Сторінка
5

Корекція заїкання у дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами

Види терапій, що можуть застосовуватися при корекції заїкання в дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами

Відомо, що заїкання (порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судорожним станом м'язів мовного апарату) проявляється в мовній комунікації. Але не тільки судороги утрудняють її: для дітей, що заїкаються, характерна виражена в різному ступені хвороблива фіксація на дефекті. Невдалі спроби позбутися від нього породжують в дітей з такою мовною патологією і психологічні особливості — уразливість, беззахисність, боязкість, сугестивність.

В них, як правило, виявляється порушеною не тільки мовна, але і загальна моторика: тики, міоклонуси в м'язах обличчя і шиї, довільні рухи, до яких діти прибігають, щоб полегшити свою мову. Нерідко спостерігаються загальна моторна напруга, скутість у рухах, розгальмування, дискоординація, слабка переключаємість та ін.

В експресивній мові дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, відзначаються фонетико-фонематичні і лексико-граматичні порушення. Страждає і просодична сторона мовлення, тобто словесний наголос, інтонація, ритм, голосність і темп вимови, висота і тембр голосу, пов'язані з мовними намірами й емоційним станом дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються.

Тому в системі комплексного підходу до розробки вправ для корекції заїкання дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, істотне місце займають різні види терапій.

Пропонуємо комплексне використання різних видів терапій в корекції заїкання дітей старшого віку з розумовими вадами.

Мелотерапія — вплив музикою на дитину в коірекційних цілях. З її допомогою можна створити життєрадісний, бадьорий або спокійний настрій, необхідний для користування мовою, навчити користуватися мовним подихом, синхронно рухатися, координувати мову і руху, сполучати ритм музики з ритмом руху, темп музики з темпом руху.

1. Музичні етюди, що сприяють нормалізації настрою (музика П.Чайковського, Н. Римського-Корсакова, М. Глинки, С. Прокоф'єва та ін.).

2. Музичні релаксаційні вправи для мімічних і артикуляційних м'язів.

3. Музичні вправи для корекції жестів («Зверобіка» Б. Савельєва, «Посмішка» В. Шаїнського, «Хитра лисиця і вовк» С. Бодренкова, «Кіт і миші» Т. Ломового та ін.).

4. Музичні вправи, що регулюють м'язовий тонус («Маятник», «Годинник» — перенос ваги тіла з одного боку на інший), «Шалтай-Болтай», «ганчіркові ляльки» (вільне хитання обох рук назад, хитання правою (лівою) рукою і ногою в сторони).

5. Вправи для розвитку почуття темпу і ритму (пропустити руками і протопати ногами ритмічний малюнок пісні).

6. Вправи для розвитку координації мови і рухи з поступовим ускладненням темпу і ритму (попівки, потішки «Через ліс, через гори», «Сонечко, сонечко!», «Під млином» та ін.).

7. Пропівання пісень з ускладненням темпо-ритмічних характеристик (текст: хорей — ямб — дактиль).

8. Вправи, в яких під музику ритм відбивається руками, поступово прискорюється темп, кожен удар долоні приходиться на гласну.

9. Диригування пісень, музичних п'єс.

10. Вправи на формування мовного подиху (пропівання звуків, складових рядів, фраз).

11. Вправи для вироблення м'якої атаки голосу (музичний керівник показує, як це робити в зручному для дітей діапазоні).

12. Вправи для зниження напруги голосових зв'язок. Пропівання голосних у послідовності: А, О, У, И, Е — містить резонування як високих, так і низьких тонів. О, У — резонування низьких тонів. І — резонування високих тонів. Вправа «Великий паровоз гуде «У!» (низький тон). Маленький паровозик гуде «у .» (високий тон)».

Пропонуємо проспівати голосні з різною інтонацією — питання, відповідь, подив, передавати різні емоційні стани в пропіванні голосних — радість, сум, подив.

Ритмотерапія — специфічні вправи під музику з використанням танцювальних рухів. Сприяють розвитку почуття ритму, впорядковують темп і ритм, знижують загальну скутість, напругу, формують плавність, пластичність рухів, уміння володіти своїм тілом.

Для дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, при проведенні занять з ритміки основна увага приділяється формуванню точності рухів, їхній якості. Діти старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, швидко виснажуються, тому виконувати рухи треба недовго.

Для дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, враховується наступне: необхідно будь-який рух розкласти на складові з обов'язковою їх демонстрацією; завдання ускладнюються протягом заняття, використовуються коментарі.

Динамотерапія — рухові вправи, спрямовані на загальне фізичне оздоровлення і корекцію порушень у руховій сфері.

Логоритмотерапія — система різноманітних вправ і ігор, в яких мова поєднується з рухом. Вони проводяться під музику або без неї, сприяють нормалізації загальної мовної моторики.

Широко використовуються різноманітні засоби логоритмотерапії — ігри, вправи, етюди для розвитку міміки й орального праксіса; зорової, слухової уваги і пам'яті; орієнтування в просторі; почуття ритму; вольових якостей; загальної і дрібної моторики, а також ігри зі співом, хороводи, ігри-драматизації.

Арттерапія — це використання різних видів театру для корекції мовлення і рухової сфери в дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, а також зняття хворобливої фіксації на дефекті. Арттерапія використовується як на логопедичних заняттях, так і в самостійній діяльності дітей. Спочатку діти грають у пальчиковий, площинний театр, театр бібабо і тд., а потім беруть участь у драматизаціях казок і літературних творів. Арттерапія представлена на всіх заняттях. Вона проводиться на кожному етапі роботи (пропедевтичний, період формування ситуативної мови, контекстної мови). З кожним етапом тексти ускладнюються за змістом, ускладнюються діалоги, покладаються монологи. Дітям пропонують у грі використовувати текст, який потрібно передати своїми словами. На етапі формування зв'язної контекстної мови з'являється більше можливостей для імпровізації — створення образів героїв через власну мову. На цьому етапі діти самі складають розповіді і казки з наступним їх обіграванням в інсценівках, разом з дорослими готують декорації. Це дає їм можливість відчути себе маленькими костюмерами, сценаристами, режисерами, акторами, декораторами, додає впевненість у своїх силах і здібностях, розвиває творчу самостійність.

Спектаклі показують у музичному залі для дітей старших груп дитячого садку. Мовна робота проводиться до спектаклю: на логопедичних заняттях діти знайомляться з текстом літературного твору, обіграють окремі фрагменти майбутнього спектаклю в різних видах театру.

Наприклад, перед показом спектаклю «Морозко» дітям можна запропонувати показати фрагмент зустрічі Рукодільниці і Морозка за допомогою настільного театру, а фрагмент зустрічі Ледарки і Морозка — театру іграшки. З педагогом на заняттях і в індивідуальній роботі діти шукають практичне рішення образа під музику. .

В результаті спільної роботи логопеда, музичного керівника, вихователя з фізичної культури і ритміки буде можливою участь дітей у великих спектаклях: вони вільно володіють діалогом і монологом, артистично і виразно рухаються, танцюють, грають на дитячих музичних інструментах. Різні види театру дозволяють вирішувати різні корекційні задачі: формування просодичної сторони мови, фонетичного ладу мови, лексико-граматичної сторони мови, зв'язкової контекстної мови без заїкання.