Сторінка
13

Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах

Кожне питання, яке відтворювало пізнавальну сторону твору, оцінювалось у 1 бал.

Аналіз результатів показав, що у 76% учнів експериментального і у 48% учнів контрольного класів переважають питання, які послідовно відтворюють основну пізнавальну інформацію твору. Нижче наведені приклади питань, поставлених дітьми.

Яких комах, птахів можна зустріти у степу?

Яка земля у степу?

Які рослини тут ростуть?

Які звірі водяться?

Решта учнів задавали питання, які не стосувалися пізнавальної сторони науково-художнього твору, або їхні питання не охоплювати всієї пізнавальної інформації.

У результаті проведення другого зрізу можна зробити висновок про те, що 20% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу піднялись з фрагментарного на констатуючий рівень; 12% учнів експериментального і 8% учнів контрольного класів перейшли з констатуючого рівня на рівень „героя"; 28% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу піднялись на рівень „ідеї". Таким чином, загальне число учнів експериментального і контрольного класів, які знаходяться на рівні „ідеї", становить відповідно 72% і 40%. Ці учні здатні бачити позицію автора, узагальнювати прочитане, виділяти з науково-художнього твору основну пізнавальну інформацію, а отже, і змістовніше переказувати прочитане.

Суттєві зрушення спостерігаються і у вмінні учнів працювати з пізнавальною стороною науково-художнього твору. Ними оволоділи 76% учнів експериментального і 48% учнів контрольного класів.

Таким чином, зіставлення даних першого і другого зрізів доводить ефективність використання вправ-трансформацій як засобу, який підвищує рівень сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами.

У цьому розділі показані особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів, зміст і результати експериментального навчання. На основі виконаної роботи були зроблені такі висновки:

1) констатуючий зріз показав, що лише 32% учнів контрольного класу і 44% учнів експериментального класу знаходяться у своєму розвитку на рівні "ідеї" та 36% учнів експериментального класу і 32% учнів контрольного класу володіють вміннями виділяти пізнавальну інформацію з тексту;

2) на основі констатуючого зрізу була доведена необхідність цілеспрямованого підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами та розвитку вмінь працювати з пізнавальною стороною тексту за допомогою використання вправ-трансформацій;

3) з метою виявлення ефективності використання вправ-трансформацій для підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору був проведений контрольний зріз;

4) на основі зіставлення результатів першого і другого зрізів була доведена ефективність використання різновидів вправ-трансформацій як засобу підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору і вміння виділяти з нього пізнавальну інформацію.

Проведене дослідження дозволило визначити такі положення.

1. Робота з науково-художніми творами в початковій школі дозволяє, з урахуванням вікових особливостей учнів, поетапно підвести їх до оволодіння основними уміннями роботи з навчальною літературою, забезпечити плавний перехід учнів від роботи з художньою літературою до опрацювання навчальної статті.

2. Продуктивність методики виявляється у збереженні тенденції збільшення показників в опануванні основних умінь, що характеризує здатність працювати з науково-художніми текстами і практичне оволодіння нею всіма учнями. Уміннями раціонального опрацювання науково-художнього твору оволоділи 76% учнів експериментального класу і лише 48% учнів контрольного класу. Система робота з науково-художньою книгою впливає на більш ранній розвиток навички смислового читання у другокласників і на можливість формування поглибленого розуміння тексту під час самостійного читання у третьокласників і четвертокласників.

У навчальній діяльності молодших школярів було відзначено додаткові показники, що характеризують сформованість дії: швидкість виконання завдання; якість; вмотивованість дії; вміння розповісти, з яких дій складається прийом; перенос прийомів на подібний матеріал з іншого навчального предмету (навчальна стаття з уроків природознавства). Ефективність методичної системи підтверджувалася зацікавленістю молодших школярів навчанням, поліпшенням техніки читання, розширенням читацького кругозору.

В основу методики покладено систему послідовної зміни жанрових різновидів, що представляють різні розділи дитячої літератури: вірш (художня література), пізнавальна казка (науково-художня література), стаття (науково-популярна література). Кожен із жанрових різновидів є провідним на певному етапі.

5. У ході дослідження встановлено, що найскладнішим для усвідомлення пізнавальної сторони твору є науково-художнє оповідання. Базуючись на літературознавчому аналізі цього жанру, можна констатувати, що, на відміну від пізнавальної казки, його характеризує нечітка розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при осмисленні і виділенні опор.

6. Зафіксовано, що формування навички роботи з науково-художнім твором впливає на рівень аналітичних умінь. Це виявляється, зокрема, в тому, що учні опановують прийом самостійного упорядкування плану, який є одним із найскладніших умінь опрацювання художніх текстів.

7. Оптимальними умовами досягнення максимальної результативності від упровадження в практику навчання розробленої системи вправ є систематичний характер роботи, поступовість і послідовність введення кожного з етапів.

Проведене дослідження не вичерпало всіх питань проблеми, яка розглядалася. Перспективними, на наш погляд, для якнайшвидшого розв'язання є розгляд можливостей введення науково-художніх творів у зміст чинних Букварів, збільшення кількості цих творів у читанках, включення науково-художніх творів у систему уроків позакласного читання на всіх етапах підготовки дитини-читача - від підготовчого до завершального у співвідношенні художніх текстів як 1:

1. Це забезпечить ефективність формування читацьких умінь і навичок, з одного боку, а з іншого - формуватиме пізнавальну самостійність у молодших школярів на всіх етапах навчання.

Рівень сприйняття науково-художнього твору кожним учнем експериментального класу (констатуючий зріз)