Сторінка
12

Організація профільного та допрофільного навчання в сучасній школі

Аналіз роботи гімназії по організації профільної та до профільної підготовки, співвідношення здобутого досвіду з науково-теоретичною, нормативно-правовою базою, світовими тенденціями дозволяють сформулювати слідуючи проектні пропозиції системної організації інноваційного навчально-виховного процесу в гімназії

Щодо технології навчально-виховної роботи:

Ввести для старшої профільної школи (10-12 класи) обмеження обов'язкового максимуму кількості предметів (інваріативна частина), що не перевищував би десяти предметів (включаючи фізичну культуру);

Надавати навчальним закладам більше свободи в розробці та впровадженні навчальних планів ( додатки);

Початкову та основну школу конструювати як школу розвитку природних здібностей до діяльності і не спотворювати її т.зв. поглибленим вивченням окремих предметів (аналогічно: не намагатись університетські дисципліни вводити у період навчання у старшій школі);

Сформувати механізми встановлення суспільного статусу випускників початкової, а потім основної школи у залежності від їхніх результатів незалежного вимірювання рівня навчальної компетентності (для навчання у старшій школі окрім бажання до певного профілю треба додати відповідну йому підготовленіст, як результат навчання в основній школі);

Зробити гнучкою структуру навчання із врахуванням вікових особливостей учнів через диференційний поділ навчального року на частини: запровадити чверті для початкової та основної школи, але триместри для старшої і семестри для університетів, навчальний рік завжди розпочинати з понеділка і закінчувати як кінцевий, так проміжні його етапи у суботу (базова одиниця – навчальний тиждень);

Звільнити вчителів від обов'язкового відвідування закладу у канікулярний період, але передбачити систему канікулярної додаткової зайнятості, як учнів, так і вчителів (екскурсії, консультації, турніри тощо);

Запровадити обов'язковий розподіл програмної роботи на вивчення основ матеріалу і окремо на заняття по його застосуванню (продуктивне навчання) та передбачити системні консультативні заняття з учнями: як поточні, так і суто комплексно-тематичні з виділенням спеціальних днів: у середині навчального тижня – друга половина дня для позаурочної культурно та особистісно-розвивальної роботи, а у кінці тижня - тематична консультативна робота по профільним предметам, щоб забезпечити як індивідуальну освітню «траєкторію», так і планову її системність з боку усіх вчителів;

Ввести у навчальний план окремі системно-планові години для незалежного, щодо вчителів окремих класів, моніторингу результатів навчальної компетентності учнів («стоп-тижні моніторингу, як практичної підготовки до ЗНО);

Додати до переліку дисциплін навчального плану неурочні види навчально-виховної роботи (науково-дослідні чи курсові, творчі роботи та екскурсії);

Передбачити право кожного вчителя та учня на 7 днів екскурсій на рік під час навчальних занять;

Впровадити як методичні стандарти програмно-планові уроки по самостійному опрацюванню учнями змісту науково-програмних текстів з консультативною допомогою вчителя (йдеться не про конспект підручника, а про опрацювання відкритої наукової інформації з певною навчально-цільовою проектною результативністю, що формує в учнів навики адаптації до вимог Болонської системи);

Щодо матеріального забезпечення роботи вчителів:

Встановити поурочне вчительське навантаження на ставку у межах 18 годин/тиждень;

Передбачити фінансування навчально-методичної роботи вчителів з учнями у розмірі 3 годин/тиждень;

Фінансувати індивідуально-групові години поточних консультацій учням до та після занять у межах до 9 годин/тиждень;

Фінансувати індивідуально-групові тематичні консультації учням один раз на місяць в обсязі 4 години/місяць (1 година/тиждень);

Оплачувати перевірку письмових робіт учнів для всіх учителів, окрім вчителів фізичної культури та спорту з розрахунку, як вчителям математики, чи вчителям мови відповідно до профілю предмету;

Ввести доплати вчителям, котрі працюють із залученням засобів інформаційних технологій як для проведення занять, так і для підготовки навчально-виховного матеріалу, що використовується під час роботи з учнями;

Фінансувати певний мінімум професійної передплатної періодичної науково-методичної літератури як системний засіб до самоосвіти;

Фінансувати у системному порядку лекції запрошуваних до колективу спеціалістів для роботи як зі вчителями, так і з учнями;

Фінансувати курсову перепідготовку вчителів у інших успішних колективах та окремих вчителів-новаторів;

Передбачити доплати вчителям за розробку матеріалів для проведення навчальної роботи з учнями;

Встановити підвищені розміри посадових окладів для вчителів, котрі працюють у старшій профільній школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Щодо управління закладом:

Надавати статус гімназії у перехідний період виключно тим закладам, котрі працюють у складі 5-х – 12-х класів;

Здійснювати профілювання гімназії, як за профілем поглибленого вивчення основ наук, зорієнтованого на ВНЗ, так і у ніші, спрощеного інтелектуального навантаження, зорієнтованого на сферу послуг та матеріально-технічного конструювання та будівництва;

Додати до посад директора та заступника з НВР посади і по АХЧ: заступників директора по науково-методичній, профорієнтаційно-підготовчій до університетської освіти, розвивально-виховній роботі та посаду заступника директора по впровадженню інформаційних технологій у навчально-виховну роботу;

Передбачити посади методистів на додачу до кожного із заступників директора, як ресурс до системної здатності закладу до відповідального комплексного саморозвитку (наступність та взаємозаміна);

Передбачити фінансування для стажування керівників закладу у закордонних профільних закладах;

Запровадити відомчий пришкільний житловий комплекс для керівників закладу із фінансуванням комунальних потреб за рахунок держави, але без право на його приватизацію;

Проекспериментувати у плані пошуку природної для України системи ротації керівників закладів старшої профільної школи;

Ввести окремі посади практичного психолога для кожного шкільного ступеню, як системного елемента для забезпечення оптимального учнівського профільного вибору.

Запропонована до уваги апробована модель гімназії не подається, як єдино вірна чи єдино можлива, але усвідомлення цього не є настільки аморфним, щоб традиційну модель загальноосвітньої середньої школи розглядати як гімназію лише тому, що для неї підібрано сильний учнівсько-педагогічний склад.

Ми не поспішаємо наситити актуальну модель усім тим бажаним та перспективно-доречним, на що здатен наш розум, бо так недовго будь-яку модель чи програму зробити непосильною до реалізації. Не пошук ідеальної моделі є нашою метою, а наша мета у тім, щоб не втратити того інноваційного потенціалу, до якого дозріли як ми, так і наша українська дійсність в цілому.