Сторінка
3
Самі поняття «клумба»і «клумбові рослини» значно розширилися. Якщо раніше при створенні клумби використовували чисту ділянку землі і засаджували її однорічниками, то зараз ділянка під клумбу часто має скелет клумбової композиції, який складається з багаторічників, а іноді, в якості центральної рослини («солітера»), використовують дерева або кущі (наприклад, пірамідальну тую або ялівець козацький). З багаторічників (наприклад з очитків) складають «килимові» клумби, при цьому значну по площі частку елементів не треба поновлювати щорічно і це зменшує собівартість озеленення.
Об'єкт дослідження:
Природні рослини Харківщини і декоративні інтродуценти, які зростають на клумбах міста.
Методи досліджень.
Клумбові рослини визначались за визначником (Определитель высших растений Украины, Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. ) в лабораторних умовах за допомогою бінокуляру. Значна кількість рослин виявилася відсутньою у визначнику і вивчалась по атласам (Хессайон Д.Г. Все о клумбовых растениях, Кудрявец Д.П., Петренко Н.А. Однолетние цветы в саду).
Фотографування рослин під час квітіння проводилось фотоапаратами “Зеніт - Е”, та „Nikon E 4600”.
Фізико-географічні умови району досліджень. клімат
Харків знаходиться у північно-східній частині України на висоті 90-192 м. над рівнем моря у злиття річок Харків, Лопань та Уди (басейн Сіверського Дінця).
Територія міста Харкова лежить на південь від Середньо-руської височини і являє собою рівнину, на якій знаходяться річні долини, балки та яри. Річки ділять місто на три частини, які мають різний характер по відношенню до рельєфу. Низинні ділянки (90-105 м. висотою над рівнем моря) складають 45,5 %, середні (105-166 м.) – 48,2 %, а високі (166-192 м.) – 4,3 % всієї площі міста. Місто лежить на п’яти пагорбах та п’яти долинах. Харків знаходиться на межі двох ландшафтних зон – лісостепу та степу. Значна віддаленість міста від океанів та великих морів обумовлює континентальність його клімату. Однак морське повітря часто проникає сюди з західним та південно-західним вторгненням повітряних мас. Таким чином клімат Харкова помірно-континентальний.
Зима починається з середини листопада. Холодний клімат з температурою нижче 0°С продовжується в середньому 135-125 днів. Зимою в основному хмарна погода. Відносна вологість збільшується до 80-90 %. Опадів взимку випадає не багато, приблизно 20-23 % річної кількості. Опади випадають в основному у вигляді снігу. Взагалі зима досить довга, але не сурова, з відлигами, іноді настільки інтенсивними, що поверхня землі іноді повністю звільнюється від снігового покриву.
Весна характеризується покращанням радіаційних умов, зростає кількість годин сонячного випромінювання до 160-190 годин, тоді коли в січні їх було 34-45, а в грудні 27-35 годин. Початок весни залежить від приходу теплих повітряних мас, які розтоплюють сніг на великому просторі.
Початок літа можна віднести до середини травня. Значний вплив на літню циркуляцію мають відроги Азорського антициклону. Літо помірне тепле, інколи жарке з потрібною кількістю опадів. Найтепліший місяць – липень. При переході середньодобової температури повітря через +10°С, починається осінь. Осінь, особливо її друга половина, характеризується затяжними незначними опадами.
Клімат міста займає проміжне положення між макро- і мікрокліматом, це клімат невеликого району, який відчуває вплив людини. Він характеризується зменшенням притоку сонячної радіації, послабленням сили вітру і зміною його напрямку, збільшення температури та запиленості в порівнянні з пригородом. Суттєвий вплив на клімат міста чинить рельєф, експозиція схилів, орієнтування вулиць по відношенню до сонця, вітру, ширина вулиць та майданів, висота будинків, наявність водоймищ та річок, ступінь озеленення. Природний ландшафт заміщений асфальтом та каменем.
По багаторічним спостереженням у Харкові в середньому за рік випадає 522 мм опадів. Велика кількість опадів у місті 352 мм випадає в теплий період року, з квітня по жовтень, з максимумом у липні; менше – за холодний період (170 мм), з листопаду до березня, мінімум опадів доводиться на лютий.
Рельєф, зволоження та ґрунтові умови території дендропарку ХНПУ
Ґрунтові умови території ХДПУ ім. Г.С. Сковороди (площа до 15 га) створювалися штучно під час намивання великих піскових масивів для забудови Салтівського житлового району і створення гідропарку. Вони досить своєрідні, складні і не придатні для вирощування значної кількості видів рослин. Товщина шару намитого жовтого піску 3–5 метрів, його підстилає шар похованих лугових ґрунтів товщиною біля 3 метрів з домішками рослинних залишків. Глибше – знов триметровий шар піску. Глибина залягання ґрунтових вод 4‑5 метри. Природні рослинні угрупування на намивних пісках на момент початку будівництва університету були відсутні.
Намиті піски місцями білого кольору, чисті від домішок, бідні. В інших місцях вони мають жовтий колір і дещо багатші на сполуки заліза. Часто вони сірого кольору і містять деяку кількість сапропелю і інших органічних залишків і є відносно придатними для вирощування відповідних рослин. Така різноманітність кольору і родючості намитих пісків спостерігається не тільки на різних сусідніх ділянках, але інколи і на різній глибині на одній ділянці. Освоєна частина території рівна, на решті території – хвилястий рельєф, з перепадами висот від 1 до 4 метрів. Природні рослинні угруповання на намивних пісках на момент початку будівництва університету були майже відсутні.
Ґрунтові умови ділянок для клумб в парках і скверах м. Харкова
Спільними ознаками ґрунтових умов в місцях створення клумб в парках і скверах міста є наступні: ущільненість, засолений глинистий ґрунт, відсутність структури ґрунту, низька вологість. Низька продуктивність окремих ділянок пов’язана з сусідством газонів, кущів та дерев, які поширюють свої кореневі системи на ділянки де створені клумби.
Декоративні рослини що зростають на клумбах М. Харкова
Характеристика декоративних рослин та бур'янів, що зростають на клумбах міста
При вивченні клумб в садах і парках міста ми з'ясували, що поряд із розсадою декоративних рослин на клумбах поширюються різноманітні бур'яни. Деякі з них досить декоративні і нібито просяться в озеленення. Наприклад Горлянка повзуча (Ajuga reptans L.) – бур'ян, а її пурпурова і триколірна декоративні форми зараз стали популярними клумбовими рослинами. Найкращі зразки клумб, наприклад клумби біля будівлі Гострому, використовують саме триколірну форму Горлянки повзучої (Ajuga reptans L. f. ‘Tricolor’). Серед таких нових декоративних рослин – Вербозілля лучне (Lysimachia nummularia L.), Щириця хвостата (Amarantus caudatus L.), тощо. Бур'яни можуть виступати індикаторами якості ґрунту. Багато з ефемерів (Різушка Таля Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Веснянка весняна Erophila verna (L.) Bess., Крупка дібровна Draba nemorosa L.) є індикаторами пісків. Спориш (Polygonum aviculare L.) – індикатор ущільненого ґрунту, тощо. Цікаво, що серед бур'янів, що зростають в складних ґрунтових умовах значну частку складають однорічні рослини. Вони, в залежності від конкретних умов мають різну тривалість росту і в сприятливих умовах утворюють значно більше квітів і насіння. Подібне ми спостерігаємо і у більшості клумбових рослин. Серед них також багато однорічників і в сприятливих умовах більшість з них квітне до морозів.