Сторінка
1

Організація профільного та допрофільного навчання в сучасній школі

Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає максимально можливу індивідуалізацію процесу, забезпечення можливості реалізації запитів та обдарувань особистості, тобто учень розглядається як суб’єкт освіти, а не об’єкт постійного, іноді надмірно докучливого педагогічного впливу. Спостерігається тенденція не до формування особистості зі сторони вчителя, за заданою готовою формою, а до вільного розвитку дитини згідно з принципом природовідповідності, її інтересами й здібностями. Отже, роль учителя полягає в створенні оптимальних умов для успішного розвитку індивідуальних здібностей, виявленні нахилів, задатків, допомоги в самовизначенні - спочатку у виборі профілю навчання, а потім і у виборі сфери професійної діяльності.

Ідея профільності старшої школи вже не викликає сумніву серед педагогів. Її реалізація передбачає попереднє самовизначення підлітка, здійснення відносно відповідального для нього кроку – вибору спрямування профілю власної навчальної діяльності. Отже, цей етап, етап допрофільної підготовки, не менш важливий для дитини, ніж етап профільної підготовки.

У свою чергу допрофільна підготовка – це система психологічної, педагогічної, інформаційної й організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів відносно профілів подальшого навчання і сфери професійної діяльності.

За Концепцією профільного навчання, допрофільна підготовка здійснюється у 8-9-х класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання в старшій школі. Проте відбір змісту навчання, врахування характеру навчальної діяльності учнів, основні завдання допрофільної підготовки у 8-х і попередніх класах, а згодом і в 9-х класах, на наш погляд, дещо відрізняються. До 9-го класу основне завдання допрофільної підготовки є діагностично-прогностичне. Воно зводиться в основному до діагностики рівня реальних навчальних досягнень учнів основної школи, психодіагностики з метою визначення галузей інтересів, нахилів і здібностей учнів. На цьому етапі навчання спостерігається велика розбіжність інтересів і гнучкість уподобань учнів щодо навчальних предметів, напрямів прикладання інтересів. Учням цього віку властива різка зміна захоплень, вони шукають себе – відвідують спочатку різноманітні гуртки і факультативи, але поступово кількість останніх зменшується, інтереси стають більш стабільними.

Як відомо, провідними компонентами в структурі спеціальних (професійних) здібностей є такі якості людини, як інтереси, потреби, мотиви, нахили і деякі показники індивідуально-типологічних властивостей (наприклад, рівень нервового збудження). У структурі особистості підліків ці якості вже достатньо виражені. Тож учителям і шкільним психологам з метою запобігання стихійній диференціації навчання і для визначення вищезазначених якостей варто застосовувати прості експресивні методики, а саме: диференціально-діагностичне опитування, діагностичну бесіду, експертний аналіз навчальної та позанавчальної діяльності. Це допоможе виявити домінуючі інтереси підлітків, а учням відповідно визначитись хоча б за галузями знань. Із цією метою школа має надати право кожному учневі 5-8-х класів обрати факультативи чи гуртки за такими орієнтовними напрямами змісту:

- природа–людина;

- людина–техніка;

- людина–людина;

- людина–знакова система;

- людина–мистецтво.

На наш погляд, аналіз проблеми пошуку оптимальних напрямів та форм профільної та перед профільної підготовки, допоможе не тількі в виконанні завдань сформульованих в Концепції профільного навчання, але й допоможе в розробці новіх вимог до управлінської інфраструктури профільної школи.

Актуальність вказаної проблеми та недостатність її розробленості зумовило обрання теми нашого дослiдження: «Організація профільного та допрофільного навчання в сучасній школі».

Об'єктом дослідження є процес організації допрофільного і профільного навчання, як в загальноосвітніх навчальних закладах, так і в школах нового типу.

Предметом дослідження є етапи модернізації профільного та допрофільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах і в школах нового типу.

Мета дослiдження: теоретично обґрунтувати та експерементально перевірити особливості організації та модернізації допрофільного і профільного навчання, як в загальноосвітніх навчальних закладах, так і в школах нового типу.

Вiдповiдно до мети визначено основні завдання дослідження:

Висвітлити досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії;

Проаналізувати провідні напрями та форми організації профільного навчання;

Визначити особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі;

Охарактеризувати профільну загальноосвітню підготовку в системі початкової та середньої професійної освіти;

Розкрити етапи модернізації профільного навчання в сучасній школі;

Розробити модель організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти .

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- обґрунтовано необхідність модернізації допрофільного і профільного навчання, як в загальноосвітніх навчальних закладах, так і в школах нового типу;

- уточнено сутність поняття «профільне» та «допрофільне навчання» ;

- визначено провідні етапи модернізації допрофільного і профільного навчання.

Практичне значення дослідження визначається тим, що:

- побудована й теоретично обґрунтувана модель організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти;

Методи дослiдження. Для розв'язання поставлених завдань були використані наступні методи: а) теоретичні: вивчення педагогічної, психологічної, історичної, філософської, соціологічної літератури та інших джерел з досліджуваної проблеми; порівняння та узагальнення передового педагогічного досвіду; б) емпіричні: діагностичні (інтерв'ювання, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); прогностичні (моделювання, експертні оцінки). профільний навчання гімназійний освіта

Апробація основних положень дослідження здійснювалась на вузівській науковій конференції для магістрантів «

Досвїд профільної диференціації навчання в краінах західної Європи, США та російський досвід прфільного навчання

У більшості країн Європи (Франції, Голландії, Шотландії, Англії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії й ін.) усі учні до 6-го року навчання в основній загальноосвітній школі формально одержують однакову підготовку. До 7-го року навчання учень повинен визначитись у виборі свого подальшого шляху.

Кожному учню пропонуються два варіанти продовження освіти в основній школі: «академічний», який у подальшому відкриває шлях до вищої освіти, та «професійний», в якому навчаються за спрощеним навчальним планом, що містить переважно прикладні та профільні дисципліни. При цьому багато вчених-педагогів європейських країн уважають недоцільною ранню профілізацію (в основній школі). У США профільне навчання існує на останніх двох чи трьох роках навчання у школі. Учні можуть вибрати три варіанти профілю: академічний, загальний і професійний, в якому дається передпрофесійна підготовка. Варіативність освітніх послуг у них здійснюється за рахунок розширення спектра різних навчальних курсів на вибір. При цьому насамперед ураховуються запити та побажання батьків, які планують профіль для своїх дітей. Аналіз закордонного досвіду дозволяє виділити такі загальні для всіх вивчених країн риси організації навчання на старшому ступені загальної освіти: