Сторінка
17
Основою розвитку виховної системи навчального закладу є розробка концепції управління. Сутність її полягає в підході до управління як діяльності, спрямованої на створення цілісного комплексу умов – прогностичних, педагогічних, кадрових, психологічних, організаційних, правових, медичних, санітарно-гігієнічних, матеріально-фінансових, необхідних для функціонування і розвитку навчально-виховного процесу училища. Як ціль училища в концепції розглядається розвиток студента, а як ціль управління – створення перелічених вище умов.
Головне місце в системі умов займають педагогічні, яким підпорядковані всі інші групи умов. Створення педагогічних умов припускає моделювання й реалізацію педагогічної системи училища. До прогностичного фону училища відноситься сукупність найбільш суттєвих зовнішніх факторів, які впливають на навчальний заклад. До першої групи цих факторів відносяться особливості соціально-економічного розвитку України, які ставлять перед навчальним закладом проблеми: «студенти і ринок», «студенти і політика», «студенти й релігія», «студенти і національна культура», «студенти і екологія». Ефективною можна вважати тільки таку виховну систему, яка пропонує способи рішення цих проблем.
Другу групу прогностичних факторів складають тенденції розвитку ВНЗ України, які дозволяють конкретизувати основну направленість змін, які відбуваються у навчальних закладах. До таких тенденцій відноситься поворот до найбільш повного обліку потреб, інтересів задатків студентів. ВНЗ поступово переходять від орієнтації навчально-виховного процесу на засвоєння інформації до його орієнтації на розвиток студентів. При такому положенні засвоєння студентом інформації з мети перетворюється на засіб розвитку особистості молодої людини.
Третю групу прогностичних факторів складають особливості мікросередовища ВНЗу. До них відносяться перспективи розвитку промисловості, сільського господарства, сфери обслуговування регіону, можливості отримання професійної освіти, можливості для організації позаурочної діяльності студентів, професійний, освітній склад батьків. Вивчення прогностичного фону дозволяє визначити спрямованість розвитку ВНЗу.
Прогностичні умови міцно пов'язані з педагогічними умовами. Цей зв'язок пояснюється тим, що поставлені в навчальному закладі цілі роботи, з одного боку, є результатом діяльності управлінської підсистеми, а, з іншого боку, – ключовим компонентом педагогічної системи навчального закладу. В зв'язку з цим, постановка цілей роботи є заключним моментом створення прогностичних умов та першим етапом створення педагогічних умов. Також ця група умов передбачає визначання тих параметрів особистості учня, що будуть вивчатися, розробку критеріїв оцінки сформованості кожного з параметрів, розробку методики вивчення учнів, раціональної форми фіксації інформації про їхні індивідуальні і групові особливості.
Одним з важливих завдань управління розвитком виховної системи навчального закладу є створення кадрових умов. Одним із формальних показників наявності кадрових умов є відповідність складу працівників навчального закладу штатному розкладу, наповненість усіх вакансій. До якісних характеристик кадрового складу можна віднести відповідність педагогів вимогам кваліфікаційних характеристик та посадових обов'язків, задачам, що стоять перед ними в даному навчальному закладі, рівень професіоналізму їхніх особливостей і діяльності. У навчальному закладі повинні бути створені умови для орієнтації педагогів не на функціональні продукти їх діяльності, а на психологічні продукти, пов'язані зі змінами в особистості учня. Створенню таких умов у навчальному закладі сприяє створення моделей особистісних якостей випускників училища, кваліфікаційних характеристик фахівців.
Надзвичайно важливо для нормального функціонування виховної системи навчального закладу створити відповідні психологічні умови. Педагогічна діяльність є колективною. У процесі її здійснення виникають міжособистісні стосунки, формується певний психологічний клімат.
Психологічні чинники впливають на рівень організованості педагогічного колективу, засоби обміну інформацією між його членами, творчий потенціал, рівень ініціативності, стиль керівництва.
Для забезпечення усталеності і рівноваги управління виховною системою повинно створити ряд організаційних умов, які охоплюють як процес створення, так і функціонування навчального закладу. Ключовим моментом у забезпеченні даної групи умов є створення організаційної структури управління розвитком виховної системи. Це передбачає формування управлінської підсистеми, встановлення засобів зв'язку і взаємодії структурних ланок цієї підсистеми.
Для правового забезпечення управління розвитком виховної системи навчального закладу використовується вся система законодавства: державне, господарське, фінансове, трудове, карне право. Механізм створення правових умов для функціонування навчального закладу містить у собі два елементи – створення правових актів та їх реалізацію. Правові акти створюються органами державного управління тільки на основі закону. Правові акти підрозділяються на постанови і розпорядження уряду; на накази й інструкції міністрів; на рішення місцевих органів влади; на накази керівників організацій.
Сучасні інформаційні технології і телекомунікації значно розширили можливості людини в його інтелектуальному, професійному і розвитку особистості. Проте, ставши потужним засобом пізнання, перетворення світу і самої людини, інформаційні технології в той же час перетворилися для нього на найсерйознішу загрозу.
В даний час перед суспільством стала проблема інформаційно – психологічної безпеки. В зв'язку з цим одним з актуальних завдань сучасних педагогів стає захист психіки молоді шляхом формування у неї інформаційної культури.
В процесі інформаційно-пропагандистської роботи поважно навчити що вчаться і студентів знаходити необхідну інформацію в різних джерелах, інтерпретувати і систематизувати її, сприймати альтернативні точки зору і висловлювати обґрунтовані аргументи, вичленити головне в інформаційному повідомленні. Необхідно активізувати інформаційно-пропагандистську роботу серед педагогів, що вчаться і їх батьків, організовувати єдині дні інформування, проводити інформаційний годинник з використанням сучасних інтерактивних форм і методів, активізувати роботу молодіжних прес-центрів і політ клубів.
Важливим чинником цивільного і патріотичного виховання молоді, що вчиться, як і раніше мають бути музеї установ освіти, за допомогою матеріалів яких рекомендується оформляти стенди і експозиції в аудиторіях і бібліотеках, присвячені відомим людям, випускникам і подіям, проводити етнографічні і виставки творчого досягнення студентів, створювати краєзнавчі кімнати і ін.
В даний час в системі дитячо-юнацького туризму і краєзнавства можна виділити декілька домінуючих напрямів і відповідних ним видів діяльності: краєзнавство (екскурсії, робота в музеї, фольклорні і інші експедиції, складання родоводу і так далі), активний туризм (туристські прогулянки, походи, змагання і так далі), комплексне (туристсько-краєзнавчі кухлі, клуби, зльоти, табори тощо), а також створення нових напрямів, що враховують інтереси сучасних споживачів освітніх послуг, відродження профільних туристсько-краєзнавчих таборів, родинного туризму, краєзнавчих досліджень.