Сторінка
14

Дослідження асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова

Розвиток політехнічних умінь і навичок повинний йти на основі знань закономірностей природи, досліджуваних у курсі ботаніки.

Безсумнівно, системою політехнічних умінь і навичок з агрономії учні можуть опанувати при роботі на навчально-дослідній шкільній ділянці. Але для того, щоб школярі дійсно придбали ці знання в системі, необхідно проводити з ними систематичну, планомірну роботу протягом усього курсу вивчення ботаніки. У методиці варто не тільки розрізняти ботанічні і політехнічні знання й уміння, але і встановлювати спільність між ними, перехід одних знань і умінь в інші. У даному випадку можна говорити про закономірний розвиток політехнічних умінь у курсі ботаніки на базі знань і умінь ботанічних. Цей взаємозв’язок між ботанічними і політехнічними (тобто агрономічними) роботами і їхній поступовий розвиток потрібно мати на увазі.

Практичні роботи на пришкільній навчально-дослідній ділянці, що вводять у систему знання й уміння, отримані в курсі ботаніки в 6 класі, не можуть бути добре перевірені без належної підготовки. У той же час правильне використання ділянки підвищить якість уроків ботаніки, проведених протягом усього навчального року. Розвиток і взаємозв’язок практичних робіт із усього курсу полягають у правильній підготовці до робіт на ділянці і використанні їх у викладанні протягом року. Практичні роботи розвивають уміння і навички самостійної роботи учнів. Усе це можливо тільки при правильному, планомірному проведенні самостійних робіт учнями. До них школярів необхідно привчати систематично, поступово переходячи від коротких за часом і легких по техніці й організації до більш тривалим і складним. Потрібно розвивати практичні навички. У школах же часто спостерігається статичність практичних робіт, складні практичні роботи даються відразу, без попередніх, більш легких.

Учні не зможуть навчитися добре виготовляти препарати і користуватися мікроскопом, якщо вони дивляться в мікроскоп лише під час вивчення теми “Клітина”. Проте виготовлення препаратів школярами зручно провести майже по всіх темах курсу ботаніки. У 6 класі учні звичайно не вміють не тільки відрізнити рослини, але навіть і виділяти найголовніші відмітні ознаки. Відразу навчити визначати рослини не можна, необхідно привчати школярів до цього протягом усього курсу ботаніки 6 класу. У першій темі вони визначають частини диких і культурних рослин, у наступних темах — насіння і сходи, кореневу систему, форми листів, бруньок, стебел, крон дерев, будівля квіток, суцвіть, плодів. Ці вправи у визначеннях є найпростішими, у вигляді порівняння частин двох - чотирьох рослин, але вони вже дадуть навичку в розрізненні ознак рослин.

Точно так само виявляються в безпомічному стані учні 6 класу навесні, коли їм уперше необхідно закласти досвід на ділянці. Вони не знають, як правильно поставити досвід, що відзначати при спостереженнях і як враховувати результати. Тоді як, починаючи з теми “Насіння” протягом усього року можна привчати них до правильної постановки дослідів, спостереженню за ними, облікові й оформленню результатів їх як на уроці, так і в куточку живої природи й у домашніх роботах.

Відразу, протягом часу відведеного для літніх завдань наприкінці 6 класу, неможливо навчити учнів якісно гербаризувати рослини. Учні повинні починати гербаризацію рослин з першої теми 6 класу, засушуючи .рослини від поставлених досвідів і використовуючи на наступних заняттях гербарний матеріал. Отримані у 6 класі навички використовуються й удосконаляться в таких багатих живим матеріалом темах, як “Квіткові рослини” і “Основні групи рослин”. Тільки за умови системи, і розвитку методів викладання ботаніки, як і викладання будь-якого іншого предмета в українській школі, може бути правильним, тобто цілеспрямованим.

Знання й уміння не будуть розвиватися, якщо їх не розвивати. Не розвиваючи понять і умінь у взаємозв’язку й асоціаціях, можна викликати тільки завчання, запам’ятовування на час навчального матеріалу учнів.

Плани розроблених уроків та особливості їх реалізації

Наше педагогічне дослідження проводилося в продовж другої педагогічної практики на базі ЗОШ І-ІІІ ст. №59 Харкова, та складалося з двох частин – констатуючої і формуючої.

На етапі підготовки до проведення педагогічного експерименту нами після опрацювання комплексу методичної літератури була висунута робоча гіпотеза: “Запропонована нами система роботи вчителя по підготовці та проведенню самостійної роботи учнів в школі та підчас виконання домашніх завдань підвищує рівень пізнавальної діяльності учнів при вивченні біологічних об’єктів”.

Під час проведення нашого педагогічного дослідження ми користувалися наступними методами науково-педагогічного дослідження: індивідуальні та групові бесіди з учнями 6, 8 та 10-х класів, які вивчають розділ “Біологія людини” та розділ “Загальна біологія”, вчителями, адміністрацією загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№59, опитування, анкетування, тестування, огляд комплексу психолого-педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження та педагогічний експеримент, як метод педагогічного дослідження.

На першому етапі нашого педагогічного дослідження, ще підчас проведення першої педагогічної практики на 4 курсі нами було проведено цілий ряд індивідуальних та групових бесід з учнями які вивчали ботаніку ю по питаннях які торкались проблеми ступеня їх зацікавленості біологією як навчальним предметом, розвитком їх пізнавальної активності, ступеня їх самостійності. Також були опитані всі вчителі біології та адміністрація школи щодо особливостей використання різноманітних методик спрямованих на розвиток пізнавальної активності учнів

На нашу думку, при вивченні курсів анатомії та фізіології людини і загальної біології в підручнику недостатньо інформації саме з фізіології, гігієни та практичною значення багатьох питань. Тому ми пропонуємо самостійну роботу з навчальними текстами та додатковою літературою, яка сприяє поглибленню знань учнів з даної теми та усвідомленню значущості вивчення.

Нами було розроблено самостійні завдання до теми „Значення покритонасінних у природі та житті людини” для учнів 8 класу. Завдання, які ми пропонуємо, можуть вирішуватися усім класом або письмово окремими учнями. Нижче наведено завдання такого уроку.

Значення покритонасінних у природі та житті людини

Мета та завдання: узагальнити знання учнів про різноманітність квіткових рослин як найбільш високоорганізовану та широко розповсюджену групу рослинного світу; з'ясувати місце квіткових рослин у флорі України та світу, їх екологічне та практичне значення;продовжити виховувати в учнів дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: стенди кабінету біології, магнітна дошка з картками, живі та гербарні екземпляри покритонасінних рослин, малюнки, таблиці, муляжі

плодів фруктів та овочів, букети квітів, хліб, реферати, повідомлення, листівки.

Основні поняття і терміни: флора, рослинність, покритонасінні рослини, фітоценози, зернові, технічні, олійні, лікарські рослини.

Тип уроку: узагальнюючий.