в цінних паперах та виконання операцій з ними;
• надає довідкову інформацію стосовно проведених операцій за облігаціями;
• здійснює кліринг, по-перше, взаємних боргових зобов'язань між учасниками торгів за придбані облігації, по-друге, з Міністерством
фінансів України при сплаті доходів або погашенні облігації за умови, що строки проведення платежів збігаються;
• здійснює платежі по сплаті доходу та погашення облігацій за дорученням та за рахунок коштів Державного казначейства України.
На Державне казначейство в системі управління державним боргом покладається виконання таких функцій:
• разом з Національним банком України та Міністерством фінансів України здійснює управління внутрішнім державним боргом і проведення його обслуговування відповідно до чинного законодавства;
• фінансує витрати з Державного бюджету з обслуговування державного боргу в терміни згідно з графіком;
• забезпечує фінансування витрат з Державного бюджету щодо погашення державних цінних паперів і сплати доходу по них;
• веде облік випуску та погашення державних цінних паперів за термінами обігу згідно з вимогами бюджетної класифікації;
• нараховує проценти та здійснює облік за кредитами, отриманими на покриття дефіциту бюджету;
• здійснює контроль за відшкодуванням збитків бюджету по юридичних особах, які отримали іноземні кредити під гарантії Уряду України;
• інформує Міністерство фінансів та Національне агентство України з реконструкції та розвитку про суми, відшкодовані Державному бюджету підприємствами-позичальниками, які одержали кредити в іноземній валюті під гарантії Уряду України, та про застосовані до них санкції.
4.1. Напрями управління державним боргом
Управління державним боргом складається з трьох стадій:
• залучення державних запозичень;
• використання коштів;
• погашення та обслуговування боргу.
Залучення коштів може здійснюватися шляхом випуску державних цінних паперів та отримання позик.
Кошти від державних запозичень можуть використовуватись на:
• підтримку інвестиційних програм та розвиток матеріального виробництва (фінансове розміщення);
• задоволення поточних потреб бюджету, тобто покриття його дефіциту, в тому числі обслуговування та погашення державного боргу (бюджетне використання);
• покриття дефіциту платіжного балансу.
Можливий також змішаний спосіб використання державних запозичень, коли частково кошти спрямовуються на розвиток економіки, розв'язання проблем бюджету та платіжного балансу.
У залученні та розміщенні коштів беруть участь Міністерство фінансів України та Національний банк України, а функцію погашення та обслуговування державного боргу безпосередньо виконує Державне казначейство України.
Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов'язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків та супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.
Погашення боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів.
Обслуговування боргу - це комплекс заходів держави з погашених позик, виплати процентів за ними, уточнення і змін умов погашених позик. Проценти - це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів.
Погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися в грошовій формі, а за згодою кредитора - шляхом поставки товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги та іншими шляхами відповідно до чинного законодавства України.
Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть бути: кошти, отримані державою в процесі приватизації; державні запозичення; кошти бюджету; золотовалютні резерви.
Розробка стратегії та боргової політики пов'язана з:
• вивченням макроекономічного становища України з точки зору боргового навантаження та визначення оптимальної середньо- та довгострокової боргової політики;
• визначенням нових боргових інструментів та підготовкою нормативної бази їх застосування;
• вдосконаленням структури державного боргу в розрізі інструментів позичання, ринків розміщення, валют позичання, відсоткових ставок та строків погашення;
• організацією роботи щодо підвищення кредитного рейтингу України.
4.2. Управління внутрішнім державним боргом
Внутрішній борг держави може виникати в результаті емісії цінних паперів: облігацій, казначейських зобов'язань тощо.
Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів до Державного бюджету і підтверджує зобов'язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску.
Випуск облігацій може здійснюватись у документальній формі – у вигляді сертифікатів грошових документів та в бездокументарній - у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.
Законодавством України передбачено, що обсяг емісії облігацій визначається в межах встановленого бюджетом на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу та обсягу дефіциту Державного бюджету. Так, у 1999 році в Україні розміщувалися в основному дисконтні облігації на пред'явника номінальною вартістю 100 грн терміном погашення 28,182,273,364 дні та більше року у бездокументарній формі. У загальному обсязі розміщених облігацій протягом 1999 року найбільшу питому вагу становили облігації з терміном погашення понад один рік.