Сторінка
1

Міжнародні фінансові інституції. Світовий банк та його складові

Світовий банк та його складові

У 1944 p. на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі крім МВФ було утворено Міжнародний банк рекон­струкції і розвитку (МБРР). Місцеперебування його — Вашингтон. Це одна з найбільших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ, яка надає довгострокові кредити під державні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ.

Прийнято вважати, що МБРР є головною складовою Світового банку (СБ), до складу якого також входять: Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК); Багато­стороннє агентство з гарантій інвестицій (БАТІ) та Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).

В економічній літературі, особливо періодичній та популярній, часто не дається чіткого розмежування між Світовим банком з од­ного боку і Міжнародним валютним фондом з іншого, оскільки існує цілий ряд зовнішніх подібностей цих організацій. Насправді ж, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд — це юридичне са­мостійні міжнародні фінансово-кредитні установи з відмінними фун­кціями, хоча вони і виникли практично одночасно.

Так, Міжнародний валютний фонд головним чином здійснює контроль за функціонуванням міжнародної валютної системи, ва­лютною політикою і валютними курсами країн — членів МВФ, за дотриманням ними певного кодексу поведінки в міжнародних ва­лютних відносинах, включаючи надання допомоги тим чи іншим країнам у вигляді короткотермінових кредитів у випадку виник­нення труднощів, пов'язаних зі станом платіжного балансу.

Головним завданням Світового банку є сприяння сталому еконо­мічному зростанню, яке веде до скорочення бідності в країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги у зростанні виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.

Якщо Міжнародний валютний фонд може надавати позики будь-якій із країн — членів МВФ, яка відчуває нестачу іноземної валюти для покриття короткочасних фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах, то Світовий банк надає такі позики переважно бідним країнам.

Слід зауважити, що останні два десятиліття МВФ орієнтується також переважно на країни, що розвиваються, що підтверджують дані про розподіл кредитів МВФ. У 1947—1976 pp. кредит промис­лове розвинутих країн становив 60,6 %, а тих, що розвиваються, — 39,4 %; у 1977—1991 pp. — відповідно 8,9 і 92,1 %.

МБРР на початку своєї діяльності був призначений, згідно з його Статутом, надавати потерпілим від війни країнам довгострокові кре­дити для відбудови їхньої економіки, а також гарантувати приватні інвестиції за кордоном.

Нині Банк надає технічну та фінансову допомогу більше ніж 100 країнам світу, які є членами Міжнародного валютного фонду. Основ­на маса кредитів направляється на розвиток виробничої інфра­структури та сільського господарства — галузей відносно малорен­табельних, з високим строком окупності й витрат, куди не досить охоче вкладає кошти приватний капітал. МБРР фінансує як пріори­тетні державні програми в галузях енергетики, імпорту обладнання для розвитку гірничої промисловості, інвестування проектів для бу­дівництва нафто- і газопроводів, модернізацію підприємств тощо. Сьогодні налічується 180 держав — членів МБРР.

Статутний капітал МБРР утворюється шляхом підписання країн-членів на його акції та випуску облігацій. Акції розподіляються між країнами-членами відповідно до їхніх квот у Міжнародному валютному фонді. Першочергові внески до статутного капіталу здійснюються в розмірі 20 % від суми підписання, для створення власних ресурсів Банку, необхідних для здійснення його операцій. Інші 80 % мають бути сплачені за першою вимогою Банку. Значну частину позик МБРР надає з коштів, одержаних від розміщення на ринку капіталів своїх облігаційних позик.

Позики МБРР надаються, як правило, на термін 15—20 років і мають п'ятирічний пільговий період. Ці позики надаються країнам, які продемонстрували певне економічне зростання та соціальний прогрес. Кожна позика надається урядові чи під його гарантії заці­кавленій країні. Відсоткова ставка позик змінюється кожні шість місяців і орієнтується на рівень відсоткових ставок міжнародних ринків позикового капіталу. Поточна відсоткова ставка становить 7,6 %. Ці відсоткові ставки залежать від наявних у Банку коштів, які надходять від продажу облігацій МБРР на світових ринках капі­талу, від нерозподіленого прибутку, погашення раніше наданих по­зик та додаткових пожертвувань економічно розвинених країн.

Рішення про надання кредиту приймаються Банком на основі експертних оцінок МВФ та попередніх оцінок ефективності проекту, визначених експертною комісією МБРР, причому технічна допомога (експертиза) входить в умови надання кредитів. Обумовлюються також необхідність надання допомоги, типи тих чи інших проектів, потреба у фінансуванні тощо. У розробці та здійсненні проектів Банку беруть участь близько 7 тис. фахівців із більш як 100 країн світу з досвідом роботи у різних галузях економіки. Щороку МБРР дає зго­ду на фінансування понад 100 проектів та програм, загальна вартість яких перевищує 15 млрд дол. США.

Вступ України до Міжнародного валютного фонду забезпечив їй членство в МБРР (квоту — 10 678 акцій на загальну суму близько 5 млрд дол. США), що дає можливість нашій державі залучати іно­земні інвестиції для вирішення таких актуальних проблем, як стабі­лізація економіки, її структурна перебудова, інтеграція України у світове господарство.

Першою позикою, наданою нашій країні після її вступу до цієї кредитно-фінансової організації була позика на підтримку програ­ми реформ у розмірі 27 млн дол. США строком на 17 років, причо­му протягом перших п'яти років Україна мала сплачувати тільки стандартну плаваючу процентну ставку 7,43 %. За проектом пози­ки залучаються також значні кошти на умовах гарантів інших фінан­сових організацій, загальним обсягом близько 17 млн дол. США.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Фінанси»: