Сторінка
7

Особливості консультування батьків підлітків з питань профілактики педагогічної занедбаності

Психолог-консультант, проводить консультування сім'ї з проблемним дитиною, повинен зрозуміло і чітко усвідомити цілі й завдання консультування, реально оцінювати величезну тяжкість такої роботи й свою діяльність. Консультант повинен усвідомлювати, психологічно правильно побудоване обговорення тривог і побоювань сім'ї може значно послабити що з неприємних реакцій, збільшити ефективність самого консультування, а психотерапевтичний орієнтований процес консультування – запобігти дуже багато непотрібних страждань людей. Консультант зобов'язаний розуміти, що його власна позиція, які він використовував тактики консультування нічого не винні порушення прав батьків (і право дитини) визначення долі дитини, а в кінцевому результаті – і доля сім'ї.

Педагогічно занедбана дитина - це маленька людина, в якої через усілякі причини виникають відхилення в моральному й розумовому розвитку. Найголовніше, чого не вистачає важким дітям у сім'ї, - це людської турботи, ласки, доброти. Байдужість і егоїзм батьків роблять їх жорстокими, калічать дитячу душу.

Дитина не народжується важкою, такою вона стає під тиском усіляких впливів - неправильного виховання, психолого-педагогічної нестійкості сім'ї, нездорових умов, що оточують дитину в ранньому дитинстві - від одного до семи-восьми років. Саме в цей період починається деформація особистості і саме на цій стадії під тиском несприятливих чинників, таких, що видаються малозначущими, виникають шкідливі для розвитку особистості ціннісні настанови.

Однією з головних причин появи педагогічно занедбаної особистості є:

- відсутність наступності в діяльності дитячого садка і батьків, що виховують дитину вдома, і початкової ланки школи;

- відсутність ранньої психолого-педагогічної діагностики відхилень у поведінці;

- несвоєчасне виявлення в дитини як позитивних, так і негативних якостей;

- відсутність захисту і надання допомоги дитині в процесі її розвитку.

В.О. Сухомлинський радив вдумливо, уважно, терпляче досліджувати, вивчати розумовий, емоційний, моральний розвиток підлітка, шукати й знаходити причини, за яких дитина стала важкою; застосовувати такі виховні впливи, які б ураховували складність і особливість індивідуального світу людини, всіляко унеможливлювали грубощі, приниження, покарання

Аналіз педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, присвяченої висвітленню поглядів на проблему педагогічної занедбаності дітей та підлітків, дає можливість сформулювати головні настанови для роботи з ними:

- створення для важких дітей та підлітків атмосфери доброзичливості, любові, розуміння, співчуття;

- сприйняття важкого підлітка таким, яким він є, сприяння розвитку в нього всього найліпшого;

- побудова стосунків з важкими дітьми та підлітками на основі глибокої поваги й високої вимогливості до них;

- створення системи педагогічне доцільних дій, які дадуть можливість вивести педагогічне занедбаних дітей з пасивного стану та прилучити їх до активної діяльності життя в колективі;

- переконання батьків важких дітей та підлітків у потребі корекції та зміни своєї поведінки, свого життя.

Щоб досягти успіху в коригуванні окремих негативних проявів, недоліків у поведінці учнів, слід встановити контроль за проведенням їх вільного часу, за ходом засвоєння ними норм і правил поведінки і дотримання їх у школі та вдома. Педагогові важливо знати належність кожного учня до певних угруповань за межами школи, у разі необхідності своєчасно коригувати, а саме, прищеплювати учням навички доброзичливого спілкування, озброювати їх прийомами саморегуляції, самовиховання.

Надаючи важковиховуваному учневі допомогу, ставлячи його у відповідні до його потреб та інтересів, здібностей і психологічних якостей проблемні ситуації, педагог стимулює прояв таких привабливих соціально-психологічних рис, як адекватна самооцінка, відповідальність, гуманність, активність.