Сторінка
5
3. Єдності теорії і практики - суть цього принципу зводиться до залучення життєвого досвіду суб'єкта дослідження.
4. Активності - спонукання особи до активної соціальної життя на основі розширення її знань і можливостей
Вибірка складе 1-5 курси студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».
Місце проведення дослідження: Амурський Державний Університет м. Благовіщенська.
Напрямки роботи організації експерименту:
- робота з дослідження гендерної вихованості студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка»;
- робота з формування гендерної компетентності студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка»;
Етапи експерименту:
1. На організаційному етапі експериментального дослідження будуть сформовані вибірка випробуваних; теоретично обґрунтовано використані в дослідженні методики, що забезпечують отримання змістовних і значимих даних по відношенню до мети дослідження; визначена процедура проведення експериментального дослідження.
2. на етапі який констатує експерименту буде проведена діагностика гендерної вихованості студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».
3. На етапі формуючого експерименту буде розроблено та проведено програма з підвищення гендерної компетенції студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».
4. На етапі контрольного експерименту проводиться повторна діагностика студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка» із застосуванням методів первинної діагностики з метою виявлення ефективності впровадження розробленої програми, що сприяє підвищенню гендерної компетенції студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».
5. На заключному етапі експерименту буде проведено аналіз результатів дослідження, метою якого є рішення загальних експериментальних завдань дослідження.
Гендерна виховання - не нова і не єдина проблема в загальноосвітніх установах, але акцент на полоролевом розходженні робить цей напрямок більш затребуваним суспільством і представляє інтерес для подальшого дослідження проблеми.
Таким чином, гендерна виховання дитини надає педагогічними зусиллями дієву допомогу у формуванні його особистості; одночасно воно робить можливим глибоке проникнення у внутрішнє життя дитини, з урахуванням якої свідоме поведінка стає більш зрозумілим і завдяки цьому доступним для впливу. Для ефективності виховання потрібно не тільки здатність до почуттєвого проникненню, але і такт і, звичайно, знання в галузі педагогіки, психології, у сфері історії даного питання, а також методології.
Щоб успішно здійснювати науково-дослідницької діяльності, педагогу необхідно оволодіти методологічної культурою, основними ознаками якої є:
- уявлення про методології як систему принципів і способів побудови не тільки теоретично, але і практичної (продуктивної діяльності;
- оволодіння принципами діалектичної логіки;
- розуміння сутності педагогіки як науки про освіту і основних категорій педагогіки;
- установка на перетворення педагогічної теорії в метод пізнавальної діяльності;
- освоєння принципів єдності освіти та соціальної політики, системного і цілісного підходу, розширення сукупного суб'єкта освіти, пріоритету розвиваючих і виховних цілей в цілісному педагогічному процесі;
- спрямованість мислення педагога на genesis педагогічних форм і методів;
- потреба відтворювати практику освіти в понятійний-термінологічної системі педагогіки;
- прагнення виявляти єдність і спадкоємність педагогічного знання в його історичному розвитку;
- критичне ставлення до аргументів і положень, які лежать в площині буденного педагогічного свідомості;
- рефлексія з приводу власної пізнавальної діяльності;
- розуміння світоглядних, гуманістичних функцій педагогіки.
Узагальнюючи представлені в роботі дані, можна зробити наступні висновки. Було вивчено методологічне обґрунтування дослідження проблеми гендерного виховання. Безліч теорій і методик для застосування гендерної виховання в загальноосвітніх установах дає можливість обґрунтованого застосування практики, що передбачає облік всіх особливостей відмінності хлопчиків і дівчаток. Втім, ця можливість або не використовується, або використовується, але не в повній мірі.
Визначено критерії та рівні гендерної виховання. Всього виділено три основні рівня, кожен з яких характеризується безліччю критерій.
Розробили програму організації експерименту з підвищення гендерної компетенції студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».