Сторінка
7
Такі завдання, на нашу думку, дають можливість у цікавій формі розвивати, збагачувати мову учнів, поглиблювати знання, закріплювати вивчений на уроках матеріал.
Наталія Петрівна Гордуз, вчитель початкових класів ЗОШ І – ІІІ ступенів № 9 м. Ужгорода [ 10, 1-4 ], на сторінках фахового видання ділиться власним досвідом використання нестандартних форм навчання молодших школярів на уроках рідної мови. Вчитель-практик широко використовує роботу в парах, у групах з різною кількістю дітей. Така навчальна співпраця, на її думку, виховує в школярів повагу до інших, уміння дати оцінку роботі товаришів або висловлювати з цього приводу критичних зауважень. Саме з цією метою Наталія Петрівна намагається уроки рідної мови перетворити на урок мислення-спілкування, урок-діалог.
Найкращі результати на уроці мови, як зазначає Н.П.Гордуз, дає групова робота, що проводиться за таким планом:
1 етап (1 клас) – спілкування і співпраця
1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання у школі.
1.2. Заохочування дітей до спілкування через гру.
1.3. Створення уявних ситуацій.
1.4. Використання діалогів (усно).
1.5. Робота в парах.
2 етап (2, 3 класи) – розвиток позитивного ставлення до спільної діяльності.
2.1. Використання пошукової діяльності на уроках.
2.2. Розв’язування пізнавальних завдань у групах постійного чи змінного складу.
Шкільна практика підтверджує, що спільно виконане загальне завдання, внесення посильного доробку у працю свого колективу, захоплення від спілкування в процесі спільної праці – це створює комфортні умови кожному школяреві, перетворює навчальну діяльність у радісний, цікавий, пізнавальний процес.
Цікавою виявилася для нас і система нестандартних уроків з теми «Прикметник » (урок-казка, урок-віночок, урок ігор та розваг та ін.), яку запропонувала Людмила Іванівна Новак, вчитель початкових класів Грядівської загальноосвітньої школи Іваничівського району Волинської області. Так, наприклад, урок ігор та розваг пропонується на тему: Цей чудовий дивограй.
Роль прикметників у мовленні.
Зв’язок прикметників з іменниками.
Мета: формувати уміння встановлювати зв’язок між словами в реченні; вправляти у доборі прикметників до іменників;
вчити удосконалювати текст, активізувати словниковий запас учнів; поглиблювати знання про роль прикметників у мовленні; розвивати увагу й спостережливість; виховувати любов до рідної мови.
Цікавий початок уроку.
Актуалізація опорних знань учнів розпочалася з колективної відповіді на питання:
Яку частину мови почали вивчати?
Що означає прикметник?
На які питання відповідає?
Наведіть приклади.
Завершився цей етап вивченням напам’ять вірша зі слів вчителя (див. додаток 3).
Упродовж зазначеного уроку було використано ігри « Хто швидше? », « Чарівна шкатулка » (підготовчий етап до сприйняття нового матеріалу); « Влучний стрілок », « Хто найбільше ? » (етап засвоєння та закріплення нового матеріалу).
Закріплення нового матеріалу відбувалося під час відгадування загадки:
Відгадайте загадку.
Не сніг, не камінь, не мед.
Чи можна одразу відгадати загадку? Чому?
А спробуйте ще раз:
Білий, а не сніг; твердий, а не камінь; солодкий, а не мед ….(цукор)
Яка загадка вам більше сподобалася? Чому?
Для чого нам потрібні прикметники? (для опису предмет; збагачення словникового запасу; увиразнення нашого мовлення).
Як бачимо, вчителі досить часто звертаються до нетрадиційних уроків з метою активізації навчальної діяльності молодших школярів.
Щоб виявити ставлення вчителів початкової школи до нетрадиційних уроків, нами було проведено опитування 126 осіб із різних шкіл м. Кривого Рогу. Результати виявилися такими: 100 % опитаних позитивно ставляться до нетрадиційних уроків у початкових класах і вважають, що саме вони дозволяють виховувати у молодших школярів інтерес до навчання та до виучуваних дисциплін, активізувати пізнавальну діяльність учнів; при цьому лише 37 осіб (29,4 %) використовують такі типи уроків часто, тоді як переважна більшість – 89 осіб (70,6 %) нетрадиційні уроки проводять епізодично (переважно це відкриті уроки; узагальнюючі уроки у кінці семестру чи навчального року тощо).
Щоб виявити ставлення учнів 2-х класів (59 осіб) до уроків української мови, ми запропонували їм проранжувати навчальні дисципліни за ступенем інтересу до них. Отримані дані занесено до таблиці:
Таблиця 2.1
Ранжування навчальних дисциплін учнями 2-х класів (%) (констатувальний експеримент)
№ п/п |
Шкільні предмети |
Класи | |
2-А (Е) (30учнів) |
2-Б (К) (29 учнів) | ||
1 |
Фізкультура |
100 % |
100 % |
2 |
Художня праця |
90,0 % (27) |
100 % |
3 |
Малювання |
100 % |
100 % |
4 |
Читання |
80,0 % (24) |
93,1 % (27) |
5 |
Природознавство (Я і Україна) |
86,7 % (26) |
100 % |
6 |
Математика |
40,0 % (12) |
68,9 % (20) |
7 |
Іноземна мова |
100 % |
100 % |
8 |
Музичне виховання та співи |
46,7 % (14) |
55,2 % (16) |
9 |
Українська мова |
33,3 % (10) |
62,1 % (18) |
10 |
Російська мова |
23,3 % (7) |
37,9 % (11) |
Із таблиці 2.1 видно, що учні обох класів мають подібні відповіді: перевага віддається фізичній культурі, художній праці, малюванню, іноземній мові; слабший інтерес другокласники виявляють до математики, української та російської мов.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Впровадження соціально-педагогічної програми профілактики суїцидальної поведінки серед підлітків загальноосвітньої школи
Педагогічні умови стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності
Організація та проведення класної самостійної роботи з англійської мови в молодших класах
Формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду на уроках природознавства
Прогресивна педагогіка в Росії на початку XX ст.