Сторінка
4

Мовленнєвий розвиток дошкільника

У 5 років словниковий запас перевищує 2000 слів. У ньому з'являються абстрактні поняття. Малюк намагається зрозуміти зміст загальних категорій: щастя, ніжність, справедливість, любов тощо. Дитина прагне осмислити значення слів, пояснити їхнє походження. Її цікавлять усі характеристики слів: зміст, звукова форма, мелодія й милозвучність. Дитина ніби грає словами, як раніше вона ретельно й довго вивчала різні предмети. Малюк годинами може видозмінювати слова, вигадуючи нові. Він «грає» римами, але це не поезія. Найчастіше рима не пов'язана зі змістом, а лише по-особливому звучить. У мовленні дитини поряд із простими реченнями починають з'являтися й складнопідрядні. Малюк міняє частини мови місцями, часто використовує сполучники й прийменники.

У цьому віці в якийсь момент дитина починає говорити тільки питальними реченнями — стільки різних «навіщо» й «чому» звалюється на батьків! Цей вік називають іноді віком «чомучок». Дитина навіть здатна ставити питання-передбачення: що буде? Уся її вербальна (словесна) активність спрямована на розв'язання глобальних проблем. Як дитина 2—3 років використовує свої рухові здібності для більш ретельного й миттєвого дослідження простору, так і п'ятирічна дитина, засвоївши мову, використовує її для вивчення цього невідомого зовнішнього світу. Дитина прагне зрозуміти: що добре, що погано й чому? У 5 років вона вже здатна розуміти пасивні конструкції, легко використовує й застосовує минулий і майбутній час дієслова. Малюк у цьому віці як ніколи легко засвоює правила граматики та запам'ятовує букви. За правильної організації навчання дитини грамоти вона здатна легко й швидко навчитися читати.

У цьому віці в дитини виявляється найсильніший потяг до вивчення слова. Вона намагається читати й писати букви. Було б великим недоглядом не дати малюкові знання, яких він так жадає. Однак не будь-яка методика навчання читання є ефективною.

У віці 5 років дитина може переказати почуту казку, описати картину, зрозуміло передати власні враження про побачене оточуючим. Діти в 4 роки сприймають себе окремо від батьків, а в п'ятирічному віці фізична близькість слабшає і на зміну їй приходить, за умови правильного виховання й любові дорослих, взаєморозуміння між дітьми й батьками. Дитина й дорослий стають партнерами, і встановлюються дружні взаємини. Діти легко говорять неправду, але дуже гніваються, коли неправду говорять дорослі. Вони нібито перевіряють обмеження й можливості мови. При спілкуванні й соціальних контактах дитина демонструє свою незалежність від батьків. Вона вже не може обходитися без однолітків. Роль дорослого в грі дитини в цьому віці майже зникає — малюк налагоджує стосунки з однолітками.

У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).

У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.

Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.

В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.)

Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення.

У цей період дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників.

Таким чином розвивається мовна і мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, її успішного навчання в школі.

Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічне мовлення.

У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій.

Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення.

Розвивається чуття мови, яке допомагає :

успішніше користуватися мовою,

виправляти помилки свого мовлення,

помічати такі помилки в інших.

Мовлення дитини є особливою формою її діяльності і особливим результатом її зусиль в освоєнні життєвого простору. Освітнє мовленнєве середовище повинно завжди бути розвивальним і забезпечити дитині можливість виявляти свої мовленнєві здібності. В дошкільному закладі мають бути створені такі умови, що забезпечуватимуть різнобічний розвиток дитини дошкільного віку, відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване мовленєво-розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.

Характеристика рівнів сформованості мовлення дітей 5-го року життя

Експериментальне дослідження проводилось на базі ДНЗ № 115 м. Миколаїв. Для дослідження було обрано дві групи дітей старшого дошкільного віку з приблизно однаковим рівнем розвитку.

Мета констатувального експерименту: обстеження словника дітей старшого дошкільного віку.

Завдання констатувального експерименту:

1. Визначити дві групи дітей (контрольна і експериментальна)

2. Підібрати методики задля обстеження словника дітей 5-го року життя.

3. Визначити критерії розвитку словника дітей старшого дошкільного віку.

4. Провести обстеження словника дітей старшого дошкільного віку.

Загалом у дослідженні брало участь 10 дітей старшого дошкільного віку (5років). Діти поділені на дві групи: експериментальну групу і контрольну групу.

Експериментальна група:

У. Ліза (5 р.)

З. Слава (5 р.)

Р. Кирило (5 р.)

М. Ганна (5 р.)

Л. Оля (5 р.)

Контрольна група:

П.Ваня (5 р.)

Р. Вова (5 р.)

Д. Олена (5 р.)

З. Юля (5 р.)

Д. Олег ( 5 р.)

Для визначення рівня розвитку словника дітей старшого дошкільного віку в дітей експериментальної і контрольної групи було запропоновано три методики.

Під час перевірки рівня розвитку словника основну увагу звертається на кількісний і якісний склад словника, розуміння значення слова, ступінь його узагальненості, вміння користуватися виразними засобами мови та вживати в доладного мовлення.

У першій методиці Ф.Р. Даскаловой( див.додаток А) були такі завдання:

Дітям пропонувалися завдання визначення – "Що таке…?" і "Що означає слово?".

Для зручності підрахунків бали переводяться так:

1 бал – низький рівень розвитку словника;

2 бала - середній рівень розвитку словника;

3 бала – високий рівень розвитку словника.

У другій методиці В.І. Яшиной "Діагностика лексичного розвитку"((див.додаток Б) дітям пропонувалися три завдання: