Сторінка
9

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

Не завжди потрібно (особливо в третьому класі) пропонувати для самостійного опрацювання весь текст. Якщо самостійна робота розрахована на 5-7 хв, можна обмежитися лише певною, логічно завершеною частиною. Нерідко статті в підручнику побудовано так, що спочатку подаються фактичні відомості, а узагальнення завершують їх. Залежно від рівня підготовки дітей для самостійного читання з певною настановою вчитель може запропонувати лише ту частину статті, яку діти спроможні зрозуміти й без особливої допомоги, а решту її залишити для читання й усвідомлення під керівництвом учителя. Перед самостійною роботою, звичайно, слід пояснити незрозумілі слова.

У третьому класі можливе самостійне ознайомлення з такими текстами:

"Початок осені", "Плоди і насіння", "Рослини влітку і восени", "Як тварини готуються до зими", "Яблунева плодожерка", "Дбайливо ставтеся до хліба!", "Настала зима", "Дятлова кузня", "Шишкарі", "Охорона тварин узимку", "Праця людей узимку", "Весна прийшла", "Білан капустяний", "Сонечко", "Праця людей весною".

У четвертому класі учні можуть самостійно опанувати зміст статей: "Горизонт" (після екскурсії), "Яри", "Гори", "Природний газ", "Джерело", "Дніпро", "Море", "Цукровий буряк", "Картопля", "Соняшник", "Льон", "Бур'яни поля", "Шкідники поля", "Луки", "Риби", "Птахи водойм", "Хутрові звірі водойм", "У Чорному морі", "Київ", "Праця людей у степу", "Заповідники".

Важливо, щоб у процесі виконання самостійної роботи вчитель пропонував дітям пошукові завдання: сортування навчального матеріалу за певними критеріями; порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів, що вивчаються; підготовку висновків за аналогією; класифікацію; виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, доведення. (Висновки з досліджень Н. С. Коваль.)

Дослідницькі завдання. Великі можливості для формування досвіду творчої діяльності має дослідницький метод. Нерідко вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Так, він справді складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, потребує від них розвинених пошукових умінь. Дослідження педагога Т. М. Байбари показало, що виконання учнями третіх-четвертих класів елементарних дослідницьких завдань – не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом початкової школи учні спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.

Аналіз результатів експерименту показав, що за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки учні цілком спроможні виконувати тривалі дослідницькі завдання. Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним встановленням причинно-наслідкових зв'язків, засвоєння властивостей об'єктів шляхом експериментального "відкриття" під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти самостійно на деяких етапах разом з учителем планують хід роботи, відбирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, у дослідницькому методі працює увесь діапазон пошукових умінь.

Щоб захопити школярів дослідженнями, бажано прищепити їм смак до вдумливого нагромадження і осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об'єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні (а може, й місяць). Формування досвіду пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби.

Ще одним методом активізації творчого мислення є методи навчання, які сприяють організації та реалізації проектної діяльності, які допомагають виробити вміння вирішувати нові проблеми та спонукають до більш продуктивної розумової діяльності, цілеспрямованого пошуку вирішення проблеми.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Розрізняють такі типи проектів.

Дослідницькі проекти – потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

Творчі проекти – не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Ігрові проекти – учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту.

Інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

Практико-орієнтовані проекти – результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду).

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові. За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців). На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Долучаючись до проектної діяльності, її учасники працюють над навчальним проектом, пов'язаним із вирішенням певних проблем. При цьому вони набувають знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмета, а за своїм особистісним сенсом – за межі звичного шкільного середовища, пов'язуючи учнів з реальними соціальними проблемами. Розглянемо зміст діяльності учасників проекту на кожному його етапі.

І етап. Організація проекту

Етап визначення вчителем стратегії діяльності, яка полягає у виборі виду й теми проекту; формулюванні провідної проблеми та дидактичної мети. До роботи на цьому етапі молодші школярі не долучаються.

Вибір теми навчального проекту

Вибір учителем теми навчального проекту залежить від навчальної ситуації з певних предметів, власних професійних інтересів, можливостей та здібностей учнів. Якщо проектна діяльність уже стала зрозумілою та прийнятною для учнів, вони можуть запропонувати свої теми, керуючись при цьому не лише пізнавальними, а й творчими або прикладними потребами. Наприклад, вивчаючи тему "Складові їжі" з навчального курсу "Основи здоров'я", в учнів може виникнути питання: "Цукор приносить більше шкоди (псування зубів, ожиріння) чи користі (додаткова енергія для організму)?". Щоб вирішити цю проблему, вчитель пропонує виконати проект "Цукор – друг чи ворог?" Таке формулювання теми, насамперед, зацікавить учнів, оскільки вони не байдужі до солодощів; потім змусить замислитись над правильністю однозначної відповіді; можливо, проблема спричинить суперечку серед дітей і викличе бажання колективно її дослідити. Якщо навчальний проект буде парним або індивідуальним, можна виділити підтеми з такими робочими назвами (творчі назви власних проектів учні добирають самостійно): "Детективи цукру", "Хто живе вічно солодким життям?", "Як виготовляють цукор?", "Історія цукру", "Чому цукор називають "білою смертю"?", "Чи існують солодощі без цукру?", "Як визначити вміст цукру в продуктах?" та інші.