Сторінка
14

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

Зокрема, Галузінська М.Г., директор середньої загальноосвітньої школи № 1, м. Чернівці, говорить, що процес мислення виникає із спроб знайти вихід із складного становища, а ускладнення виникає в тому випадку, коли той, хто пізнає, побачив суперечність, яка є основою ускладнення і стимулом до пошуку.

Першим етапом пошуку є відтворення наявних знань, фактів, які лежать поруч з новим явищем і під час співставлення з’ясовується їх схожість та відмінність.

Другий етап пошуку – накопичення фактів доказу, встановлення нових зв’язків і закономірностей, які дозволяють дати вичерпне пояснення об’єкта, що вивчається, і вирішити суперечність. На початковій стадії проблемного навчання учні повинні одержати від вчителя точні вказівки, де вони зможуть знайти додаткові відомості. Ні в якому разі не повинна знижуватися активність пошуку учнів. Організовуючи пошук, вчитель повинен чітко уявляти, з якими труднощами в засвоєнні матеріалу зіткнуться слабкі, середні й сильні учні, і надати їм диференційовану допомогу.

Спостереження свідчать, що найсильніші учні активно включаються в пошук додаткового матеріалу для вирішення поставленого завдання, намічають і застосовують різні підходи. Учні з середньою успішністю здатні повністю включатися в пізнавальний пошук з даної проблеми. На відміну від сильних учнів вони потребують допомоги збоку вчителя. Слабких учнів у процесі пізнавального пошуку спочатку слід навчити процесу доказовості, підтвердження вже відомого. Важливо також озброїти їх умінням контролювати хід самостійного пошуку, звіряючи його з кінцевим результатом.

Третій етап – це створення системи дій для добору і групування фактів, обґрунтування доказів, виділення принципів і головної ідеї, формування узагальнень і висновків. Це – найважливіший етап пізнавального пошуку на уроці. Тут розкривається і вдосконалюється рівень аналітико-синтезуючої діяльності учнів, їх здатність до зосередженої уваги, прагнення самостійно розкрити і зрозуміти невідоме.

На наш погляд, заслуговують на увагу подані Л. Хоритоновою рекомендації щодо використання на уроках природознавства навчальних проблем як засобу створення проблемних ситуацій, а саме:

При побудові проблемних уроків необхідно дотримуватися дидактичних принципів, таких як науковість та наступність, систематичність і послідовність, свідомість і активність учнів при розв’язані навчальної проблеми;

Плануючи уроки, учитель обирає найефективніше місце навчальних проблем у процесі навчання;

Навчальна проблема повинна зацікавлювати учнів у навчальному матеріалі своєю незвичністю, яскравістю та емоційністю;

На уроці вчитель повинен бути уважним до емоційного стану дитини при розв’язані навчальних проблем, вчасно з’ясувати причини ускладнень у вирішені проблемної ситуації і надавати своєчасну допомогу.

З метою вивчення досліджуваного питання нами проаналізовано підручники для початкової школи щодо наявності завдань, що сприяють формуванню пошукової діяльності учнів.

У підручнику з курсу "Я і Україна" вміщено 27 завдань пошукового характеру. Проте у підручнику з математики цих завдань лише 11.

Аналіз підручників засвідчив, що у їх змісті є завдання, які можуть забезпечувати формування пошукової діяльності у молодших школярів. До таких завдань ми відносимо завдання, які представлені у рубриках: "Поміркуй", "З’ясуй",, "Досліди", "Спостерігай", "Практична робота", "Порівняй".

У підручнику з природознавства для 3 класу пропонується проведення учнями дослідів: з дослідження властивостей води, ґрунту, повітря, умов росту і розвитку рослин. У підручниках передбачено проведення практичних робіт та дослідів.

Такими чином, аналіз підручників показав, що у змісті курсу закладені можливості для формування пошукової діяльності учнів.

Нами проаналізовано відображення питання способів формування пошукової діяльності у молодших школярів у методичних посібниках для вчителів.

Таблиця 5 Результати аналізу посібників для вчителів щодо наявності завдань, що сприяють формуванню пошукової діяльності