Сторінка
5

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

"Емоція виникає, якщо недостатньо відомостей, потрібних для досягнення мети. Компенсуючи цей недолік, вона забезпечує продовження дій, сприяє пошуку нової інформації" Водночас, турбуючись про відповідний емоційний фон навчання, важливо пам'ятати про доцільне співвідношення логічних і емоційних елементів у пошуковій діяльності. Зайвий пафос збуджує дітей настільки, що процеси мислення посуваються на другий план, поступаючись місцем уяві і різноманітним почуттям. Пошукова діяльність обов'язково передбачає контроль і оцінку результатів. Контрольно-оцінний елемент у пошуковій діяльності молодших учнів відіграє спонукальну роль. Швидка й об'єктивна оцінка вчителем успіхів дитини в розв'язуванні проблемних і пізнавальних задач багато в чому визначає інтелектуальну активність учня, прагнення досягти результату. "Правильно думаєш!", "Молодець, швидко обчислив!", "Хто може здогадатися?", "Хто думає інакше?. Чому?", "Ти міркуєш майже правильно, а хто скаже точніше?" тощо. Подібні висловлювання вчителя дуже важливі, бо для молодших школярів активність нерозривно пов'язана з впевненістю в досягненні успіху.

Створенню необхідного мотиваційного настрою учнів сприяє вміле використання ігрових ситуацій, звернення вчителів до улюблених казкових героїв молодших школярів.

Мотиваційний компонент дуже тісно пов'язаний із змістом і характером пошукової діяльності.

Змістовий компонент. Успішне розв'язання молодшими школярами проблемних і пізнавальних завдань можливе, якщо вони читають і пишуть у верхніх межах програмних норм, володіють міцними знаннями, які вміють комбінувати в процесі пошуку. Готовність до розв'язування проблемних і пізнавальних завдань вимагає і спеціального запровадження в навчальний процес розвиваючих завдань, активізуючих запитань, педагогічно доцільного поєднання репродуктивних і творчих завдань.

У нашому дослідженні було виявлено, що найбільшу роль у змістовному компоненті відіграє система пізнавальних завдань, яка мала випереджаючий характер порівняно з досягнутим рівнем розвитку учнів.

Організаційно-процесуальний компонент. Готовність до пошукової діяльності передбачає здатність учнів до швидкого відбору потрібної інформації, уміння виділити головне, поставити запитання, пов'язати відоме з невідомим тощо. Ці якості формуються лише внаслідок самостійних розумових зусиль, які виявляються в системній роботі мислення. Тому для формування організаційно-процесуального компонента пошукової діяльності потрібно забезпечити:

1. Формування в учнів організаційних вмінь і навичок: правильно сприймати і точно виконувати вказівки вчителя; швидко включатися в роботу і працювати в певному темпі; уміння планувати і контролювати результати; передбачати, що потрібно для виконання завдання, визначати послідовність дій (з чого почну, що зроблю потім, який буде результат, як його перевірити).

Формування системи пошукових умінь відповідно до впровадженої в навчальний процес системи пізнавальних завдань.

Стимулювання здогадки та уяви дітей.

Стимулювання комбінаторних здібностей молодших учнів.

Оволодіння елементарною логічною грамотністю.

Критерієм розуміння матеріалу, індикатором готовності дітей мислити будуть запитання, які учні ставлять учителеві. Він має уважно вислуховувати будь-яке запитання, заохочувати учнів, втягувати у дискусію всю групу. Однак щоб вільна дискусія досягла своєї мети - вирішення проблеми, педагог повинен вміло провести учнів через усі етапи вирішення проблемної ситуації.

Досвід вирішення проблемних ситуацій формує установки та здібності до творчого освоєння навколишнього світу. Природно, метод проблемного навчання – не єдиний метод навчання, але його постійне використання допомагає поступово підвищувати рівень вимог до розумової діяльності учнів.

Інтерактивне навчання – це сукупність педагогічних технологій, котрі складають педагогічну систему, засновані на спільній діяльності, що здійснюється засобами комунікації та має проблемно-пошукову природу. Існують певні організаційні та педагогічні умови такого навчання, які обумовлюють ключові позиції технології управління їх впровадженням у навчальний процес. До цих умов належать наступні: підвищення рівня індивідуалізації навчання за рахунок зменшення питомої кількості учнів в класі на одну годину вчителя при здійсненні навчально-виховного процесу та поширення використання моделюючих можливостей комп’ютерної техніки; навчання вчителів інтерактивним технологіям, практичним результатом якого має бути поетапний перехід від фрагментарного використання інтерактивних технологій до системного; моніторинг професійної діяльності вчителя з позиції інтерактивного навчання у співвідношенні до рівня їх професійної діяльності.

Все зазначене вище призводить до висновку про необхідність наукового обґрунтування, розробки, й експериментальної перевірки цілісної технологічної моделі управління процесом впровадження інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес.

Абсолютно вірною є думка, висунена авторами посібника "Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід", про те, що процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голови. Він потребує напруженої розумової роботи та власної активної участі в цьому процесі. Цього можна досягти лише за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Відмінною рисою сучасної освіти (пропонованих у ній методик) є наголос на толерантному ставленні в навчальному процесі до особистості учня. Основні положення особистісно-орієнтованого навчання спрямовані на кардинальну зміну домінуючих "векторів педагогіки": від навчання, як строго регламентованого підходу до учня — до виду процесу набуття знань, як індивідуальної діяльності школяра. Розв’язати їх може на сьогоднішньому етапі розвитку нашої вітчизняної освіти лише широке впровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів дітей. Досить вагоме місце серед них відводиться активним методикам, використання яких є надзвичайно актуальним через їхній вплив на сприйняття в навчальному процесі.

Отже, пізнавальна самостійність школяра формується не внаслідок дії якогось одного ефективного засобу, а є закономірним результатом досконалої системи навчання й виховання учнів на уроці, спрямованої на всебічний розвиток самостійності думки і самостійності як риси характеру дитини, а першорядним завданням учителя є пробудити в кожної дитини пізнавальну активність, допитливість, прагнення мислити, робити самостійні висновки.

Характеристика форм пошукової діяльності молодших школярів

Обов'язковими якостями творчої людини є: уміння переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, розвинена уява, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об'єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв'язків. Усі ці якості, нехай і в елементарній формі, ми повинні виявляти, розвивати і закріпляти, починаючи з перших років навчання, у процесі самостійної пошукової діяльності, що передбачає активне вправляння дітей у творчих завданнях.