Сторінка
12
Відповіді учнів на ці питання оцінювалися за тими ж критеріями, що й при першому констатуючому зрізі. При оцінюванні письмових відповідей використовувалась та ж бальна шкала.
Аналіз відповідей учнів на перше питання показав, що 100% учнів експериментального класу і 92% учнів контрольного класу дали точну оцінку героям твору з використанням трьох і більше прикметників: "працьовиті", "добрі", "дзвінкі", "хвалькуваті", "чисті".
Результати відповідей на питання, яке виявляло вміння оцінювати героя, подані у таблиці.
Таблиця 2.
|
Класи |
Кількість учнів (у%), які виявляють вміння точно оцінювати героїв |
Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння точно оцінювати героїв | ||
|
1 зріз |
2 зріз |
1 зріз |
2 зріз | |
|
Експериментальний |
72 |
100 |
28 |
- |
|
Контрольний |
68 |
92 |
32 |
8 |
Вміння визначати причини вчинків персонажів показали 96% учнів експериментального класу і 84% учнів контрольного класу. Вони правильно відповіли, що "хвильки поспішають приносити користь людям, тваринам і рослинам".
Результати відповідей на питання, яке визначало здатність розуміти причини вчинків персонажів, подані у таблиці.
Таблиця 3.
|
Класи |
Кількість учнів (у%), які виявляють вміння визначати причини вчинків персонажів |
Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння визначати причини вчинків персонажів | ||
|
1 зріз |
2 зріз |
1 зріз |
2 зріз | |
|
Експериментальний |
84 |
96 |
16 |
4 |
|
Контрольний |
80 |
84 |
20 |
16 |
Ставлення до головних героїв казки змінювалось під час читання у 96% учнів експериментального класу і 96% учнів контрольного класу. Ці учні вказували, що спочатку хвильки, краплини видалися їм "хвалькуватими", "які весь час граються, дзюркочуть", "не приносять ніякої користі". Але потім ставлення дітей до них змінилось. Краплини виявилися "працьовитими, добрими", "необхідними всьому живому".
Результати відповідей на питання, яке виявляє вміння бачити динаміку емоцій, подані у таблиці.
Таблиця 4.
|
Класи |
Кількість учнів (у%), які бачать динаміку емоцій |
Кількість учнів (у%), які не бачать динаміку емоцій | ||
|
1 зріз |
2 зріз |
1 зріз |
2 зріз | |
|
Експериментальний |
80 |
96 |
20 |
4 |
|
Контрольний |
92 |
96 |
8 |
4 |
Аналіз відповідей учнів на четверте питання показав, що 96% учнів експериментального класу і 88% учнів контрольного класу вміють виділити з тексту пізнавальну інформацію. Але виділити всю пізнавальну інформацію, і явно подану, і приховану, можуть 44% учнів експериментального класу і 24% учнів контрольного класу.
Результати відповідей на це питання подані у таблиці.
Таблиця 5.
|
Класи |
Кількість учнів (у%), які виявляють вміння виділяти з тексту всю пізнавальну інформацію |
Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння виділяти всю пізнавальну інформацію | ||
|
1 зріз |
2 зріз |
1 зріз |
2 зріз | |
|
Експериментальний |
12 |
44 |
88 |
56 |
|
Контрольний |
8 |
24 |
92 |
76 |
Суттєва різниця між першим і другим зрізами спостерігається у відповідях учнів і на питання узагальнюючого характеру. Узагальнення лише 40% учнів експериментального класу і 60% учнів контрольного класу підмінювалось передачею змісту прочитаного.56% учнів експериментального і 32% учнів контрольного класів зробили узагальнення з виходом за рамки конкретної ситуації. Вони вказали, що "кругообіг води має велике значення у живій і неживій природі".
Знайдемо для кожного учня експериментального і контрольного класів суму балів, одержаних за всі відповіді на питання і визначимо рівень сприйняття науково-художнього твору кожним учнем, використовуючи прийняту раніше шкалу оцінювання.
Щоб з'ясувати чи виникли зміни в уміння задавати питання до тексту було взято оповідання (уривок) Олеся Гончара "Асканійський степ". Після дворазового прочитання оповідання учням було запропоновано поставити до тексту чотири питання, за якими можна було б коротко його переказати.