Сторінка
13

Використання творів живопису у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників

Нами передусім були з’ясовані рівні обізнаності дітей із ілюстраціями. Виявилося, що переважна більшість дошкільників (68% в експериментальній і 64% - у контрольній групах) знаходилися на середньому рівні обізнаності із ілюстраціями.

Щодо кількісної характеристики рівнів розвитку зв’язного мовлення в розповідях за ілюстраціями, то вони виявилися такими: ні в експериментальній ні в контрольній групах не було виявлено дітей із високим рівнем розвитку зв’язного мовлення у розповідях за ілюстраціями. Достатній рівень був характерний лише для 14% дітей експериментальної і 16% - контрольної груп. На середньому рівні перебувала переважна більшість дошкільників (56% в експериментальній і 50% - у контрольній групах). Низький рівень розвитку зв’язного мовлення в розповідях за ілюстраціями засвідчили 30% дітей експериментальної і 34% - контрольної груп. Це дало нам підставу для організації подальшого експериментального навчання дітей.

На формуючому етапі дослідження було розроблено лінгводидактичну модель розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації, яка обіймала три взаємопов’язаних етапи: художньо-ознайомлювальний, мовленнєво-комунікативний і мовленнєво-творчий.

Перший етап – художньо - ознайомлювальний – був спрямований на ознайомлення дітей із різними видами ілюстрацій (обкладинка, книжка-картинка, книжка-іграшка, лінійні, світлотіньові, умовні ілюстрації) та художниками-ілюстраторами, а також на збагачення словника дітей засобами ілюстрацій. На цьому етапі було дібрано різні види ілюстрацій до казок, оповідань, віршів, портрети, фото художників-ілюстраторів; розроблено конспекти експериментальних занять, казок, вправ, ігор; складено тематичний словничок до теми «Ілюстрація».

На початку експериментальної роботи нами було складено розповідь-казку про країну Ілюстрації і її мешканців – Ілюстравчика та Ілюстравоньку, які як наскрізні герої впродовж усього експериментального навчання стимулювали дітей до розповіді за ілюстраціями.

Змістовий аспект роботи на першому етапі передбачав: читання творів і показ ілюстрацій різних видів; бесіди про художників-ілюстраторів; збагачення словника дітей. Провідною формою роботи на першому етапі були заняття з художньої літератури. Із-поміж визначених педагогічних умов на першому етапі використовувалися такі: наявність інтересу та зацікавленості дітей до наочно-образного зображення змісту художнього тексту; забезпечення взаємозв’язку щодо сприймання і розуміння художнього тексту дітьми та його зображення в ілюстраціях.

Метою другого, мовленнєво-комунікативного етапу було навчання дітей різних за структурою розповідей відповідно до кожного типу ілюстрацій (лінійні – описова розповідь; умовні – міркування; світлотіньові – сюжетна розповідь, книжка-картинка і творча розповідь).

У змістовий аспект другого етапу було покладено цілеспрямоване навчання старших дошкільників різних типів розповіді за ілюстраціями. Провідною формою роботи виступили заняття з розвитку мовлення. Дітей вчили складати сюжетні й описові розповіді за ілюстраціями, добирати назву до зображеного, вживати різні за структурою речення, складати розповіді-міркування, збагачували словник дітей образними виразами у процесі розглядання ілюстрацій.

Провідними методами і прийомами виступили: зразок, план розповіді, добір назви до зображеного, співвідношення фраз тексту з ілюстраціями, оцінка використаних художником кольорів, порівняння ілюстрацій різних художників до одного і того ж твору.

На мовленнєво-комунікативному етапі реалізувалися такі педагогічні умови: наявність емоційно-позитивних стимулів у розповіданні дітей за ілюстраціями; забезпечення взаємозв’язку щодо сприймання і розуміння художнього тексту дітьми.

Третій етап – мовленнєво-творчий. Його метою було збагачення і уточнення знань про художників-ілюстраторів, їхні твори; стимулювання дітей до самостійного складання розповідей за власними малюнками, створення самодіяльних “книжок - картинок” до українських народних казок і творів одного письменника, влаштування виставок-дитячих робіт за змістом художніх творів, вечори зустрічі з художниками-ілюстраторами.

Змістовий аспект передбачав: читання і показ ілюстрацій; малювання за художніми творами; робота в куточку книги; виставки “У країні ілюстрацій”, “Подорож у казку”, тематичні бесіди, літературні ранки, вправи, як-от: “Що трапилось?”, “Склади ілюстрацію”, “Про що я мрію?”, різноманітні ігри: “Крамниця ілюстрацій”, “Склади розрізну ілюстрацію”, “Відгадай”, “Про що розповідає ілюстрація?” і т.ін.

Формами роботи на мовленнєво-творчому етапі виступили заняття з художньої літератури, малювання, розвитку мовлення.

На цьому етапі використовувалися такі педагогічні умови: раціональне поєднання занять з різних розділів програми і розважальної роботи в повсякденному житті; поетапне навчання дітей розповіді за ілюстраціями.

На прикінцевому етапі експериментального дослідження було проведено підсумкові зрізи з метою з’ясування ефективності розробленої методики навчання дітей старшого дошкільного віку розповіді за ілюстраціями. Порівняльні дані рівнів обізнаності старших дошкільників із ілюстраціями подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

Порівняльні дані рівнів обізнаності дітей із ілюстраціями

на констатуючому і контрольному етапах (%)

Як засвідчує таблиця, досить чітко простежуються зміни в рівнях обізнаності старших дошкільників експериментальної групи з ілюстраціями. Так, якщо на констатуючому етапі експерименту високий рівень обізнаності був відсутній як в експериментальній, так і в контрольній групах, то на кінець року цей показник становив 26% в експериментальній і лише 2% - у контрольній групах. На достатньому рівні обізнаності з ілюстраціями знаходилися 44% дітей експериментальної (на початку експерименту було 10%) і 18% - контрольної груп (до навчання було 12%). В експериментальних групах значно зменшилося дітей на середньому (з 68% до 28%) і на низькому (з 22% до 2%) рівнях обізнаності із ілюстраціями. В контрольній групі відчутних змін не відбулося: 64% і 24% відповідно на констатуючому етапі і 60% та 20% - на прикінцевому.