Сторінка
6

Підготовка молодших школярів до виконання соціальних ролей на уроках української мови

- уявлення про мову як форму вияву культури українського народу, засіб створення творів мистецтва (художньої літератури);

- розширення уявлень школярів про свою державу - Україну, культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах України;

- використання навчальних текстів, тем для побудови діалогів і різних видів монологічних зв’язних висловлювань, використання тематичних груп слів, стійких висловів, у яких відображаються особливості матеріальної й духовної культури народу, його національного характеру - усе це необхідні умови розвитку соціокультурної компетентності молодших школярів на уроках української мови.

Серед засобів навчання української мови та формування соціокультурної компетентності молодших школярів насамперед є різні за своєю функціонально-стилістичною приналежністю тексти, адже саме в них національно мовна специфіка відображається на всіх мовних рівнях, саме в їх межах має місце культурно маркована діяльність українського етносу .

Наприклад : Виховання змалку

В Україні здавна в сім'ях виховували любов і повагу до батьків, до старших. Діти вже змалку мали свої обов'язки. Вони виконували посильну роботу. Дівчатка переймали науку від матері, бабусі. Хлопчики вчилися чоловічого ремесла у батька чи дідуся.

Дітям прищеплювалися найкращі риси характеру українського народу: працелюбність, щедрість, гостинність. А ще любов до рідної землі, до природи, до пісні.

Для формування соціальних навичок та підготовки до виконання соціальних ролей слід добирати такий дидактичний матеріал, який би дозволяв формувати функціонально-стилістичні вміння: орієнтуватися в ситуації спілкування, використовувати мовностилістичні засоби, додержуватися відповідної інтонації, усувати допущені помилки і недоліки у власному й чужому мовленні.

З метою формування окресленого кола вмінь використовуємо такі методи і прийоми: імітаційний, репродуктивний, оперативний, комунікативний.

Метод імітації застосовуємо з метою формування орфоепічних, інтонаційних, граматико-стилістичних умінь і навичок молодших школярів. Прийомами цього методу є вправи на заучування напам’ять текстів пісень, віршів, прислів’їв, переказ текстів, відмінних за стилістичними ознаками.

Наприклад: Прочитайте вірш з радісним настроєм, додержуючись помірного темпу. Поясніть, чому цей вірш треба читати радісним тоном.

Вербна неділя

Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком .

Радісну вістку

Собі говоримо,

Що день великий

Не поза горами,

Що вже за тиждень

Буде Великдень (Марія Хоросницька).

- Вивчіть вірш напам’ять.

- Розкажіть, що вам відомо про Великдень.

У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вербу в Україні завжди шанували.

- Перекажіть близько до тексту.

Дидактична мета репродуктивного методу - поглибити й закріпити набуті учнями знання, збагачувати мовлення школярів синонімами, антонімами, багатозначними словами, лексемами з переносним значенням, типовими граматичними моделями, найпоширенішими інтонаційними структурами з національно-культурною специфікою. Прийомами цього методу є вправи на відтворення словосполучень, речень, текстів у вільних диктантах, близьких до тексту переказах, під час читання, при заучуванні напам’ять, а також виконання вправ за зразком.

Наприклад: Прочитайте текст. Визначте його тему й мету.

Верба – одне з найулюбленіших в Україні дерев. Походження верби пояснюють по-різному. Одна з легенд розповідає, що плакуча верба потрапила до нас із Китаю. Привезли у плетених кошиках якийсь крам, розвантажили й кошики викинули. Одна з гілок прийнялася й виросла в чудове дерево. Це дерево пов’язане з водою, отже, символізує здоров’я і життя. Молодими деревцями обсаджують ставки, береги річок, дороги, обійстя, криниці. Щороку, повертаючись із церкви на Вербну неділю, селяни встромляють у землю освячені галузки, і з них виростають дерева, які надають українським селам особливої характерної краси.

Відрізана гілочка верби, навіть без коріння, приживається в будь-якому ґрунті й виростає в дерево. В народі кажуть: «Верба, що лугова трава. Її викосиш – а вона знову виросте» (За Г. Лозко).

- Поясніть, що спільного й відмінного між виділеними словами. Як ви

розумієте значення виділеного прислів’я? Підготуйтеся до переказу, близького до тексту.

Оперативний метод застосовується з метою формування мовленнєвих умінь і навичок. Він виявляється у вправах аналітичного, конструктивного та аналітико-конструктивного характеру. Аналітичні вправи передбачають спостереження за лексичним значенням певного поняття, лексичних словосполучень, фразеологізмів у текстах, різних за типами й стилями мовлення.

Наприклад: Прочитайте текст. Доведіть, що він науковий.

Верба біла росте в самостійних або змішаних лісах по берегах річок, у сирих місцевостях і близько боліт. Дерево висотою 25 – 30 м, кора темно-коричневого кольору. Гілки жовтувато-коричневого або червонуватого кольору, блискучі, загорнені сріблястим пушком. Листя вузьке або широке, загострене на кінці. Зверху воно темно-зеленого кольору, а знизу – світло-зелене. Квітки зібрані в розташовані на кінцях гілок або з боків їх сережки. Довжина сережок до 7 см, товщина – 1 см. Плід – коробочка, яка розтріскується на дві половинки. Насіння покрите волосками або з летючкою на кінчику, дрібне, продовгуватої форми.

- Переконструюйте цей текст у художній, використавши такі

словосполучення: гілочки жовтувато-коричневі або червонуваті; листячко вузеньке або широке; квіточки, як сережки; плід, як коробочка; дрібненьке насіннячко.

Серед конструктивних вправ при роботі над текстовим матеріалом доцільно використовувати ті, які підпорядковані формуванню частково-мовленнєвих умінь і навичок: вправи на конструювання словосполучень, речень (за зразком або без нього) з певним стилістичним завданням використовується на етапі вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок.

Наприклад: Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте.

1. Де верба, там і вода. 2. Де ростуть верби, там чисті джерела води. 3. На городі під вербою стоїть колодязь із водою. 4. Де срібліє вербиця – там здорова водиця. 5. Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову виросте. 6. Де не повернешся, золоті верби ростуть.

- Складіть твір-міркування, обравши заголовком одне з прислів’їв.

Застосування вище зазначених методів і прийомів дозволяє організувати мовленнєву діяльність молодших школярів, підпорядковану формуванню соціокультурної й комунікативної компетентностей у їх взаємозв’язку.

Мовленнєвій діяльності на уроці рідної мови вчитель повинен відводити більше половини часу, вміло поєднуючи розвиток мовних, мовленнєвих та комунікативних умінь учнів. Мовні уміння необхідно спрямовувати на формування базових понять, засвоєння норм літературної вимови, оволодіння опорними вміннями логічного мислення. Мовленнєві уміння включають удосконалення звуковимови і культури мовлення, роботу над збагаченням, уточненням і активізацією словника, опанування граматичного ладу мовлення. Комунікативні - забезпечують розвиток власне мовленнєвих умінь: орієнтацію в умовах, змісті висловлювання, формі його викладу; групування зібраного матеріалу, визначення послідовності частин тексту, виділення слів, важливих для висловлювань; удосконалення власного тексту.