Сторінка
12

Використання творів живопису у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників

Четвертий спосіб характеризується тим, що на початку заняття вихователь відкриває першу та останню картини. Після фантазування про зміст середніх картин діти послідовно розглядають решту та складають за ними розповіді.

П'ятий спосіб полягає в тому, що картини відкривають через одну. Методика заняття зберігає логіку. Слід зауважити, що практика застосування цього виду занять переконливо доводить, - найефективнішим способом організації розповіді є розповідь командами. Це не тільки спосіб забезпечення високої мовленнєвої активності (на занятті присутні не менше 12-16 дітей), а й засіб розвитку зв'язності як однієї з характеристик розповіді та стимулювання творчих виявів дітей - жодна команда не повторює попередньої розповіді, а складає власну.

Під час складання перспективного плану бажано чергувати різні види занять з навчання розповіді.

Лінгводидактична модель розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації

Експериментальна робота щодо вивчення розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації проводилась на базі Тур’я – Реметівського ДНЗ «Лелека».

Теоретичним підґрунтям організації дослідження виступило врахування фізіологічних, психологічних та лінгвістичних механізмів породження зв'язного висловлювання. Як відомо, дитина не народжується з готовим мовленням. Оволодіння мовою – це складний процес, розвиток якого залежить від багатьох факторів. Формування у старших дошкільників умінь користуватися мовними засобами у процесі сприймання художньої ілюстрації і продукування текстів усної форми – одне з провідних завдань у навчанні дітей зв'язного мовлення. Набуття дітьми елементарної лінгвістичної освіти має тісно пов'язуватись з опануванням основних рис мовленнєвої культури, що передбачає вміння комплексно застосовувати мовні та немовні засоби з метою комунікації.

При організації експериментального дослідження ми враховували наукові доробки вчених (О.І. Білан, А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, Г.І. Григоренко, Р.Й. Жуковська, Є.В. Зворигіна, С.Л. Новосьолова, В.І. Яшина та ін.).

Започатковуючи констатуючий етап експерименту, нами було визначено критерії і показники розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі складання розповідей за ілюстраціями. Із-поміж них:

1) когнітивний критерій із показниками: обізнаність із ілюстраціями; розуміння дітьми ілюстрацій; сприймання різних видів ілюстрацій;

2) репродуктивно-мовленнєвий критерій із показниками: повнота відтворення змісту ілюстрації; відповідність розповіді за ілюстрацією художньому тексту; наявність у розповіді образних виразів і засобів художньої виразності, адекватних змісту художнього тексту;

3) творчо-мовленнєвий критерій із показниками: самостійність розповіді; творча імпровізація тексту за ілюстраціями; малювання і розповіді за власними малюнками.

Відповідно до кожного показника в межах виокремлених критеріїв було запропоновано дітям низку експериментальних завдань, як-от: “З якого твору ілюстрація?” (з метою з’ясування обізнаності дітей із програмними художніми творами, вміння впізнавати і передавати знайомий зміст твору адекватно ілюстрації), “Добери ілюстрацію до прослуханого тексту” ( з метою з’ясування вміння дітей співвідносити зміст художнього твору з ілюстраціями), “Про що розповідає ілюстрація?” (з метою з’ясування розуміння дітьми ілюстрацій до знайомого і незнайомого художнього твору), дидактична гра “Виставка - ярмарок” (з метою з’ясування вміння дітей сприймати різні види ілюстрацій), “Хто більше побачить зображень на ілюстрації?” (з метою з’ясування особливостей сприймання і художнього бачення дитиною зображеного на ілюстрації), “Опиши ілюстрацію” (з метою з’ясування рівнів сформованості навичок опису зображеного на ілюстрації), “Допоможи Телесику” (з метою з’ясування рівнів сформованості в дітей навичок висловлювати свої міркування за змістом зображеного) і т. ін.

Окреслені критерії і показники виступили підґрунтям для виокремлення рівнів розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі складання розповіді за ілюстраціями: високий, достатній, середній, низький.

Високий: дитина вживає різні за структурою розповіді; кількість речень у висловлюваннях описового типу дорівнює 8-10, слів – 25-30 (відповідно у розповідях-міркуваннях 5-6, слів – 20-25; сюжетних розповідях – 12-15, слів – 55-60; творчих розповідях – 18-20, слів – 105-120); повністю дотримується композиційної схеми висловлення; використовує в розповідях різні за структурою речення (прості, складні, частини складнопідрядного чи складносурядного безсполучникового речення); демонструє повноту, самостійність висловлювання, відповідність розповіді за ілюстрацією змісту художнього твору; для міжфразової когезії використовує всі способи ланцюжкового зв’язку (займенниковий, лексичні повтори, синонімічні заміни); виявляє ініціативу в процесі імпровізації чи малювання твору за ілюстраціями. Мовлення багате образними виразами і засобами художньої виразності. Для дітей цього рівня характерний високий рівень обізнаності із ілюстраціями.

Достатній: дитина вживає різні за типом розповіді; кількість речень у висловлюванні описового типу дорівнює 5-7, слів 18-24 (відповідно у розповідях-міркуваннях 3-4, слів 14-19; сюжетних розповідях – 7-11, слів – 45-54; творчих розповідях – 14-17, слів 90-104); дотримується логіко-синтаксичного зв’язку висловлення, подекуди зустрічаються паузи, використовує в реченнях переважно прості поширені або частини складносурядного безсполучникового речення; демонструє самостійність, повноту, відповідність розповіді змісту художнього твору; в мовленні використовує ланцюжково-займенниковий зв’язок, лексичні повтори; з інтересом імпровізує художній текст за ілюстраціями, малює власні малюнки до тексту; вживає в мовленні образні і художні засоби виразності. Діти цього рівня демонструють достатній рівень обізнаності із ілюстраціями.

Середній: дитина вживає здебільшого описові та сюжетні розповіді; кількість речень у висловлюваннях описового типу дорівнює 3-4, слів 12-23 (відповідно у сюжетних розповідях 4-6, слів 30-44; творчих – 8-13, слів – 70-89; розповідях-міркуваннях 1-2, слів до 13); частково дотримується композиційної схеми розповіді, потребує значної допомоги вихователя; зв’язок між реченнями формально-сурядний, здійснений за допомогою сполучників (і, а, але), прислівника “потім”, частки “ось”; мовлення насичене довгими паузами, збіднене засобами художньої виразності; не вміє самостійно скласти розповідь; розповідь не відповідає змісту художнього тексту, а подекуди й ілюстраціям; не виявляє бажання імпровізувати чи малювати художній твір за змістом ілюстрації, навіть, за допомогою дорослого. Для дітей характерний середній рівень обізнаності із ілюстраціями.

Низький: дитина зазнає значних труднощів у вживанні різних типів розповідей, композиційна схема яких повністю порушена; кількість речень в описових розповідях дорівнює 1-2, слів до 10 (відповідно сюжетних 1-3, слів до 30; творчих до 7, слів до 65; розповіді-міркування – відсутні); використовує прості непоширені і називні речення, що межуються з довготривалими паузами; відсутній логічний зв’язок, завершеність розповіді, вони не відповідають змісту художнього твору, позбавлені образних виразів і засобів виразності; не виявляє ініціативу в малюванні чи імпровізації тексту за ілюстраціями. Для дітей цього рівня характерний низький рівень обізнаності із ілюстраціями.