Сторінка
5

Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку

Порівнянню запам'ятовування наочного (образного) і словесного матеріалу у дітей дошкільного віку присвячено дослідження Н.А. Корнієнко. Дошкільникам пропонувалося запам'ятати і потім відтворити: у одних випадках – ряд предметів (іграшок), що легко розділяються на смислові групи (перша серія), в інших випадках – така ж кількість слів, що мають конкретне значення (друга серія), по-третє – назва не знайомих дітям дерев і чагарників (третя серія).

Результати дослідження показали наступне:

1) у всіх вікових групах найбільші показники були отримані в дослідах із запам'ятовуванням предметів;

2) друге місце зайняло запам'ятовування слів конкретного значення;

3) запам'ятовування незнайомих назв було найменш продуктивним;

4) різниця між всіма випадками запам'ятовування з віком зменшувалася;

5) відмінності між продуктивністю запам'ятовування різного роду матеріалу в дослідах з відтворенням виявилися різко вираженими в порівнянні з дослідами з пізнаванням, і в той же час істотно зближувалися між собою.

Завдяки перебудові мнемічних процесів в дошкільному віці дитина виявляється в стан ставити перед собою свідомі цілі (запам'ятати, пригадати) і прагне їх досягти. Цей перепад є складним процесом, що включає два основні етапи. Перший етап – пізнання і виділення дитям мнемічної мети. На другому етапі формується відповідні ним дії і операції.

У 5-6 літньому віці з'являються перші спроби вживання деяких прийомів. Діти можуть самостійно здійснювати, хоча і в простих формах переробку матеріалу. У дослідах З.М. Істоміної по ходу вправ діти проявляли уміння застосовувати у мнемічних цілях окремі прийоми у вигляді розумових операцій. Це дає можливість виучувати дитину тому, як необхідно запам'ятати і пригадати.

Виховання логічної пам'яті передбачає в першу чергу розвиток розумової діяльності дітей – розвиток уміння аналізувати, виділяти в предметах властивості, ознаки, порівнювати; здійснювати узагальнення, об'єднуючи об'єкти по ознаках, класифікувати на основі узагальнення; встановлювати смислові зв'язки. Розумові операції стають способами логічного мислення.

В ході роботи Л.М. Жітникової, З.М. Істоміної, А.Н. Білоус, присвячених вивченню формування способів логічного запам'ятовування у дітей дошкільного віку в умовах спеціального навчання, встановлено, що вже в середньому дошкільному віці діти можуть оволодіти в процесі спеціальний організованого навчання такими прийомами логічного запам'ятовування, як смислове співвідношення і розумове угрупування, і використовувати їх в мнемічних цілях.

Навчання цим прийомам вимагає складної, дослідницької стратегії і розділяється на 2 етапи:

1) формування смислового співвідношення і смислового угрупування як розумових дій;

2) формування уміння застосовувати ці дії для вирішення мнемічних завдань.

Формування класифікації як розумової дії здійснюється по трьох етапах:

1) етап практичної дії, коли діти виучуються розкладати картинки по групах;

2) мовної дії, коли після попереднього ознайомлення з картинками дитина повинна розповісти, які картинки можна віднести до тієї або іншої групи;

3) етап розумової дії, розподіл картинок по групах в думці, потім назва груп.

Після цього можна переходити до формування уміння застосовувати угрупування в діях запам'ятовування.

В процесі освоєння угрупування як прийому логічного запам'ятовування діти зазнавали труднощі. П.І. Зінченко відзначає, що на перших етапах у багатьох дітей спостерігається роздвоєння розумової і мнемічної діяльності. Воно виявляється в наступному: виконуючи операцію розумового угрупування, діти забувають про те, що треба потрібно запам'ятовувати картинки, а коли прагнуть запам'ятати, перестають групувати. Проте коли цей прийом освоюється дітьми, він приносить значний мнемічний ефект. Л.М. Житнікова відзначає, що вже в молодшому дошкільному віці у дітей спостерігаються зрушення в запам'ятовуванні унаслідок оволодіння ними угрупуванням як пізнавальною дією. Діти старшого і середнього дошкільного віку, успішно опановувавши класифікацію, свідомо використовують її як спосіб запам'ятовування.

Опанування дітей смисловим співвідношенням як самостійною інтелектуальною дією здійснюється у декілька етапів зростаючій складності. Спочатку необхідно навчитися знаходити до запропонованої картинки тотожну. Після діти вчаться знаходити до даної картинки не тотожну, а лише схожу з нею за змістом, близьку по сенсу. На наступному етапі завдання ускладнюється: до назви (слову) необхідно підібрати картинку із зображенням предмету, позначеного цим словом, а потім – підібрати картинку, близьку слову за змістом. З.М. Істоміна підкреслює, що заняття повторюються стільки раз, скільки потрібний для того, щоб діти навчилися правильно співвідносити картинки.

Для використання смислового співвідношення слів з картинками у мнемічних цілях потрібна умова: діти повинні добре опанувати не лише прямі, але і зворотними операціям. Поважно, аби ці операції були добре відпрацьовані самі по собі. Це умова для переходу розумової дії у мнемічний прийом.

В процесі навчання смисловому співвідношенню як прийому запам'ятовування З.М. Істоміной були виявлені помітні вікові і індивідуальні відмінності. Досліди показали, що для формування смислового співвідношення дітям молодшого дошкільного віку, необхідне різне число сеансів навчання, багатократне вирішення різних завдань. У старших дошкільників кількість кроків навчання помітно скорочується. З віком збільшується кількість смислових зв'язків і зменшується кількість зв'язків, встановлених на випадкових асоціаціях.

До старшого дошкільного віку переважають зв'язки на основі асоціації по суміжності. Найвища продуктивність відтворення має місце при опорі на смислові зв'язки, як зв'язки по схожості і суміжності. Найнижча продуктивність виявляється у дітей, що встановили випадкові зв'язки. В цілому використання дітьми прийому смислового співвідношення робить позитивний вплив на продуктивність мнемічної діяльності і ефективність його вживання з віком збільшується.

Таким чином, якісні зміни роботи пам'яті можуть відбуватися в порівняно ранньому періоді розвитку дитяти (у старшому дошкільному віці), але лише за умови спеціальний організованого, цілеспрямованого навчання програмам логічного запам'ятовування. Доцільне одночасне навчання дітей різним прийомам логічного запам'ятовування, оскільки вони спираються на аналогічні розумові операції. Істотну роль в підвищенні продуктивності запам'ятовування грає також самоконтроль. Результати даних досліджень представляються вельми важливими у зв'язку з підготовкою дошкільників до навчання в школі.

Завдання вивчення ролі слова в розвитку пам'яті у дитяти розглядала Б.Н. Зальцман.

Дітям від 3 до 7 років показувалися кольорові фігури з мозаїки, після чого випробовувані повинні були викласти з мозаїки ці фігури по пам'яті. У першій серії дослідів розгляд фігур здійснювався без словесного супроводу, в другій серії – з назвою кольору, кількості кольорів і розташуванням забарвлення у фігурах.