Сторінка
5
Вчитель з однієї сторони повинен навчити:
- визначати послідовність історичних подій
- показувати на історичних і сучасних картах місця історичних подій
- розповідати про важливі події в історії країни і т.д.
Тобто, повинен «напхати» учня інформацією, забезпечити її запам’ятовування, «змучити» пам'ять дитини. І якщо деякі учні можуть з цим впоратись, то для дитини з пониженою мотивацією до навчання, з низьким рівнем логічного мислення і вербального розвитку, з малим об’ємом пам’яті це недосяжно.
А з іншої сторони, вчитель на яскравому і доступному дітям цього віку матеріалі повинен сформувати образні уявлення про минуле і теперішнє нашої країни. Для цього вчитель повинен організувати «предметний ряд» для образного сприймання, забезпечити зіткнення учня з епохою (подією). Це особливо для дітей з пониженою мотивацією навчання, адже їм тяжко включатися в інтелектуальну діяльність, засвоювати термінологію і логіку предмета, тому необхідно перед вивченням якогось історичного предмета чи події ознайомити учнів з предметами тієї епохи. У цьому допомагають музеї різного спрямування - не тільки історичні і краєзнавчі, але і «профільні», сюди ж можна віднести знайомство з історичними і архітектурними пам’ятниками. Звісно не обов’язково відвідувати декілька музеїв, достатньо обрати той, де найбільше матеріалів, необхідних для подальшої роботи.
Нажаль, це такі заходи проводяться не у всіх школах. Не провівши таку ознайомчу роботу, вчитель втрачає можливості забезпечити широкі можливості образного сприймання на фоні нових вражень і емоцій. Необхідно відмітити що всі учні потребують у цьому, але для дітей зі зниженою мотивацією це надзвичайно необхідно.
На завершальному етапі варто звернути увагу, що успіхи учня при вивченні певної теми полягають не тільки в тому, як він відповідає на питання вчителя, але і в тому, які у нього склалися образи, уявлення, оцінки. Адже на підготовчому етапі він так багато побачив, дізнався, запам’ятав. Підсумки необхідно проводити у діалоговій формі.
У даній роботі велася робота над теоретичною частиною та практичною частиною дослідження.
Внаслідок ґрунтовного теоретичного аналізу наукової літератури з педагогіки було розглянуте поняття «якість знань».
Досліджено сутність індивідуального підходу, та умови його застосування на уроках історії України з метою оптимізації навчального процесу.
Розглянуто дидактичні умови які сприятимуть підвищенню якості знань учнів шляхом використання основних, додаткових та допоміжних форм навчання.
У розділі 2 було розглянуто стан проблеми у шкільній практиці щодо організації навчально-виховного процесу з метою підвищення якості знань учнів шляхом застосування індивідуального підходу на уроках історії України. Проаналізовано негативні аспекти, які можуть зашкодити впровадженню індивідуального підходу до учнів у процесі навчання.
Розроблено зразок конспекту уроку з теми «Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648-1649 роках». Що може бути використаний для проведення уроку історії України у 7-8 класі.
Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть застосовуватись при розробці методологічних посібників з історії України для розробок індивідуальних завдань, і використовуватися не лише як засіб підвищення якості знань учнів, а і для розвитку уваги, пам’яті, мислення та ін.
індивідуальний підхід урок учень