Сторінка
4

Гендерне виховання

Цілі і завдання експериментального дослідження

Кожен індивід розвивається як представник конкретного статі. З'явившись на світло дівчинкою або хлопчиком, дитина в процесі соціалізації засвоює комплекс норм, правил, моделей поведінки, які наближають його до прийнятим у даному суспільстві зразкам мужності або жіночності, сприяють формуванню відповідних якостей особистості. Таким чином, дитина набуває гендерні характеристики. Не завжди цей процес протікає гладко і безпроблемно.

Виховання як процес долучення людини до історичного досвіду в змістовною і цілеполягающі основі завжди визначається провідними потребами суспільства. Зміна базових соціальних орієнтирів неминуче призводить до перегляду та переоцінки завдань, напрямків, форм організації виховної роботи. Кожен історичний етап вносить свої корективи до розуміння окремих ланок педагогічної системи на всіх рівнях системи освіти в цілому. У сучасних умовах суспільного розвитку особливо гостро постають проблеми соціалізації людини, залучення його до загальнолюдських цінностей, значимим у всі століття і закріпленим у культурно-історичний досвід поколінь.

Проблема виховання дитини з урахуванням статевих відмінностей, що дозволяє по-іншому побачити специфіку педагогічної роботи з дітьми дошкільного віку, по значущості та актуальності на сьогоднішній день не має аналогів. Пошук джерел духовності людини, яка представляє сьогодні найбільший дефіцит, неминуче призводить до культурно-історичного минулого, закріпленому в традиції різних народів, орієнтованому на диференційований підхід до дітей різної статі. Проблема диференційованого виховання, в залежності від статі дитини, тісно пов'язана з гуманізацією педагогічного процесу, оскільки визначає перспективи подальшої участі людини в суспільному житті, готує до виконання соціальних ролей в суспільстві і родині.

Для сучасної постановки питання про розробку систем гендерної виховання існує безліч причин. Перша пов'язана з відсутністю диференційованого підходу до дітей у відповідності з його статевою приналежністю. Друга - не компетентність педагогів, в питаннях полоролевого освіти дітей, що приводить до стрімкого зростання числа не вірних уявлень про роль і життєвому призначення чоловіка та жінки в сучасному суспільстві.

Тому метою нашого експериментального дослідження будуть:

- виявлення рівня гендерної вихованості у студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка»;

- формування та підвищення гендерної компетентності у студентів Амгу спеціальності «соціальна педагогіка».

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання.

1. Теоретично обґрунтувати використовувані в дослідженні методики.

2. провести діагностику гендерної вихованості студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».

3. Розробити і провести програму по підвищенню гендерної компетентності у студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».

4. виявити ефективність впровадження розробленої програми сприяє підвищенню гендерної компетенції студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка».

5. Провести аналіз результатів дослідження.

2.2 Методи діагностики

Для дослідження гендерної вихованості студентів були використані наступні методи і методики.

1. Анонімне анкетування з відкритими питаннями, що потребують самостійного конструювання відповіді. Дослідження методом "незавершені пропозиції" повинне передувати встановлення контакту з обстежуваним для отримання щирих, природних відповідей Анкетування це метод масового збору матеріалу, з допомогою спеціально розроблених опитувань, званих анкетами.

З допомогою цього анкетування можливо визначити типи психологічних позицій у спілкуванні. Згідно Е. Берну, існує чотири типи психологічних позицій, прийняті людиною щодо себе та інших.

1. «Я - о'кей, Ви - про’ кей». Це позиція Принців і Героїв, Принцес і Героїнь. Це психологічно здорова позиція. Люди з такою позицією можуть конструктивно вирішувати свої проблеми, визнають важливість інших людей.

2. «Я - про’ кей, Ви - не про’ кей». Це позиція людей, які відчувають себе обдуреними. Вони закидають інших у своїх помилках, обманюють і принижують оточуючих.

3. «Я - не про’ кей, Ви - про’ кей». Це позиція людей, які відчувають своє безсилля, коли порівнюють себе з іншими. Вона призводить до віддалення від людей, до депресії.

4. «Я - не про’ кей, Ви - не про’ кей». Позиція тих, хто втрачає інтерес до життя, позиція даремності, відчаю.

Таких позицій у людини дві: одна є загальною, інша - статевий. Деякі люди приймають позицію, вважаючи, що один підлога - про’ кей, а інший - не про’ кей, наприклад: «Дівчата по своїй натурі м'які, а хлопці - грубіяни». Прийнявши таку позицію, людина прагне зміцнити її, вона стає його життєвою позицією.

Можливо, визначити рівень усвідомлення власних, відповідних підлозі, гендерних характеристик, за допомогою методики «Я дівчина/юнак».

2. Опитування - проста процедура проведення та інтерпретації даних, можливість охопити з його допомогою вивчення широкого спектру соціально-психологічних умов життя і особливостей особистості випробовуваних.

За допомогою опитування студентів АмГУ спеціальності «соціальна педагогіка» можна вивчити становлення і розвиток гендерної ідентичності, під якою розуміється аспект самосвідомості, що описує переживання людиною себе як представника певної статі. Учасникам пропонується згадати своє раннє дитинство, перші шкільні роки, ставлення до себе як представника певної статі з боку батьків, родичів, вчителів, однокласників. Можна виявити обізнаність педагога з основних понять теми гендерної виховання. Визначення мужності і жіночності людини, на основі яких формується гендерна ідентичність.

3. Тестування - цілеспрямоване, однакова для всіх обстеження, що проводиться в строго контрольованих умовах, що дозволяє об'єктивно вимірювати характеристики виховання.

У нашому дослідженні проводиться тест «Розбираєтеся в протилежному поле», для перевірки знань обізнаності педагогів і наявність або відсутність у них стереотипів стосовно чоловікам і жінкам.

2.3 Програма організації експерименту

Гендерна виховання - це частина загального виховання людини. Проблема гендерної виховання є однією з найактуальніших в загальному контексті основних напрямків освіти-освітньої роботи. Специфіка процесу соціалізації дитини дозволяє вважати правомірною роботу з ґендерної виховання в дошкільному віці, вимагає продовження і на інших етапах розвитку дитини. Організація гендерної виховання повинна здійснюватися в аспекті цілісної педагогічної системи, що не допускає недооцінку будь-якого з її компонентів. Робота з ґендерної вихованню вимагає висококваліфікованої підготовки педагогів, що визначає актуальність теми дослідження.

Організація і проведення експерименту ґрунтується на наступних принципах.

1. Свідомості - спонукання особи до самостійного опрацювання знання, набуті шляхом розумової діяльності.

2. Орієнтації на співпрацю - активне використання діалогу, аппелирующего до «авторитетів» і монологу.